Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
«У звітності про стан єдиного казначейського рахунку на 1 листопада 2021 року з’явилися тривожні цифри: 3,5 млрд грн витрат, які були заявлені до фінансування і затверджені, так і не були проведені за рахунками. При цьому 2,1 млрд грн із цих витрат – це захищені платежі. Це можуть бути зарплати, обов’язкові платежі до бюджету, витрати на харчування або медикаменти. У документах Держказначейства не видно, за якими саме міністерствами й відомствами пішло блокування, однак такий індикатор – дуже поганий дзвіночок для всіх розпорядників бюджетних коштів. Простими словами це означає: грошей на всіх не вистачить і країну ведуть до технічного дефолту», – наголошує журналіст.
На єдиному казначейському рахунку (ЄКС) станом на 1 листопада залишки становили трохи менше ніж 19 млрд грн, після першого тижня листопада вони зросли приблизно до 32 млрд грн, повідомив він.
«Однак на єдиному рахунку зберігаються не тільки гроші уряду й центральних органів влади, а й сотень органів місцевого самоврядування, а також приватних підрядників держорганів. Тільки грошей місцевих органів на ЄКР – близько 80 млрд грн. Фактично такий дисбаланс означає, що уряд уже активно користується грошима місцевої влади. Тобто своїх грошей у бюджеті не вистачає попри всі переможні заяви про регулярне перевиконання бюджетних планів. А це – перший великий крок до можливих корупційних схем по виділенню грошей тільки «правильним» розпорядникам», – вважає автор.
За його інформацією, під час підготовки бюджету Мінфін занижує реальні дані про майбутні доходи, щоб потім навіть мінімальне зростання економіки можна було записати як перевиконання.
«Розбіжності видно особливо чітко, якщо порівнювати показники Мінфіну з даними Нацбанку, чиї прогнози зазвичай збігаються з реальністю з мінімальними відхиленнями. Коли «зростання економіки» відбувається в основному шляхом інфляції, а не коштом реального збільшення обсягів виробництва, імпорту, створення нових робочих місць, такий підхід, серед іншого, дозволяє не турбуватися про розширення податкової бази, виведення з тіні «сірого» бізнесу, зменшувати «скрутки» ПДВ та інші схеми ухилення від оподаткування. При цьому очевидним є факт, що «скрутки», у яких не без причини звинувачують звільненого вже міністра економіки Олексія Любченка, не могли існувати без відома Мінфіну, який безпосередньо курирує податкові органи», – наголошує Хищенко.
Неправильні прогнози призвели до того, що 2021 року «прорахунок» за ВВП становив приблизно «мінус» 700 млрд грн, а це понад 100 млрд грн неврахованих доходів, у проєкті бюджету на наступний рік різниця між прогнозами на ВВП у Мінфіну (5,4 трлн грн) та прогнозами Мінекономіки (5,9 трлн грн) становить орієнтовно 500 млрд грн. Це приблизно 125 млрд грн неврахованих прибутків, пише журналіст.
«Таким чином, відповідальність за 3–4 млрд гривень, які щомісяця «спливали» з бюджету, також лежить і на міністрі Марченку. Оскільки історія зі «скрутками» й обіцянки побороти це явище залишилася лише обіцянками. За весь цей час міністерство не тільки не відзвітувало перед суспільством за інструментами схем, видами, обсягами, галузями та найбільшим махінаторам, але й не підготувало жодного реального законодавчого акта для недопущення рецидиву в майбутньому», – зазначив він.
Цього року недофінансування бюджетних програм за 10 місяців становить понад 100 млрд грн, плану запозичень, затвердженого самим Мінфіном, недовиконано на 124 млрд грн, а всього до кінця року Україні треба позичити десь ще приблизно 300 млрд грн, пише Хищенко.
«Дефіцит бюджету в цей період склав 55 млрд грн, хоча за планом – 160 млрд грн. Додамо сюди ще розбалансований Пенсійний фонд, на якому висить близько 80 млрд грн боргу перед Держказначейством, – і отримаємо більш-менш реальну картину бюджетної катастрофи. Якщо сьогодні по звітності видно блокування на рівні 3,5 млрд грн, то у грудні, якщо нічого не зміниться, недоплати будуть уже обчислюватися десятками мільярдів. А це означає, що у країні почнуться затримки з виплатою зарплати (адже грошей не отримають численні підрядники уряду), будуть наростати борги по комунальних послугах. І взагалі подальшого охолодження економіки не уникнути», – прогнозує автор.
Ресурсу від МВФ не вистачить, щоб покрити всі необхідні платежі та вийти 2022 року з позитивним сальдо, а якщо ситуація з коронавірусом погіршуватиметься і локдаун продовжиться, то може виникнути необхідність нових «ковідних» виплат підприємцям та непередбачених витрат на медичні установи, попереджає він.
«Один із небагатьох виходів із ситуації – екстрені запозичення за підвищеними ставками. Що може сподобатися хіба тільки спекулянтам. З урахуванням же того, що Україна і так регулярно підвищує ефективну ставку з обслуговування держборгу, такі екстрені позики лише погіршать без того непросту ситуацію. Інша справа, що консервативна монетарна політика Нацбанку поки дає можливість зміцнювати курс гривні, стримуючи інфляцію, і це допомагає Мінфіну економити на виплатах за зовнішніми боргами, номінованими в євро і доларі», – наголошує «РБК-Україна».
У бюджеті наступного року передбачено недостатнє фінансування збільшених доходів скарбниці, пише Хищенко.
«Згадаймо презентацію Мінфіном бюджету перед першим читанням, у яку вже були включені доходи від «ресурсного» законопроєкту №5600 на рівні 30 млрд грн (спочатку мова йшла взагалі про 50–60 млрд грн).Тоді експерти відзначали, що це заборонений прийом – шантажувати депутатів необхідністю прийняти «сирий» законопроєкт, включивши міфічні доходи від нього у проєкт реального бюджету. У результаті сьогодні вже майже середина листопада – а №5600 поки дуже далеко до прийняття в цілому в якості закону. Більш того, абсолютно незрозуміло, чи принесе він обіцяні мільярди. Точно так зменшилася в 10 разів сума очікуваних надходжень від грального бізнесу. При зростанні ставок зменшено на 3 млрд грн очікувані надходження від акцизного податку з ввезених на митну територію тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах», – перерахував він.
Водночас зміни до Бюджетного кодексу про переформатування фінансових відносин із громадами, які необхідні для балансування бюджету на 2022 рік, знято з розгляду парламентом.
«У цілому ж співрозмовники видання вважають, що міністр фінансів Сергій Марченко або не помічає лавини проблем, які котяться на систему держфінансів з усіх боків, або навмисне нічого не робить для їхнього вирішення. Причин тут може бути кілька. Перша – традиційне бажання українських чиновників пройти складні часи навмання. Друга – залишити купу проблем наступнику. В обох випадках про стратегію стабілізації системи держфінансів мова взагалі не йде», – резюмував автор статті.
