«Акциз – шокуюча норма. Електроенергія з ВДЕ – це ж не предмет розкоші, не алкоголь. Навіщо впроваджувати акциз на ВДЕ? Якщо це станеться, це буде фактично ще одне зниження «зеленого» тарифу на 3,2%», – заявив він.
Єремян підкреслив, що Кабмін порушує домовленості про розрахунки за боргами перед «зеленою» генерацією й одночасно підсилює відповідальність виробників електроенергії з ПДЕ за порушення прогнозів щодо виробництва електроенергії.
«Усе це створює проблеми для майбутніх «зелених» аукціонів. На жаль, немає жодних цілісних пропозицій щодо ВДЕ [від уряду]. Виходить, що інвестори, інвестбанки живуть у своєму світі, а Кабмін у своєму», – заявив банкір.
Він додав, що Україна буде змушена виводити з експлуатації застарілі атомні та вугільні станції, і якщо не розвивати поновної енергетики, то країні доведеться імпортувати електроенергію.
Контекст:
2 червня Кабінет Міністрів подав проєкт закону №5600, який, зокрема, передбачає введення акцизного податку на електроенергію, вироблену з поновних джерел енергії. 1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні.
У Європейському банку реконструкції та розвитку вважають, що плани Кабінету Міністрів України ввести акцизний податок на «зелену» електроенергію несприятливо позначаться на розвитку поновних джерел енергії в Україні.
Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата в Україні та Спілка українських підприємців назвали цей законопроєкт «спробою зійти зі шляху цивілізованого розвитку економіки».
Водночас наявні затримки з оплатою виробникам електроенергії з поновних джерел енергії вже загрожують подальшому розвитку цієї галузі в Україні, зауважено в ухваленій у середині лютого резолюції Європейського парламенту.
Міжнародна торговельна палата зверталася до влади України з вимогою виплатити борги за «зелену» енергію.
«Укррудпром» проаналізував судовий реєстр і з’ясував, що станом на 7 жовтня минулого року компаній, які подали позови до ДП «Гарантований покупець», було вже понад 50, загальна сума збитків за позовними заявами на той момент перевищила 630 млн грн.
За інформацією «Главкому», позов проти України подала, зокрема, компанія Modus Energy, власниками якої є громадяни Литви, про цей позов стало відомо 28 квітня 2021 року. Компанія заявила, що ДП «Гарантований покупець» змусило дочірні компанії Modus Energy підписати додаткову угоду, яка передбачає скорочення доходів.
Modus Energy розглядає це як ініціювання процедури розірвання договору купівлі-продажу «зеленої» енергії, укладеного до 2030 року. Позивач просить арбітражний суд визнати, що Україна порушила вимоги статей договору до Енергетичної хартії, зобов’язати країну виплатити відсотки на суми збитків, нарахованих арбітражним судом, і зобов’язати сплатити всі судові витрати.