«Попри те, що ці наміри лише на рівні ідеї, яку розглядали при підготовці законопроєкту, і це скоріше як «інсайт», а не як офіційна інформація, можна сказати, що це вже стала тенденція: шукати кошти для латання дірок у бюджеті будь-якими засобами. І [нардеп від «Слуги народу»] Данило Гетманцев, і його колеги прекрасно орієнтуються в економіці. І вони прекрасно знають, що при збільшенні ставок ПДВ збільшення надходжень в бюджет буде за рахунок споживача. Тобто всі пересічні громадяни будуть закривати прорахунки уряду в економічній політиці з власного гаманця. Бізнес додаткове податкове навантаження одразу перекладає на собівартість власної продукції. Усе це відобразиться на цінах», – підкреслив експерт.
За його оцінками, імовірне зростання надходжень до бюджету від такого підвищення буде тимчасовим.
«Упродовж кількох місяців надходження, вірогідно, зростуть. Але економіка живе не за «бажанням законотворців», а за своїми власними законами. В умовах обмеження ресурсу в населення скорочується попит, відповідно, скорочується виробництво, відповідно, зменшуються відрахування від реального сектору в економіку. І тоді плюси від начебто такого позитивного рішення значною мірою перекриваються мінусами. Економіка в умовах кризи потребує значного послаблення фіскального тиску. Особливо це стосується малого та середнього бізнесу. Тут разовими подачками «ковідних» виплат економічні механізми не запустиш», – пояснив Сіволап.
Експерт додав, що в Україні фіксують негативні економічні тенденції.
«І вони не зникають, тобто все, що до цього часу робив уряд, депутати, результату поки що не принесло. А тим більше нові ініціативи і по ПДВ, і по намірах змусити людей покласти всі свої кошти в банк й обкласти це податком. Феєричних ідей – безліч, але мета одна – зробити так, щоб громадяни збільшили своїми коштами надходження до бюджету», – підсумував він.
Контекст:Світовий банк очікує, що відновлення економіки України 2021 року буде помірним, враховуючи невизначеність, пов’язану з темпами вакцинації населення проти COVID-19 й економічною політикою. У зв’язку з карантином, введеним через епідемію, у багатьох країнах закрили підприємства, що спричинило масштабну економічну кризу. За оцінками МВФ, це найсерйозніша криза із часів Великої депресії.