Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Ліванці звинувачують у катастрофі, що сталася в Бейруті, некомпетентне, корумповане, халатне керівництво країни. Про це в коментарі виданню «ГОРДОН» заявив політолог-міжнародник, сходознавець Олександр Мішин.
«Внутрішня ситуація в Лівані є дуже складною. По-перше, вже багато років фіксують перманентну кризу в політичній системі. Модель розподілу посад в органах влади за принципом конфесійної належності визнано дисфункціональною. Політикум і керівні еліти наскрізь пронизано корупцією. По-друге, прем’єр-міністр технократ Хасан Діабі, який очолив уряд у січні 2020 року, не має відчутної політичної підтримки. Заходи боротьби з COVID-19 призвели до ще більшого несприйняття влади народом, який страждає через безробіття, зростання цін, відсутність безпеки, енергетичну кризу (люди по 12 і більше годин на добу живуть без електрики). По-третє, діяльність терористичної організації «Хезболла», яку спонсорує Іран, паралізує нормальну роботу уряду і створює постійну напругу у відносинах Лівану й Ізраїлю», – пояснив експерт.
За його словами, після вибуху, що зруйнував значну частину Бейрута, ступінь несприйняття влади зріс.
«Ліванці буквально в істериці. Вони звинувачують у катастрофі некомпетентне, корумповане, халатне керівництво, і навіть є ініціативи, які закликають не давати гуманітарної допомоги в руки чиновникам-корупціонерам, які навіть в умовах людського горя і страждань розкрадуть її. Важливо зазначити, що Бейрут із візитом солідарності відвідав президент Франції Еммануель Макрон. Він заявив, що країні потрібен «новий політичний порядок». Адже ступінь розпачу вже дійшов до того, що 55 тис. ліванців, підписали петицію, яка закликає відновити французький мандат над Ліваном, що існував у 1920–1943 роках», – сказав Мішин.
Він повідомив, що антиурядові протести в Лівані не вщухають із 17 жовтня 2019 року.
«Протести пов’язані з уже згаданими проблемами корупції, що давно має масштаб пандемії, нескінченною гризнею за владу між етно-конфесійними спільнотами, економічною рецесією, безробіттям. Вони вже призвели до відставки у грудні минулого року прем’єр-міністра, суніта Саада Харірі, але ситуацію це не особливо полегшило. Протести продовжилися, але вже під іншими слоганами. Ідеться про потребу зміни самої порочної системи, усунення впливу зовнішніх сил на Ліван, потім до них додалася критика антипандемічної програми уряду Діабі, падіння курсу ліванського фунта, вимкнень електрики. Вибухи в Бейруті підстьобують протести. Уже відбулися поки нечисленні виступи під будівлею парламенту з вимогами відставки міністрів уряду. Демонстрантів розігнали сльозогінним газом, а кілька людей дістало поранення. Схоже, це тільки початок нової хвилі протестного руху», – зазначив Мішин.
Він вважає, що національна трагедія може на якийсь час знизити напругу у країні.
«В окремих випадках масштабні катастрофи можуть стати тригером для зміни політичних позицій ворожих сторін і настання деякої політичної стабілізації. Але в історії з Ліваном буде короткостроковий ефект, адже країна, по суті, є ареною боротьби зовнішніх сил між собою. У підсумку ситуація може лише загостритися», – зазначив сходознавець.
На його думку, обсягу міжнародної допомоги недостатньо для відновлення економіки Лівану.
«Фінансові втрати від вибуху коливаються в діапазоні від $10 млрд до $15 млрд, що становить до 15–20% ліванського ВВП. Якщо говорити про вплив міжнародної допомоги на економіку Лівану, то поки що важко уявити, що міжнародні донори знайдуть обсяги коштів, необхідні навіть для просто повернення країни в ту складну ситуацію, що була до вибухів. Озвучені суми міжнародної допомоги за лінією різних країн і структур – це дещиця порівняно із втратами країни від вибухів. Говорити про якесь оздоровлення економіки країни в поточних умовах поки, на жаль, не доводиться», – резюмував Мішин.
Потужний вибух у порту Бейрута стався ввечері 4 серпня. У прилеглих до порту районах столиці Лівану пошкоджено або зруйновано багато будівель. За попередньою інформацією, вибух стався на складі аміачної селітри після пожежі, спричиненої зварювальними роботами.
Губернатор ліванської столиці Марван Аббуд розповів, що внаслідок вибуху без даху над головою залишилося до 300 тис. людей. Він оцінив збитки від події в $3–5 млрд.
Ліванська військова прокуратура після допиту затримала 16 портових працівників у межах розслідування справи про вибух.
За даними Reuters, влада Лівану ігнорувала пропозиції митниці про реекспорт або продаж 2750 тонн аміачної селітри, конфіскованої із судна Rhosus (це судно належало російському бізнесмену Ігореві Гречушкіну) в порту Бейрута. Як розповів співрозмовник агентства, команда інспекторів попередила, що якщо хімікатів не вивезти, «у повітря може злетіти весь Бейрут».
6 серпня координаторка ООН у Лівані Наджат Рошді повідомила про виділення $9 млн зі спеціального фонду, призначеного для гуманітарних операцій у країні. Ці кошти спрямують на надання першої медичної допомоги постраждалим. ООН також планує виділити допомогу для Лівану із Центрального фонду реагування на надзвичайні ситуації.
Ще €33 млн Ліван отримає від Єврокомісії. Гроші передадуть на невідкладні потреби постраждалих, медичну підтримку, обладнання та захист критично важливої інфраструктури міста, повідомила глава ЄК Урсула фон дер Ляєн.
Допомогу Лівану надасть і Україна. 6 серпня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що у відомство надійшов запит від Лівану, «що саме їм зараз найбільше потрібно» і міністерство координує питання надання гуманітарної допомоги.
