Кабінет Міністрів України затвердив фінансовий план НАК «Нафтогаз України» на 2020 рік, документ збільшує зарплатний фонд компанії удвічі. Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 23 грудня, трансляцію якого вів YouTube-канал Кабміну.
Міністр фінансів України Сергій Марченко не став голосувати за цей документ. Він сказав, що низку його норм треба переглянути. У фінансовому плані передбачено 11,5 млрд грн прибутку, але водночас збитки компанії впродовж дев’яти місяців становлять 18,7 млрд грн, сказав міністр.
Марченко вважає за необхідне переглянути механізм зарахування сумнівних боргів компанії, а також дохідну і видаткову частини з урахуванням порушень, виявлених державною аудиторською службою. За інформацією міністра у проєкт фінплану заклали 13,3 млрд м³ видобутого газу, а за затвердженою урядовою концепцією цей показник мав бути на рівні 21 млрд м³.
Міністр уточнив, що необхідно переглянути фінансовий план і в частині фонду оплати праці. Згідно з документом, зарплата співробітників «Нафтогазу» зросте на 75%, а у членів правління – на 56%.
Урядовий комітет перед засіданням Кабміну погодив документ, сказав після виступу Марченка міністр економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
«Міністр фінансів озвучив свої зауваження, які не можна врахувати… Тому прохання без доопрацювання прийняти», – сказав він.
Уряд у підсумку більшістю голосів міністрів затвердив фінплан «Нафтогазу».
У січні 2020 року тодішній виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко розповідав про премії для топменеджменту «Нафтогазу» в розмірі 1% від $3 млрд, які виплатить Україні російський «Газпром» за рішенням Стокгольмського арбітражу.
За 2019 рік НАК «Нафтогаз України» виплатив 343 млн грн премій і зарплат вищого керівництва компанії, ішлося в річному звіті компанії. Тоді управлінський персонал складався із п’яти членів правління і 11 директорів. Винагорода голови правління Андрія Коболєва становить 21,2 млн грн
Улітку 2018 року наглядова рада «Нафтогазу» вирішила виплатити 41 співробітнику компанії премій на загальну суму понад $46 млн за те, що Стокгольмський арбітраж задовольнив позов української сторони до «Газпрому» про недостатні обсяги транзиту.
Видання ZN.UA стверджувало, що Коболєв отримав 207 млн грн ($7,9 млн), а Вітренко – 158 млн грн ($6 млн). Водночас у річному звіті компанії було зазначено, що Коболєв 2018 року отримав 286,5 млн грн зарплати і додаткових премій, включно із 261 млн грн премії за виграш у Стокгольмському арбітражі.