Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«Я відразу скажу: 20–30% нерухомості сьогодні купують із метою інвестиційного якогось доходу. Люди, ризикуючи, купують на котловані. А потім, коли будинок добудовано, вони його перепродають або здають в оренду. Тобто дохід інвестиційний. Звідки ці гроші? Це люди, заплативши всі податки, мають свій капітал і хочуть кудись вкласти. Тобто, з огляду на те, що в нас немає ні ринку, скажімо, цінних паперів – нічого, – вони вкладають. І тепер їм каже законодавець: «Ні, друзі, ви дві квартири [на рік] можете продати, а три – уже ні», – зазначив бізнесмен.
Він підкреслив, що українці, які вкладають кошти в нерухомість, є внутрішнім інвестором країни.
«Навіть більше, третій продаж обкладають 19,5% не просто від різниці в ціні, а від валу. Тобто ти купив квартиру за $20 тиc. – продав її за $25 тиc. То от із $25 тиc., згідно з тим, що написано, ти маєш заплатити 19,5%. Тобто це 40–50% – навіть більше – від прибутку. Питання: ми що, на Норвегію перетворилися чи що? Я не можу зрозуміти. У нас газ звідкись тече? У нас купа інвесторів? Це наш внутрішній інвестор, який і розвиває цю галузь, який і дає ті робочі місця… У нас немає іншого інвестора, друзі. Не вигадуйте ніяких байок: ніякі іноземці до нас нікуди не прийшли», – резюмував Ніконов.
ВІДЕО Контекст:
Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень №5600 зареєстрували у Верховній Раді 2 червня. Його ініціатором став Кабінет Міністрів. Законопроєкт передбачає підвищення податків фактично в усіх сферах економіки.
Документ розробляло Міністерство фінансів. Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. У Кабміні вважають, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення стосуватимуться тільки великого бізнесу і не зачеплять загальнодержавних податків для людей, а також малого та середнього бізнесу.
Законопроєкт розкритикувала Європейська бізнес-асоціація. На думку експертів, ухвалення документа призведе до погіршення інвестиційного клімату у країні і сваволі контрольних органів. В організації підкреслили, що ініціатори законопроєкту не вели діалогу з бізнесом під час підготовки документа. «Цей законопроєкт не влаштовує жодної галузі економіки і жодної профільної бізнес-асоціації», – заявили в організації і закликали розробити компромісний варіант змін.
Міністр фінансів Сергій Марченко наполягає, що мета законопроєкту – забезпечити прозорі правила на ринку і справедливі податки. «Ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер платитимуть», – написав міністр у Facebook 3 червня. Як приклад він навів оподаткування за користування державними надрами. «Розмір ставки оподаткування за користування державними надрами буде залежати від ціни на ресурси на світових ринках і обчислюватися за формулою, що прив’язана саме до ринкової вартості, а не до собівартості видобутих копалин, як це є зараз. Так, відносно залізної руди (62% Fe CFR), яка сьогодні вже коштує більше $200 за тонну, наразі держава отримує за «бідну руду» 19,20 грн/т, а за «багату руду» – 204 грн/т. Після ухвалених змін цей показник складе 507,80 грн/т», – повідомив Марченко.
Рада планує розглянути цей законопроєкт на позачерговому засіданні 1 липня.
