Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Історія проєкту
«Північний потік – 2» – газопровід, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність кожної нитки маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу має становити 55 млрд м³ на рік.
Спочатку повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, пізніше, за даними The New York Times, вона зросла до майже $11 млрд, його порівну фінансують російський «Газпром» і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV, угоду з якими підписали 2017 року.
2018 року Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, укладання дном Балтійського моря розпочали у вересні 2018 року. Данія дала дозвіл на будівництво тільки 2019 року. Називали різні строки завершення проєкту. Передбачали, що його добудують до кінця 2019 року, але потім запуск перенесли на кінець 2020 року. Станом на грудень 2019 року було добудовано 93,5% газопроводу, залишилося прокласти приблизно 160 км із 2460 км, повідомляло агентство «РИА Новости» з посиланням на офіційного представника оператора проєкту – компанії Nord Stream 2 AG – Єнса Мюллера.
Влада Німеччини неодноразово підкреслювала, що «Північний потік – 2» – комерційний проєкт. Однак, як зазначає «Німецька хвиля», формальний старт йому дали 2015 року на тлі російської агресії проти України й анексії Криму. Його планували завершити до кінця 2019 року, коли спливав строк 10-річного контракту між Україною та РФ на транзит газу.
«Тож спочатку перед «Північним потоком – 2″ стояло політичне завдання, хоча потім російська сторона та європейські фірми, які беруть участь у проєкті, стали наполегливо повторювати, що це економічний проєкт, і з часом Ангела Меркель перейняла цю аргументацію», – пише видання.
Санкції та заморожування будівництва
У грудні 2019 року, коли газопровід був готовим на більше ніж 90%, будівництво заморозили, оскільки США ввели санкції проти європейських підрядників, які беруть участь у проєкті. Відразу після цього швейцарська компанія Allseas зупинила роботи з будівництва «Північного потоку – 2» і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладники. «Газпром» заявив про намір залучити до завершення проєкту російські трубоукладники.
Як пише «Немецкая волна», після того, як Данія влітку 2020 року дозволила укладання газопроводу суднами не тільки з динамічною системою позиціонування, але і з якірною, головним претендентом на добудову вважали російську трубоукладальну баржу «Фортуна», розміщену в німецькому порту Росток, але пізніше стало відомо, що її не залучать до проєкту. Продовжити будівництво може російське судно «Академік Черський», хоч і набагато повільніше, ніж фірма Allseas, зазначало видання.
21 липня 2020 року Палата представників Конгресу США ухвалила бюджет міністерства оборони на 2021 фінансовий рік, який передбачає нові санкції проти «Північного потоку – 2». 23 липня проєкт оборонного бюджету схвалив Сенат. Версії документів, ухвалених Палатою представників і Сенатом, узгодять, після чого передадуть на підпис президенту Дональду Трампу.
У Німеччині обурилися через нові санкції США. Міністр закордонних справ країни Гайко Маас сказав, що уряд США «ігнорує суверенне право Європи самій вирішувати, де та як отримувати енергоресурси».
«Європейську енергетичну політику здійснюють у Європі, а не у Вашингтоні. Ми категорично відкидаємо екстратериторіальні санкції», – заявив він.
Канцлерка Ангела Меркель заявила 1 вересня, що вважає незаконними американські санкції, які виходять за межі Сполучених Штатів. Федеральний уряд хоче, щоб газопровід «Північний потік – 2» завершили, незважаючи на заперечення США, зазначав німецький телеканал MDR.
Відновлення дискусій після отруєння Навального
Наприкінці серпня в Росії отруїли опозиційного політика Олексія Навального. Його доправили на лікування до Німеччини. 2 вересня німецький уряд повідомив, що в організмі опозиціонера виявили сліди речовини, схожої за складом на нервово-паралітичний агент «Новачок».
Після цього почалися дискусії про введення нових санкцій проти Росії, у контексті яких стали згадувати і «Північний потік – 2».
Німеччина
Наприкінці серпня, до оголошення результатів експертизи, яка встановила, що Навального отруїли отрутою класу «Новачок», Меркель заявляла, що не хоче пов’язувати отруєння політика і «Північний потік – 2», і наполягала, що газопровід мають добудувати.
«Я думаю, що ми маємо розглядати це окремо. Ми вважаємо, що «Північний потік – 2″ потрібно добудувати», – сказала вона.
6 вересня міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас уперше згадав «Північний потік – 2» в контексті отруєння Навального. Він заявив, що Росія має розслідувати інцидент, і якщо впродовж найближчих кількох днів із російського боку не буде жодних дій, Берліну доведеться провести консультації з партнерами щодо «відповіді» Москві. Глава німецької дипломатії висловив надію, що РФ не змусить Німеччину змінити свою позицію щодо «Північного потоку – 2».
Пізніше Меркель не відкинула можливості введення санкцій щодо газопроводу у відповідь на отруєння Навального. Як повідомив 7 вересня прессекретар уряду ФРН Штеффен Зайберт, вона поділяє думку Мааса про ймовірну зміну позиції Берліна щодо підтримки проєкту. Агентство Bloomberg із посиланням на чиновника, який побажав залишитися анонімним, 8 вересня повідомило, що Меркель на закритому засіданні фракції сказала, що погоджуватиме будь-які дії проти Росії у зв’язку з отруєнням російського опозиціонера Навального з європейськими партнерами, але ще не вирішила, чи торкнуться санкції будівництва газопроводу.
11 вересня Маас заявив, що будівництво газопроводу «Північний потік – 2» можуть заморозити як реакцію на отруєння Навального. За його словами, якщо Росія візьме участь у розслідуванні, вона може зробити внесок у те, щоб проєкту не заморозили.
Імовірний наступник Меркель Фрідріх Мерц, який висунув свою кандидатуру на посаду голови Християнсько-демократичного союзу Німеччини, у коментарі Bild закликав заморозити будівництво «Північного потоку – 2» на два роки після отруєння Навального. Мерц сказав, що донедавна виступав за продовження будівництва трубопроводу, незважаючи на «деякі побоювання», але після отруєння Навального Європа має негайно відреагувати.
Не відкидала санкцій проти «Північного потоку – 2» і міністерка оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер. У коментарі агентству Reuters 6 серпня вона сказала, що рішення залежатиме від співпраці Москви у з’ясуванні обставин отруєння Навального. Міністерка водночас підкреслила, що їй ніколи не подобався цей газотранспортний проєкт.
Колишній посол ФРН у Москві Рюдігер фон Фріч, який зараз є партнером консалтингової компанії Berlin Global Advisors, в інтерв’ю «Немецкой волне» зазначив, що Росія не допомагає в розслідуванні, а тільки висуває відповідні звинувачення.
«У цій ситуації правильно не відкидати жодних варіантів. Ми ще в колі партнерів і союзників обговоримо можливу відповідь, якщо Росія й далі демонструватиме небажання співпрацювати. Другий момент – це сам «Північний потік – 2». Це економічний проєкт, у якого, зрозуміло, є політична складова. Не можна цього не помітити. Саме тому Берлін дбав про те, щоб гарантувати продовження газового транзиту через Україну, і з успіхом. Транзит продовжили. Але від газу, який міг би надходити через «Північний потік – 2», дістане вигоду дуже багато європейців. Особливо ми, німці, які зараз проводять реформу енергетики… Я не впевнений, що в тих, хто намагається нас відмовити від «Північного потоку – 2″, як, наприклад, у деяких гравців у Вашингтоні, немає власних економічних інтересів», – сказав він.
Швеція
Прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен не підтримав ідеї мораторію на добудову газопроводу у зв’язку з отруєнням Навального. В інтерв’ю німецькому виданню Frankfurter Allgemeine Zeitung він сказав, що Швеція вже давно ухвалила всі необхідні рішення щодо російського газопроводу і дуже важливо, щоб міжнародне право дотримували.
Левен не став прямо відповідати на запитання про ймовірні санкції проти Росії через отруєння Навального, зазначивши, що питання обговорюють на рівні Євросоюзу.
Данія
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен в інтерв’ю агентству Ritzau назвала позитивними чинниками критичніше ставлення уряду Німеччини до добудови газопроводу «Північний потік – 2» і початок серйозних дискусій щодо цього питання. Вона зазначила, що завжди була проти цього проєкту.
Фінляндія
8 вересня прем’єр-міністерка Фінляндії Санна Марін заявила, що уряд країни може провести нові обговорення проєкту «Північний потік – 2» у зв’язку з отруєнням Навального, пише газета Iltalehti.
«Я знаю, що в Німеччині почалася така дискусія. Можливо, уряд Фінляндії теж порушить це питання. Імовірно, ми обговоримо це на рівні урядової комісії із зовнішньої політики та політики безпеки за участю президента, але поки цього обговорення не проводили», – сказала вона.
Польща
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецикий у колонці для німецького видання Frankfurter Allgemeine Zeitung заявив, що після отруєння Навального Німеччина має зупинити «Північний потік – 2».
«Європа має розцінити ситуацію в Білорусі і напад на Олексія Навального як, можливо, останній знак. Єдиний раціональний вихід – відмовитися від проєкту «Північний потік – 2», – заявив він.
Моравецький закликав «здати в архів проєкт «Північний потік – 2».
Євросоюз
В інтерв’ю виданню Financial Times верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що «Північний потік – 2» не є європейським проєктом, а його доля залежить від ФРН. Він зазначив, що Єврокомісія ніколи не демонструвала «сильного ентузіазму» щодо цього проєкту. Боррель додав, що Євросоюз має відповісти санкціями, якщо будуть докази участі в отруєнні Навального конкретних осіб.
США
Сенатор від Республіканської партії США Рон Джонсон заявляв у Twitter, що реакцією у відповідь на отруєння Навального має бути припинення будівництва «Північного потоку – 2».
«Цю обурливу спробу вбивства і порушення міжнародної заборони на використання хімічної зброї не мають винагороджувати розширенням злочинного впливу Путіна в Європі. (…) Ми маємо притягнути Росію до відповідальності», – підкреслив Джонсон.
Президент США Дональд Трамп підтримав відмову від проєкту «Північний потік – 2» через отруєння Навального. Він заявив, що виступав проти «Північного потоку – 2» із початку свого президентства, оскільки «США захищають Німеччину від Росії, а Берлін платить Москві за енергоресурси мільярди доларів».
Загалом, як пише The New York Times, у США і республіканці, і демократи виступають проти реалізації цього проєкту. Зокрема, проти нього висловлювався нинішній кандидат у президенти від Демократичної партії Джозеф Байден.
Україна
Після отруєння Навального Україна також заявила про необхідність переглянути позицію щодо «Північного потоку – 2».
«Ми виходимо з того, що цей злочин не має залишитися безкарним… Наші партнери й усі, хто опонує агресивній політиці РФ, мають задіяти механізми впливу на цю країну, зокрема санкції та перегляд політики щодо будівництва «Північного потоку – 2», – сказав на брифінгу 4 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Посол України у ФРН Андрій Мельник закликав ввести тримісячне ембарго на постачання нафти й газу з РФ у відповідь на отруєння Навального, пише «Німецька хвиля». Він вважає, що відмови від «Північного потоку – 2» недостатньо. Також Мельник закликав зупинити всі європейські інвестиції у РФ.
Росія
Російська влада не визнає причетності до отруєння Навального. Глава МЗС РФ Сергій Лавров в інтерв’ю телеканалу «Россия» заявив, що Москва відповідатиме в разі введення санкцій у зв’язку з отруєнням Навального.
«Принципу взаємності в міжнародних справах ніхто не скасовував. Подивимося, які будуть нові санкції, звісно ж, відреагуємо. Без реакції це залишати не можна», – сказав він.
Російський політолог і соціолог Ігор Ейдман в інтерв’ю виданню «ГОРДОН» заявив, що проєкт «може луснути сам собою» без додаткових санкцій.
«Цей трубопровід – якась дуже темна справа. Німецька влада із самого початку в нього вчепилася і, незважаючи на всю критику, що лунала, розлучитися з ним не хоче. Інше питання, що вже низка об’єктивних обставин перешкоджає реалізації проєкту. Наприклад, американські санкції. Окрім того, в економічному сенсі рентабельність проєкту стає все менш очевидною. Це пов’язано з падінням цін на енергоносії, загальною економічною кризою, зі збільшенням частки поновних джерел енергії в енергобалансі Німеччини. Тож цей проєкт може луснути сам собою «, – сказав він.
Партнер консалтингової компанії Rusenergy Михайло Крутіхін вважає, що «Північного потоку – 2» вже не існує.
«Проєкту не існує із грудня минулого року. Кінець йому поклали американські санкції і транзитна угода «Газпрому» з українцями. Усе. Хана. Капут. Фініш. Життя триває без утоплої труби. Ніхто нічого давно вже не будує. Для німців усі розмови про це – лише риторичний приклад зухвалого втручання США в їхні справи. Головне – тертя з американцями, а турбота про долю загиблого проєкту – тільки привід витягнути глибинні суперечки на світло. Від утрати цього додаткового маршруту жодної шкоди Німеччині та Європі немає абсолютно. Для американців у Конгресі – привід уїсти нібито пропутінця Трампа (для демократів) або продемонструвати, що жодної проросійської позиції у трампістів немає (для республіканців). Внутрішня справа. Для «Газпрому», де не можуть не розуміти, що добудувати трубопровід не вийшло, уся метушня навколо «Академіка Черського» – чиновна демонстрація гарячкової та цілком безплідної діяльності, яку треба показати Путіну на виправдання провалу», – заявив він.
Що може чекати на «Північний потік – 2»?
11 вересня на тлі дискусій про долю газотранспортного проєкту після отруєння Навального видання Politico опублікувало статтю «Шість способів, у які Німеччина може вбити газопровід «Північний потік – 2″. Газета пише, що ФРН, незважаючи на дискусії,»поодинці» мало що може зробити, щоб заблокувати завершення будівництва трубопроводу, не порушивши законодавства ЄС і не ризикуючи дістати претензії про відшкодування багатомільярдних збитків від компанії-оператора Nord Stream 2, штаб-квартира якої розташована у Швейцарії. Але Берлін може «розслабитися, дозволивши іншим робити брудну роботу, і спостерігати, як недобудований «Північний потік – 2″ повільно гниє у крижаній Балтиці».
Шість способів, запропоновані виданням, звучать так:
1. Німеччина може відкликати дозвіл на будівництво газопроводу. Але в такому разі Nord Stream 2 має право звернутися до суду, сума компенсації може становити повну вартість газопроводу.
2. Німецькі неурядові організації можуть подавати судові позови. Наприклад, у серпні німецька некомерційна асоціація із захисту довкілля Deutsche Umwelthilfe (DUH) подала судовий позов проти газопроводу «Північний потік – 2». Причиною позову стали нові наукові дослідження про неконтрольовані викиди метану і витік під час видобування, транспортування і перероблення природного газу.
3. ФРН може ввести обмеження на імпорт російського газу. Газета зазначає, що закон Німеччини про зовнішню торгівлю і платежі допускає обмеження зовнішньої торгівлі, «щоб гарантувати основні інтереси безпеки ФРН або запобігти порушенню мирного співіснування націй». Цей акт можуть застосувати у відповідь на небезпеку, «яка стосується окремого випадку» – потенційно до отруєння Навального – але будь-які заходи мають бути пропорційними (зазвичай тимчасовими, із кроком у шість місяців) та підкріпленими достатнім обґрунтуванням.
4. Німеччина може дозволити санкціям США «задушити» проєкт.
5. Берлін може наполягати на санкціях ЄС. Газета пише, що це – «найбезпечніший варіант», оскільки ФРН у такому разі не діє поодинці. Водночас санкції на рівні Євросоюзу мають бути достатньою мірою обґрунтовані доказами і вважатися сумірною реакцією, щоб їх не відхилили суди ЄС.
6. Німеччина може не ліцензувати проєкт. Nord Stream 2 необхідно буде знайти компанію, готову потрапити під санкції США, провівши підсумкову перевірку.
Про ймовірні позови на великі суми у зв’язку із зупинкою проєкту пише й американська газета The New York Times. Судові витрати, як зазначило видання, можуть стати «великим головним болем», оскільки п’ять західних компаній зазнають величезних збитків у разі закриття «Північного потоку – 2».
The New York Times пише, що німецькі офіційні особи розглядають різні можливі санкції у зв’язку з отруєнням Навального, зокрема заборони на поїздки і заморожування активів фізичних осіб, і сподіваються, що це підтримають усі держави – члени ЄС. Як сказав виданню німецький високопосадовець, який брав участь в обговореннях, у ФРН хочуть, щоб це були європейські санкції, «щоб показати, що йдеться про наші цінності, коли отруюють провідного опозиційного політика».
