«Цей історичний рекорд підтверджує правильність реформ, здійснених Фондом держмайна, спрямованих на відкритість та прозорість приватизаційних процесів. Загалом за ці два роки наша команда забезпечила надходжень до держбюджету лише від приватизації 7,35 млрд грн. Це більше ніж сукупно за сім попередніх років! Такий результат досягнутий в умовах пандемії, законодавчого блокування великої приватизації, шаленої протидії всій корумпованій системі тіньового сектору економіки», – сказав голова Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко.
Він переконаний, що одне з найважливіших здобутків ФДМ – повернення довіри бізнесу та інвесторів до процесу приватизації.
«Для мене особисто найважливішим успіхом є повернення довіри бізнесу, українських інвесторів до Фонду держмайна та сам процес приватизації. Ми кардинально перебудували процеси підготовки й виведення на аукціони об’єктів приватизації. Завдяки впровадженим чесним правилам, коли «всі знають усе», середня кількість учасників аукціонів із двох у середньому раніше наразі складає більше п’яти інвесторів на один приватизаційний лот. Відповідно, чесна конкуренція створює змагальність і формує справедливу ціну. Раніше ціна на торгах зростала приблизно на одну п’яту – 21%. Тепер завдяки високій конкуренції та відкритості середнє зростання ціни на аукціонах становить 150%. І це факти, із якими не посперечаєшся», – наголосив голова Фонду держмайна.
Сенниченко додав, що для подальшого успіху приватизаційної реформи необхідні дві умови: парламент має ухвалити напрацьовані законодавчі зміни, а Кабмін – забезпечити передання нестратегічних активів у приватизацію.
«За цих умов у 2022 році можна очікувати новий сплеск приватизаційної активності та залучення інвестицій через приватизацію. Занедбані державні активи на прозорих аукціонах знайдуть своїх нових ефективних власників і зможуть розвиватися, створювати робочі місця та рухати українську економіку вперед», – заявив голова ФДМ.
У пресслужбі Фонду зазначили, що в переліку на приватизацію 2022 року є 20 спиртових активів держпідприємства «Укрспирт» та концерну «Укрспирт», 15 експертно-технічних центрів Держпраці по всій Україні, шість неробочих пенітенціарних установ Мін’юсту, два агропромислові комплекси – «Новопокровський» і «Неполоковецький» комбінати хлібопродуктів, Одеський завод шампанських вин та Котовський виноробний завод, а також Морський торговельний порт Усть-Дунайськ, Білгород-Дністровський і Скадовський морські торговельні порти.
Контекст:
7 березня 2018 року в Україні набув чинності закон про приватизацію, який передбачає розподіл об’єктів роздержавлення на дві групи: об’єкти великої та малої приватизації. Як пояснили на спеціалізованому сайті, до об’єктів малої приватизації належать державні підприємства, вартість яких не перевищує 250 млн грн. Такі об’єкти продають за допомогою аукціонів ProZorro. Підприємства, дорожчі за 250 млн грн, належать до об’єктів великої приватизації, до їх продажу залучають радників (найчастіше це великі консалтингові, аудиторські та інвестиційні компанії).
17 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про скасування списку заборонених до приватизації держпідприємств.
Велику приватизацію в Україні зупинили в березні 2020 року через ситуацію з поширенням коронавірусної інфекції. 4 лютого 2021 року Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про розблокування великої приватизації, 30 березня закон ухвалили, 29 квітня його підписав президент.
2020 року Фонд держмайна провів приблизно 2 тис. приватизаційних онлайн-аукціонів, за підсумками яких до держбюджету надійшло 2,5 млрд грн.