Наслідки економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19, створили не тільки проблеми, а й можливості для економічного та соціального перезавантаження економік світу, прискорили енергетичний перехід для вирішення проблем клімату. Для успішного відновлення і трансформації економіки з метою національного внеску у зниження вуглецевого сліду Україні потрібна довгострокова стратегія і створення конкурентних умов для залучення інвестицій, про це говорили учасники онлайн дискусії «Davos Agenda 2021: висновки для України», організованої ДTЕK разом із LIGA. net. Трансляцію агентство вело у своєму Facebook.
«Без довгострокової стратегії і створення конкурентних переваг для інвесторів Україна не зможе залучити ні зовнішні, ні внутрішні інвестиції для зниження вуглецевого сліду економіки», – сказав виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
У світі наразі панує жорстка конкуренція між країнами, і хто конкуренцію виграє – той і отримує гроші, зазначив він і додав, що Україна має думати про розвиток своїх конкурентних переваг.
Заступник виконавчого директора в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован зазначив, що одним із головних завдань держави в контексті декарбонізації є розроблення інструментів і стратегій для того, щоб спонукати людей до відповідальнішого споживання, а компанії – до відповідальнішого інвестування.
«Міжнародні організації, міжнародні банки, держави, уряди, компанії, люди – усі мають відповідально ставитися до довкілля і питань споживання. У такому випадку ми подолаємо глобальну кризу і пандемію», – сказав Рашкован.
На думку Сахарука, окремо держава, окремо бізнес або суспільство в Україні поки що не здатні відповісти на ті виклики, які постають зараз і поставатимуть у «постковідний» період.
«І важливо, щоб з’являлося якомога більше бізнесів, які практикують stakeholder capitalism – тобто бізнеси, які діють в інтересах усього суспільства», – зазначив він.
Заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз» Юлія Ковалів додала, що концепція stakeholder capitalism передбачає не тільки отримання прибутку, але й розуміння того, що жоден бізнес сьогодні не може бути успішним без взаємодії із суспільством, а також без фокусу на довкілля.
«Не тільки бізнес, а й уряд має брати до уваги цю концепцію», – зазначила Ковалів.
На її переконання, для швидкого відновлення економіки України необхідно передусім подолати коронавірус, забезпечити доступність ресурсів і фінансування для бізнесу: а також повернути інвесторів, забезпечивши сприятливий бізнес-клімат.
Як зазначив професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв (США) Роман Шеремета, нещодавно в Америці провели експеримент, під час якого створили дві однакові компанії, одна з них виконувала соціальну функцію, а інша – ні.
«На цьому контрольованому експерименті було доведено, що компанія, яка працювала за принципом stakeholder capitalism, приваблювала кращих і продуктивніших працівників і, відповідно, була успішнішою і мала великий прибуток», – сказав Шеремета.
Сахарук підкреслив важливість ведення бізнесу на принципах ESG, оскільки це дуже серйозний глобальний тренд.
«Ти не зможеш як бізнес розвиватися, якщо ти не підтримуєш державу, якщо не підтримуєш екологію тощо. Це реальність, у якій ми вже живемо. Компанія ДТЕК 2020 року затвердила ESG-стратегію, і ми дуже багато робимо в цьому напрямку, щоб не тільки говорити про це, але й демонструвати результат», – зазначив виконавчий директор ДТЕК.
Виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації Ганна Дерев’янко зазначила, що окрім наявності стратегії і плану виходу із кризи дуже важливою є ефективна реалізація цього плану.
«Якщо в розвинених країнах світу бізнес у період кризи отримував серйозну допомогу з боку держави у вигляді різних стимулів, то в Україні бізнес виживав», – сказала Дерев’янко.
За її словами, зараз представники бізнесу вимагають від держави підтримки у вигляді структурних реформ і забезпечення однакових правил гри для всіх.