Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Ціни на їжу зростають. Що робити?
2021-й рік приніс нам інфляційну кризу. Ціни зростають по всьому світі, включно з Україною. Найбільший удар 2021-го прийшов із боку цін на енергоносії, але в новому 2022 році точка напруги зміститься – тепер це будуть харчі.
Їжа вже дорожчає. Наприклад, окремі частини улюбленого ЗМІ «борщового набору» на кінець року зросли в ціні на 30–50%. Люди помічають і – очікувано – хвилюються. Щоб переконатися в цьому, не треба навіть проводити соціологічних опитувань. Достатньо просто уважно послухати розмови в черзі будь-якого супермаркету. Але все це лише початок здорожчання їжі, із яким ми житимемо цього року.
Що ж відбувається?
Мінеральні добрива (80% собівартості яких становить природний газ), пальне для машин та комбайнів, навіть переробка на заводах – усі ці статті витрат при виробництві продовольчих товарів прямо залежать від цін на енергоносії. Тих самих, які весь минулий рік били рекорди.
Так, завдяки у тому числі й діям нашого північного сусіда, ціни на газ у Європі наприкінці грудня перевищили $2 тис. за 1 тис. м³ – абсолютний рекорд за всю історію біржових торгів. Ціни на нафту найвищі за останні п’ять років – $75–80 за барель. Ціни на вугілля – небачені за останнє десятиріччя: у жовтні на американських біржах вони встановили рекорд у майже $270 за тонну.
Цілком очікувано, така цінова вакханалія на ринку енергоносіїв тепер перекидається на ринок харчів. Виробники закладають у ціну дорогі добрива та паливо. Деякі взагалі змушені зупинятися – наприклад, велика кількість вітчизняних теплиць, де вирощуються овочі для прилавків наших магазинів, зараз простоюють через надто дорогий газ. Уже навесні ми побачимо наслідки – харчів буде вироблено менше і коштуватимуть вони дорожче.
Для людей зростання цін на їжу болючіше навіть за тарифи. Більше 40% видатків середньої української сім’ї – це саме харчі. Для бідних верств населення ця цифра може досягати 60% і більше. Негативні соціальні наслідки здорожчання їжі очевидні – і з ними треба боротися.
На щастя, ми маємо ефективні інструменти, які вже застосовуються в розвинених країнах. І які конче необхідно застосувати нам у цьому році.
Насамперед це зниження податків на їжу. Конкретно – ставки ПДВ на продукти харчування. Нагадаю, ПДВ – це податок у розмірі 20% ціни, який ми сплачуємо при купівлі всіх продуктів. Ставку ПДВ можна тимчасово на один рік установити на рівні 0% на ключові для українців харчі. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на такі продукти.
Наприклад, якщо зараз кілограм гречки коштує 50 грн, то із ПДВ 0% він коштуватиме менше 42 грн. Тобто зростання цін можна нівелювати тимчасовим зменшенням ПДВ. І таким чином полегшити життя людей в умовах інфляційної кризи та зняти соціальну напругу.
Даний інструмент уже використовують наші сусіди. Про намір застосувати 0% ставку ПДВ із 1 лютого для продуктів харчування вже оголосила Польща, яка наразі чекає погодження з боку ЄС. У податковому законодавстві ЄС узагалі прямо передбачена можливість встановлювати знижені ставки ПДВ для соціально важливих товарів. І європейські країни активно цю можливість використовують.
Звичайно, зниження ПДВ для харчів коштуватиме грошей із бюджету. Але слід пам’ятати, що бюджет – це інструмент для вирішення проблем людей. А нашою проблемою цього року буде саме зростання цін на їжу.
Зростання цін, яке б’є по найбідніших. Дорога їжа – це удар по пенсіонерах, безробітних, багатодітних сім’ях та інших уразливих групах. По тих, у кого їжа – це основна складова щомісячних витрат.
Для цільової підтримки найбідніших уже розроблено інструмент, який легко можна застосувати в наших умовах. Американська держава ще під час Великої депресії 1930-х років почала видавати бідним так звані food stamps – спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати винятково на їжу. Розмови про аналогічну систему в Україні точаться серед фахівців уже давно, і 2022 рік – ідеальний час, щоб перейти нарешті від розмов до справ.
Тим більше, що зараз ми, як ніколи, добре підготовлені до цього технічно. По суті, аналогом системи продуктових чеків є «єПідтримка» – віртуальні 1000 грн від держави, які надаються через застосунок «Дія». Ці гроші можуть бути використані лише на певні цільові товари та послуги – подорожі, книги, візити до музеїв тощо. Надаються гроші «єПідтримки» обмеженій категорії людей – тільки вакцинованим.
Аналогічним чином можна реалізувати й програму продуктових чеків. Працювати це має так: держава надає певну суму віртуальних грошей через застосунок «Дія» або (для тих, хто не має застосунку) у вигляді умовних чеків, які бізнес, отримавши від покупців, може потім обміняти на гроші від держави. Ці віртуальні гроші можна витратити лише на харчі. Надавати гроші треба лише людям із рівнем доходів нижче певного порогу. І завдяки цьому інструменту держава напряму підтримає тих, хто особливо постраждає від здорожчання їжі.
Два інструменти: зниження ставки ПДВ на ключові харчі та запуск програми чеків для бідних. Використовуючи їх, держава сильно полегшить життя людей під час інфляційної кризи. А саме для того, аби робити життя людей кращим, держава зрештою й існує.
Джерело: Павел Кухта / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.
