Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Автор статті Олександр Хищенко вважає, що політики вибрали не найкращий час для розмов про підвищення податків, оскільки бізнес усе ще не оговтався від наслідків пандемії і жорстких карантинів. За його оцінкою, через тіньові схеми і лобістські преференції бюджет утрачає десятки, якщо не сотні мільярдів гривень. Журналіст нагадав, що Кабінет Міністрів готує зміни до Податкового кодексу і йдеться про підвищення податків.
«І хоча такий підхід суперечить економічній теорії і здоровому глузду як такому, ідея може знайти підтримку у стінах Ради. За даними ЗМІ, вже після травневих свят влада може представити план перегляду ставок деяких зборів та акцизів, що сукупно дозволить зібрати до держбюджету приблизно 50 млрд грн. І нібито одним із відповідальних за формування концепції цих змін є голова профільного комітету парламенту Данило Гетманцев (фракція «Слуга народу»). Він же активно просуває ідею податкової амністії, ініційованої Офісом президента», – пише він.
Автор підкреслив, що за 2020 рік реальний ВВП упав на 4%, на 5,2% обвалилася промисловість, ще на 11,5% упало сільське господарство, безробіття зросло до 9,3%, 232 тис. фізосіб-підприємців були змушені закритися, збитки компаній зросли майже вдвічі, як і частка збиткових підприємств – із 19,5% 2019 року до майже 30% – минулого.
«Нескладно уявити, який ефект підвищення податків дасть на капітальні інвестиції бізнесу, які в рік початку пандемії впали приблизно на 40%. Не кажучи вже і про те, що відтік прямих іноземних інвестицій виявився найбільшим за останні 20 років і триває досі. І поки інші країни, в тому числі і сусідні з Україною, шукають стимули для залучення іноземного капіталу, підвищення податків може остаточно відкинути нашу країну у гонці за інвестиції», – заявив Хищенко.
На його думку, підвищення податків може не наповнити бюджет, а дати зворотний ефект – виростить частку тіньової економіки. Щоб наростити надходження у скарбницю, необхідно, зокрема, боротися зі схемами у сфері обігу нафтопродуктів, вважає журналіст, адже цьогоріч недобір щодо акцизів і ПДВ становитиме 22 млрд грн.
«Ще один болючий для економіки «тіньовий» фронт – контрабанда і «сірий» імпорт. Заниження митної вартості товарів та інші схеми на митниці обходяться скарбниці за найскромнішими оцінками у 60–90 млрд грн на рік. Тоді як за словами голови Держмитниці Павла Рябікіна, суми недобору до бюджету через перераховані проблеми становлять приблизно 150 млрд грн на рік. Цих грошей, наприклад, вистачить, щоб цілий рік обслуговувати державний борг», – написав він.
Автор помітив певні кроки влади в цьому напрямі: санкції РНБО і кадрові чистки на митниці.
«У держбюджеті також утворилися проломи через часто лобістські і відверто невигідні країні податкові поблажки і преференції окремим галузям. Як, наприклад, у випадку із заниженим акцизом на скраплений газ. Через низькі ставки на цю продукцію Україна втрачає десятки мільярдів гривень. Для розуміння: акциз на пропан-бутан становить €52 за 1000 л, на бензин – €213,5 за 1000 л. Якщо ставки як мінімум вирівняти, то щорічно бюджет зможе отримувати додатково €550 млн. Адже саме за рахунок акцизного податку з палива фінансується будівництво та ремонт доріг, якими їздять авто, переобладнані на використання пропан-бутану. Цими ж дорогами користуються авто, заправлені бензином і ДП, з яких сплачено в рази більший акциз», – пояснив автор.
Пільги аграріям він також вважає помилковим рішенням влади.
«Останнім Рада в грудні минулого року знизила ставку ПДВ із 20% до 14%. Але преференцію отримали виробники тільки деяких видів продукції, що дало ґрунт для розмов про вибірковий лобістський підхід. Через це рішення, як писало «РБК-Україна», бюджет може не отримати близько 5 млрд грн», – нагадав журналіст.
Держбюджет очікують втрати і в разі зниження на 30% акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання, вважає Хищенко.
«Ще наприкінці лютого профільний фінансовий комітет Ради підтримав відповідні зміни до Податкового кодексу. Тоді як згідно з прийнятими в кінці року правками у ПК, ставка акцизу на ТВЕН підвищувалася на 320%, тим самим прирівнюючись до ставки на звичайні сигарети. За різними оцінками, зниження ставки зараз призведе до недобору до бюджету в сумі близько 3 млрд грн. Це виглядає особливо неординарно на тлі того, що, наприклад, у березні план надходжень до держбюджету від акцизів недовиконаний на 1,4 млрд грн», – заявив автор статті.
Податкові «скрутки», тіньовий обіг землі, робота конвертаційних центрів, неефективна боротьба з неофіційним працевлаштуванням і зарплатами «в конвертах» – якщо боротися з цими явищами, можна отримати в держбюжет понад 100 млрд грн, заявив він, фіскальне ж навантаження на легальний бізнес лише посилить тиск на і без того пригнічену економіку України.
«Іншими словами, замість різкого і сумнівного в плані віддачі для держбюджету підвищення податків, яке може загнати економіку у ще сильнішу кризу, владі потрібно навести порядок із нелегальними, корупційними і «сірими» схемами, відновити відносини з МВФ і провести прозору приватизацію», – підсумував журналіст.
Контекст:
Про існування планів підвищити ПДВ до 22–24% писало 26 квітня «РБК-Україна». Про те, що в Раді обговорювали ідею про підвищення ставки ПДВ до 22–24%, повідомив також віцепрезидент Міжнародної торгової палати України (ІСС Ukraine) Сергій Сіволап.
В умовах кризи влада має спрощувати податкову систему і зменшувати податки, що сприятиме виведенню бізнесу з тіні і дасть змогу збільшити надходження до бюджету, однак українська влада діє навпаки, заявив економіст Антон Швець.
Якщо в Україні підвищать податок на додану вартість, це призведе до уповільнення економіки, вважає інвестиційний аналітик, керівний партнер HUG’S Ерік Найман.
Влада України має допомогти підприємцям пережити кризу, спричинену пандемією коронавірусу, зокрема завдяки програмам підтримки і податкових пільг, а не збільшувати податки, переконаний народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк.
