Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Що передбачає законодавство про КІК
Законопроєкт №1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» Верховна Рада ухвалила 16 січня 2020 року. У травні його підписав президент Володимир Зеленський, після чого його опублікували в «Голосі України». Частина змін, передбачених законом №466-IX, уже набула чинності, ще частина почне діяти з 1 січня 2021 року. Зокрема це стосується фінансових операцій контрольованих іноземних компаній (КІК).
Відповідно до закону, КІК – будь-яка юридична особа, зареєстрована в іншій державі або на іноземній території, яку контролює фізична або юридична особа – резидент України.
Іноземну компанію вважають КІК, якщо особа, яка контролює:
володіє часткою в іноземній юрособі більше ніж 50%; володіє часткою більше ніж 10% за умови, що інші контролери – резиденти України в сумі володіють часткою понад 50%; окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Податок стягуватимуть із частини скоригованого прибутку КІК, пропорційного частці, якою володіє (контролює) фізична або юридична особа. Наприклад, якщо резидент володіє часткою в розмірі 70% КІК, то оподатковуватимуть 70% від сукупного доходу.
Як писав у статті для «Економічної правди» юрист компанії Sayenko Kharenko Юрій Дмитренко, основна ставка податку – 18%, але якщо контрольована компанія розподіляє дивіденди на користь контролера, то можуть застосовувати ставку 9%. У такому разі прибутку, із якого сплачують дивіденди, повторно в Україні не обкладають. Закон також дозволяє зараховувати податки, сплачені за кордоном.
Якщо йдеться про фізосіб, то до кожної ставки застосовують ще 1,5% військового збору.
За несвоєчасне подавання звіту про компанію в українську податкову передбачено штрафи.
Податку не стягують, якщо:
сукупний дохід усіх КІК одного контролера не перевищує €2 млн (наприклад, якщо у людини є дві КІК із доходом €1,5 млн і €1 млн, то податок потрібно буде платити з кожної з них, а якщо дохід двох КІК €500 тис. і €1 млн, то податок платити не потрібно); КІК є публічною компанією, акції якої торгуються на фондовій біржі; КІК є благодійною організацією; між Україною та державою КІК підписано податкову конвенцію або договір про обмін податковою інформацією; КІК у цій країні фактично платить податок на прибуток за ставкою не менше ніж 13% або частка пасивних доходів КІК (дивіденди, відсотки, роялті, доходи від торгівлі цінними паперами тощо) не перевищує 50%.
Для розрахунку порога у розмірі €2 млн беруть не прибуток, а обіг усіх КІК.
Контролер КІК у будь-якому разі має подавати фінансову звітність, навіть якщо це не передбачено законодавством держави, де зареєстровано компанію.
Україна найближчим часом приєднається до автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS (Common Reporting Standard), зазначав у колонці для «НВ Бізнес» партнер юридичної фірми «Астерс», адвокат Костянтин Соляр. Це, за його словами, дасть змогу країні автоматично одержувати інформацію про фінансові рахунки іноземних компаній, контрольованих її резидентами. Також закон зобов’язує українські банки та фінансові установи повідомляти податкові органи інформацію про резидентів України, які володіють часткою в іноземних компаніях.
Що кажуть бізнес та експерти
Бізнес-спільнота критикувала багато положень закону. Як пише УНІАН, категорично проти цього документа виступила низка бізнес-асоціацій та асоціацій іноземних інвесторів України, зокрема Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України та багато інших. У Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України назвали законопроєкт «податковим терором». «Економічна правда» писала, що головні бізнес-асоціації просили президента його ветувати або змінити до підписання.
Юрист Дмитренко заявляв, що відповідно до закону, податок може бути застосовано навіть якщо компанія не має прибутків.
«Тому що йдеться не про прибуток, показаний у фінансовій звітності компанії, а про спеціально розрахований – відповідно до особливостей закону», – писав він.
Дмитренко зазначає, що це, найімовірніше, було зроблено, щоб зупинити спроби компаній розмити прибутки, але може вдарити по доброчесних інвесторах.
Окрім цього, як зазначив юрист, закон не розрізняє нерозподіленого прибутку, який зберігають на рахунках компанії, і прибутку, який підприємства реінвестують. Оскільки нерозподілений прибуток обкладають вищим податком, це створює дискримінацію реінвестованого прибутку.
Також він вважає, що закон вдарить по іноземних стартапах українців, хоч і спрямований на оподаткування офшорних коштів заможних резидентів.
«Практика Росії засвідчує, що таким людям простіше дібрати красиву іноземну юрисдикцію з пільговим податковим режимом і переїхати туди разом із сім’єю. Натомість помірковано заможні люди, які мають гроші для інвестування, але не можуть собі дозволити жити на кілька країн та оплачувати податкових консультантів у кожній із них, такою легкістю розв’язання проблеми похизуватися не можуть. Саме ці люди мимоволі стали однією з найбільш уразливих мішеней закону… Експерти прогнозують, що розвиток українського стартап-товариства дещо уповільниться на період адаптації до нових правил», – ідеться у статті.
Дмитренко зазначав, що закон не передбачає чіткої процедури втрати податкового резидентства.
«Саме лише перебування за кордоном більшу частину року не призводить до втрати податкового резидентства. Має йти мова про переїзд за кордон разом із професійною діяльністю та членами сім’ї, а також про виконання низки формальностей… Можна сказати, що Україна обрала доволі жорсткий варіант режиму КІК, який багато в чому схожий на російський», – заявляв він.
Співзасновник і керівник компанії DeepTrait Сергій Шельпук у Facebook розкритикував закон.
«Ні для кого не таємниця, що в бізнесу в Україні є одна засаднича проблема, із якої випливають усі інші. Це проблема правосуддя – rule of law… Партнери та інвестори хочуть, щоб їхній внесок у компанію було захищено. Українське правосуддя не може цього гарантувати. Саме тому стартапи з українськими засновниками реєструють і знаходять інвестиції в добропорядних, не офшорних юрисдикціях із чинним rule of law: ЄС, Британія, США й інші. Так ось, любі друзі-стартапери, відтепер кожен із нас має «контрольовану іноземну компанію», – написав бізнесмен у Facebook.
Він зазначив, що податкова база, відповідно до закону, – прибуток компанії, але податковим агентом може бути як юридична, так і фізична особа.
«Таке в українському законодавстві трапляється вперше і потребує пояснень. На сьогодні, якщо ваша компанія не виплачує жодних дивідендів і реінвестує весь дохід (як це роблять усі стартапи на ранніх стадіях), український резидент однаково має заплатити податок із цього доходу, навіть якщо він не одержав із нього ні копійки», – заявив Шельпук.
Бізнесмен також звернув увагу на відсутність чіткого механізму втрати українського податкового резидентства.
«У сухому залишку маємо сумну картину. Якщо досі засновники українських стартапів могли жити в Україні і будувати компанію, зареєстровану в Польщі, Німеччині, Британії чи США, то відтепер це стане набагато складніше і набагато ризикованіше. Раніше ми могли будувати бізнес там, де були умови для бізнесу, і водночас – фізично перебувати в Україні, розвивати спільноту і брати участь у будівництві країни. Тепер український засновник – чинник ризику для компанії, а стартап – чинник ризику для українського засновника. Одночасно з вибором юрисдикції для нового бізнесу засновники будуть вибирати і країну, у яку вони поїдуть відразу ж після реєстрації компанії», – заявив він.
https://www.facebook.com/sergey.shelpuk/posts/1277865252404009
Костянтин Соляр у колонці для «НВ Бізнес» радив тим, хто контролює іноземні компанії або володіє ними, провести аудит своєї структури «крізь призму нових українських правил», щоб зрозуміти, чи поширюються вони на ці компанії, і що варто зробити в майбутньому.
«Потрібно зрозуміти для себе, навіщо вам ця іноземна структура, адже з часом вона могли втратити свою первісну актуальність і навіть економічну доцільність», – зазначив він.
Партнерка, керівниця податкової практики Sayenko Kharenko Світлана Мусієнко в коментарі LB.ua заявляла, що закон, з одного боку, впроваджує міжнародні правила, так званий план anti-BEPS із боротьби з розмиванням податкової бази і переміщенням прибутку в низькоподаткові юрисдикції. Українських власників іноземних компаній, чиїх інтересів торкнеться закон, за її словами, умовно можна розділити на «острівні безподаткові компанії – гаманці, куди складали пасивні доходи їхнього власника, і на закордонні компанії українських підприємців, через які ведуть активний бізнес, зокрема стартапи».
Мусієнко зазначила, що введення КІК не входило в мінімальний пакет плану BEPS, і Україна могла б не поспішати з його впровадженням.
«Спрямований він на те, щоб перенести в Україну і прискорити оподаткування пасивних доходів компаній-пустушок, які не платять податків у країні їхньої реєстрації. Усе б непогано, та сформульовано правила дуже жорстко, за фактом зачіпаючи не тільки власників офшорних пустушок, а всіх громадян України, у володінні та контролі яких є будь-які іноземні компанії: комусь доведеться під ризиком дуже великих штрафів за помилку здавати звітність в українську податкову, а комусь – і платити податок в Україні з нерозподіленого прибутку КІК за ставкою 19,5%», – заявляла вона.
Партнерка юридичної фірми GOLAW Ірина Кальницька вважає, що нові податкові правила, передбачені законом, «у більшості випадків не торкнуться малого бізнесу або ж тільки спростять йому життя».
«Найстрашнішими» нововведеннями є правила КІК, які набудуть чинності з 1 січня 2021 року (найімовірніше, термін буде відкладено). Правила передбачають оподаткування в Україні нерозподіленого прибутку іноземної компанії. Потрібно зазначити, що ці правила мають низку винятків і не є настільки негативними, як може здатися спочатку. Ми рекомендуємо міжнародному бізнесу проаналізувати свої структури, можливо, позбутися непотрібних офшорів, і оцінити, що буде для бізнесу вигіднішим: адмініструвати КІК або ж їх ліквідувати/визнати українським офшором», – заявила вона LB.ua.
Фінансист, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак заявляв LB.ua, що з урахуванням «низьких зарплат податківців і в умовах наступності політики в цих органах» ухвалений закон «буде ще одним стимулом ховатися в тінь».
«Тобто закон не дасть переваги чесному бізнесу, у плані, що всі відразу стають чесними. А нечесні відразу перестануть використовувати різні схеми. Навпаки. Нечесні відійдуть зовсім у тінь і не будуть зовсім платити податки або взагалі підуть за кордон. По суті, кроків із боку держави назустріч вітчизняному бізнесу немає. А ось іноземному – так. Усі кроки для транснаціонального бізнесу – прекрасні. Досі не вводять податку на виведений капітал. Це було б «серпом по яйцях» транснаціонального бізнесу. Тому що такий бізнес уміє ефективно платити податок на прибуток за ставкою 3–4%, нехай 5%, не 18%. Плюс цей бізнес користується офшорами, трансферним ціноутворенням. А якби ввели податок на виведений капітал, то вони б платили за ставкою 18%. Платять же щонайбільше 5%. Замість цього податку ухвалюють закон 1210, який ще більше відіграє на руку транснаціональним компаніям», – сказав він.
Експерт із кібербезпеки Микита Книш також критикував закон.
«Тепер ми маємо подавати інформацію про свою іноземну компанію в українську податкову. Також ми маємо подавати в українську податкову фінансовий звіт нашої компанії в міжнародному форматі одночасно з поданням річної податкової декларації, навіть якщо юрисдикція самої компанії не вимагає складання такого звіту. Що це означає особисто для мене? Більше немає сенсу бути власником юридичної особи в Україні – є сенс залишити тільки компанії, наприклад, у Польщі чи Естонії. Так само зникає сенс володіти українським паспортом як таким, якщо ви створюєте стартап або працюєте у високотехнологічній сфері, тепер це стає радше тягарем, аніж перевагою. Вас буквально змусять здавати звіти, навіть ті, які не потрібні в іншій країні, де ви ведете бізнес. Це цифровий совок, а не покращення», – писав він.
Що каже про закон автор
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, який є автором закону, у пояснювальній записці до законопроєкту зазначав, що його ухвалення «дозволить забезпечити додаткові надходження до державного бюджету за рахунок підвищення прозорості міжнародних транзакцій суб’єктів господарювання та запобігатиме використанню агресивних схем податкового планування», а також сприятиме впровадженню міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі.
В інтерв’ю «Економічній правді», яке вийшло 25 травня, Гетманцев заявляв, що «податковий закон – це не ескімо, щоб усім подобатися».
«Будь-які податкові нововведення бізнес завжди зустрічає багнетами, і це нормально», – говорив він.
Депутат заявляв, що розглядають можливість перенесення набуття чинності положень про КІК на 1 січня 2022 року, і не відкидав, що законодавство про КІК можуть коригувати.
«Так, ми не заперечуємо, що над цим інститутом ще можна і потрібно працювати. Але ми маємо зрозуміти, що ще потрібно уточнити, адже в нас ці правила виписано доволі чітко. Що таке КІК? Навколо КІК виник такий міф, мовляв, я успішний бізнесмен, відкрив компанію в Польщі, а ви хочете обкласти податками мій прибуток, який я чесно заробив у Польщі. Ні, це не так. Якщо компанія веде активні операції – щось виробляє, надає послуги, веде будь-який бізнес, – її доходів узагалі не обкладають у межах оподаткування КІК. Прибуток КІК обкладають в Україні тільки в тому разі, коли вона одержує пасивні доходи – доходи від дивідендів, відсотків, оренди нерухомості – більше ніж 50% у структурі доходів. Водночас є додаткові обмеження: КІК має бути у власності резидента України на більше ніж 50% і повинна мати дохід більше ніж €2 млн», – сказав він.
Нардеп нагадав, що КІК не вважають компанії, акції яких котируються на біржі, і благодійні фонди.
«Якщо компанія має статус КІК, то ми обкладаємо її прибуток податком на доходи фізосіб у розмірі 9%. Що це означає? Я як резидент України заробив гроші, вивів їх на Кіпр (без сплати податку тут), одержую там відсотки і з цих відсотків сплачую 9% податку. Водночас я сплачую ці 9% із вирахуванням того податку, який я сплатив на Кіпрі. Тобто фактично це ще менше. Що тут не так? Тут говорити нема про що. Утрати через оподаткування будуть не такими вже великими. З іншого боку, ми не дозволимо із країни, яка воює, виводити прибуток за кордон і платити податки на островах», – заявив він.
Гетманцев назвав дурістю негативний вплив закону на стартаперів.
«Це відверта дурість… Якщо ви стартапер, одержали іноземні інвестиції і почали бізнес в Україні, то це не оподатковують ні зараз, ні потім. Навіть більше, у законі є норма, яка сприяє одержанню інвестицій. Я говорю про прискорену амортизацію, яка дає змогу амортизувати основні кошти не за 5–10 років, а за два роки. Ця норма набуває чинності відразу. Інвестицію грошей в Україну не обкладають податком. Під час виведення дивідендів компанія платить податок, і на цьому все закінчується. Більше податку не стягують, хай яка це компанія і хай хто її контролює», – сказав депутат.
У вересні Гетманцев зареєстрував проєкт закону №4065 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», який, зокрема, передбачає відтермінування оподаткування КІК до 1 січня 2022 року. У підсумку також пропонують продовжити пільговий період ліквідації таких компаній.
«Також уточнено, що інформацію щодо КІК, яка надійшла в перші два роки звітності, не може бути використано як доказ у кримінальних справах, і скасовано вимогу подання первинних документів під час подання звітності в межах трансферного ціноутворення щодо КІК», – написав нардеп у тезах до законопроєкту, опублікованих у Telegram.
Проєкт закону наразі на розгляді профільного комітету.
