Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
З оцінки успіху реформи інституту інтелектуальної власності в Україні розпочалися панельні дискусії VIII Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF 2021).
За останні два роки Україна отримала нове законодавство, нового регулятора і, зрештою, Національний орган з інтелектуальної власності, яким визначено ДП «Укрпатент», нагадав модератор дискусії Михайло Дубинський, керуючий партнер «Дубинський і Ошарова». Чи покращило це стан справ і чи не зіпсувала планів на реформування пандемія коронавірусу, модератор запросив розповісти учасників панелі.
«Визначення «Укрпатенту» в ролі НОІВ було оптимальним рішенням», — зауважив Андрій Демчук, директор департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Міністерства економіки України.
Він також запевнив, що дублювання функцій між відомством і ДП не відбувається, оскільки тепер міністерство займається питаннями нормативного забезпечення вирішення питань у сфері інтелектуальної власності, а Укрпатент — усіма питаннями отримання, реєстрації, розгляду заявок та подальшого оскарження, експертиз.
«Ми спільно працюємо над оновленням законодавства, починаючи зі статутів», — розповів пан Демчук. Він повідомив, що проблема із запуском НОІВ була лише в тому, що оновлений статут Укрпатенту, який би відображав його нові функції, не затверджувався міністерством чотири місяці, хоча був поданий наступного дня після рішення уряду щодо визначення НОІВ.
Тепер усе працює динамічно, Мінекономіки вже завершує формування наглядової ради НОІВ. За словами пана Демчука, є всі шанси, що уже в червні буде сформовано склад наглядової ради і до 10 липня вона проведе своє перше засідання, щоб розблокувати подальші етапи реформування галузі.
Про реалії роботи Укрпатенту після отримання нового статусу розповів Петро Іваненко, директор із питань інноваційного та інформаційного розвитку ДП, відповідаючи на запитання Михайла Дубинського про те, чи не затісно двом юридичним особам в одному ДП.
«Ми отримали де-юре те, що раніше робили де-факто», — зауважив пан Іваненко, пояснивши, що до статусу НОІВ працівники Укрпатенту проводили всі експертизи для реєстрації прав ІВ, проте не отримували самостійно заявки і збір за подання реєстраційних документів. Також поза межами ДП була апеляційна палата. Тому сьогодні налагоджуються механізми взаємодії, але на суб’єктів це не чинить значного впливу.
Також Петро Іваненко вказав на те, що ДП поки що не отримало статусу неприбуткової юридичної особи, хоча відповідні документи подавалися, щойно було затверджено новий статут як НОІВ. Проте це не означає, що заявники повинні сплачувати більше, ніж передбачено постановою уряду № 1716.
Щодо повсякденної діяльності пан Іваненко зауважив, що збільшилась кількість електронних заявок на реєстрацію прав (вона наразі становить 61 % від усіх отриманих).
Строки розгляду, на переконання пана Іваненка, сьогодні триваліші, ніж очікують правовласники, проте після періоду становлення цілком ймовірне їх скорочення на місяць-півтора.
Це дає нам змогу реалізувати електронні технології, розвинути цей ресурс.
Про особливості роботи Апеляційної палати НОІВ розповіла Марія Василенко, директор із питань права та адміністрування державних реєстрів ДП «Укрпатент», голова Апеляційної палати.
«Інституційну незалежність Апеляційної палати передбачено профільним законодавством», — зауважила пані Василенко, відповідаючи на запитання модератора. Апеляційна палата складається з досвідчених працівників Укрпатенту та Міністерства економіки, що дає їм можливість забезпечувати професійний та неупереджений розгляд скарг.
Інша справа, що протягом пів року (поки реєструвався статут НОІВ, а потім формувалася власне Апеляційна палата) скарги фактично не розглядалися. Але з травня 2021 року, щойно з’явилася можливість, провели 69 засідань і ухвалили 18 рішень.
Водночас пані Василенко звернула увагу юридичних радників на нові, більш жорсткі, вимоги та строки подання заявок, а також їх розгляду.
Олександр Мамуня, партнер-засновник Mamunya IP, патентний повірений, представив погляд бізнесу на процеси змін, які розпочалися в галузі захисту інтелектуальної власності в державі.
«Українські процедури наближаються до стандартів ЄС», — зауважив спікер, додавши, що ефективність нормативних змін значно залежить від структурних перетворень.
Він зупинився коротко на нових ризиках і можливостях, відкритих для правовласників в Україні, залежно від об’єкта, право власності на який оформлюється, проаналізувавши кожен із них.
«Важливою буде роль державних органів у забезпеченні безперебійного виконання цих новел і захисту від ризиків. Бо без цього вони залишаться на папері, й ми не наблизимося до найкращих практик», — резюмував пан Мамуня.
З досвідом роботи Бюро патентів і торговельних марок США та трендами, які простежуються відповідно до нього, учасників форуму ознайомив Доріан Мазуркевич, представник Бюро патентів і торговельних марок США (USPTO) при Посольстві США в Україні, аташе з питань інтелектуальної власності в країнах Євразії.
“Це найбільше і найефективніше патентне відомство у світі (понад 12 тисяч осіб, кілька офісів)”, — представив спікера Михайло Дубинський, зазначивши, що було б украй цікаво дізнатися про те, як організовано його роботу.
Спікер навів показники кількості заявок, статистику розгляду, зокрема щодо строків, розповів про процедури оскарження та загальні правила захисту прав інтелектуальної власності за Законом про захист американських винахідників (АІА).
