Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Скандал №1: «Солсберецький собор» і туристи з ГРУ
Коли стався: 2018 року
Звідки вислали: із країн Заходу
Скільки вислали: 155 дипломатів
16 березня 2021 року прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон презентував нову оборонну і зовнішньополітичну стратегію країни. Зокрема, у документі йшлося, що на євроатлантичному напрямку найбільшу безпекову загрозу для Британії становить Росія.
Головну роль в оцінюванні загроз, які становить Москва, відіграла «справа Скрипаля» – отруєння 4 березня 2018 року в англійському Солсбері колишнього російського шпигуна, експолковника Головного розвідувального управління РФ (позбавлений військового звання за обвинуваченням у шпигунстві на користь Британії ) Сергія Скрипаля та його дочки Юлії.
Британське слідство з’ясувало, що Скрипалів отруїли нервово-паралітичним агентом «Новачок», розробленим у Росії. У вересні 2018 року у прокуратурі Великобританії назвали прізвища підозрюваних у нападі на Скрипалів – це співробітники ГРУ Петров і Боширов.
Після того, як британська преса опублікувала імена і портрети отруйників, Петров та Боширов дали телеінтерв’ю кремлівській пропагандистці Маргариті Симоньян. У бесіді вони підтвердили, щоб були в Солсбері в березні, але їздили туди виключно на екскурсію подивитися на знаменитий «Солсберецький собор» і його «123-метровий шпиль». Свою причетність до отруєння і роботи на ГРУ вони також заперечували.
Отруєння в Солсбері викликало великий міжнародний скандал. Великобританія і головні країни Заходу назвали цей інцидент за участю російських спецслужб терористичною хімічною атакою. У підсумку понад 30 західних країн і організацій оголосило про висилання російських дипломатів у зв’язку зі справою Скрипаля.
Рішення про вислання ухвалили США, Канада, Австралія, а також 16 країн Євросоюзу – Німеччина, Франція, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Нідерланди, Угорщина, Іспанія, Італія, Румунія, Хорватія, Данія, Фінляндія, Швеція. Пізніше до них приєдналися Україна, Албанія, Македонія, Норвегія, Бельгія тощо.
Загалом було вислано 155 російських дипломатичних співробітників. Це наймасовіше висилання представників РФ в її історії.
Скандал №2: «Ми не будемо опускатися до рівня «кухонної» дипломатії»
Коли стався: 2016 року
Звідки вислали: зі США
Скільки вислали: 35 дипломатів
29 грудня 2016 року президент США Барак Обама підписав указ про введення санкцій проти ФСБ і ГРУ, трьох російських компаній, які займаються інтернет-технологіями, а також шістьох громадян РФ у зв’язку з їхньою можливою причетністю до кібератаки на державні та політичні інститути США.
У межах санкційного пакета американська влада також вилучила дві заміські резиденції російських дипломатів у Нью-Йорку і Меріленді. Окрім цього, Державний департамент США оголосив персонами нон ґрата 35 російських дипломатів, оскільки їхні дії «не відповідали їхньому дипломатичному або консульському статусу». Представники РФ мали протягом 72 годин покинути Сполучені Штати.
У відповідь у міністерстві закордонних справ РФ запропонували вислати з Росії 35 американських дипломатів. Після заяви російського зовнішньополітичного відомства на сайті Кремля з’явилося повідомлення президента РФ Володимира Путіна, у якому він відмовився висилати з країни американських дипломатів.
«Залишаючи за собою право на заходи у відповідь, ми не будемо опускатися до рівня «кухонної», безвідповідальної дипломатії і подальші кроки щодо відновлення російсько-американських відносин будемо вибудовувати з огляду на політику, яку проводитиме адміністрація [обраного, але який ще не вступив на посаду] президента Дональда Трампа. Ми не будемо створювати проблем для американських дипломатів. Ми нікого не будемо висилати», – ішлося в повідомленні Путіна.
Що стосується відповіді на вилучення заміських резиденцій у США, російська сторона із серпня 2017-го зупинила використання посольством США в Росії всіх складських приміщень на Дорожній вулиці в Москві та дачі у Срібному Бору. У вересні того самого року Росія закрила своє Генеральне консульство в Сан-Франциско, а також консульські відділи у Нью-Йорку й Вашингтоні.
Скандал №3: Американський журналіст в обмін на радянського шпигуна
Коли стався: 1986 року
Звідки вислали: зі США
Скільки вислали: 55 дипломатів
1986 року 40-й президент США Рональд Рейган підписав указ про вислання з країни 55 співробітників радянського посольства.
Висиланню передував «шпигунський скандал»: ФБР заарештувало в Нью-Йорку співробітника радянської делегації в ООН Геннадія Захарова, якого підозрювали у шпигунстві і спробі роздобути таємну інформацію про двигуни для американських військових винищувачів.
Як помсту КДБ заарештував у Москві американського журналіста, кореспондента журналу US News & World Report Ніколаса Данілоффа. Його теж обвинуватили у шпигунстві. Окрім того, радянське керівництво заборонило 260 громадянам СРСР працювати на американське посольство в Москві, у підсумку американці залишилися у столиці СРСР без прибиральниць і водіїв.
ВІДЕО
Рейган не тільки публічно оголосив Данілоффа невинуватим у шпигунстві, а й попередив Москву про загрозу різкого погіршення американсько-радянських відносин у разі, якщо журналіста не випустять на волю.
Радянське керівництво пішло на поступки і звільнило Данілоффа, зокрема для того, щоб не зірвати важливої зустрічі Рейгана та генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова на саміті в Рейк’явіку, на якому планували обговорення питань стратегічних наступальних озброєнь. У відповідь офіційний Вашингтон відпустив Захарова назад у СРСР.
Скандал №4: Радянсько-британський шпигун, засуджений до розстрілу
Коли стався: 1985 року
Звідки вислали: із Великобританії
Скільки вислали: 31 людину
Полковник КДБ Олег Гордієвський – один із найвідоміших подвійних агентів, який працював одночасно на радянську і британську розвідки. У першому головному управлінні КДБ (зовнішня розвідка) він відповідав за Великобританію, Скандинавію і паралельно працював на МІ-6 під псевдонімом Ovation («Овація»).
Британська розвідка завербувала Гордієвського під час його служби в радянському посольстві в Данії в середині 1970-х. «Співпраця» тривала більше ніж 10 років, поки подвійного агента не розсекретили. Гордієвський передав англійцям списки резидентів КДБ у великих країнах Заходу. Спираючись саме на цю інформацію, уряд Великобританії у вересні 1985-го оголосив персонами нон ґрата 31 агента зовнішньої розвідки КДБ, які діяли під дипломатичним або журналістським прикриттям.
У відповідь радянська влада оголосила персонами нон ґрата 25 співробітників посольства Великобританії. Це було одне з найбільших взаємних висилань в історії взаємин офіційного Лондона та Москви.
Про роботу Гордієвського на британців радянським спецслужбам повідомив співробітник контррозвідувального підрозділу ЦРУ Олдріч Еймс, завербований КДБ 1985 року. Еймс передав офіційній Москві відомості щонайменше про 25 агентів західних спецслужб, які діяли в Радянському Союзі, після чого більше ніж 10 із них за вироком суду розстріляли (у зв’язку із цим Еймс у США дістав прізвисько Серійний убивця).
Після провалу Гордієвського також засудили до вищої міри покарання і конфіскації майна за державну зраду. Вирок був заочним, оскільки агент, який провалився, за допомогою британських спецслужб утік із СРСР через фінський кордон. Вирок, як і раніше, не скасовано, попри те, що СРСР розпався майже 30 років тому.
Зараз 82-річний Гордієвський живе в Англії і консультує західні спецслужби. 2007 року за заслуги в гарантуванні національної безпеки країни його нагородили однією з найпочесніших нагород Британії – орденом Святих Михайла і Георгія.
Скандал №5: 15 років за вбивство і розстріл за держзраду
Коли стався: 1983 року
Звідки вислали: із країн Заходу
Скільки вислали: 150 осіб
23 лютого 1985 року в СРСР за держзраду і шпигунство було розстріляно підполковника КДБ, 52-річного Володимира Вєтрова. Він був подвійним агентом: окрім радянської розвідки працював на французів, які дали йому прізвисько Farewell («Прощання»). Вєтров спеціалізувався на науково-технічній розвідці. На Заході працював під «прикриттям» інженера радянського торгового представництва.
На початку 1980-х він передав французькій спецслужбі майже 4 тис. таємних документів, зокрема список із 250 радянських агентів, розміщених під виглядом дипломатів у всьому світі, які займалися збором науково-технічної інформації. Серед даних, переданих подвійним агентом, були і надтаємні, що стосувалися радянської програми з викрадення західних технологій.
Матеріали, передані Вєтровим, призвели до висилання майже 150 радянських агентів із кількох західних країн. З однієї Франції було вислано 47 радянських дипломатів-резидентів КДБ і ГРУ.
За кілька років до розстрілу Вєтров дістав 15 років в’язниці за ще однією кримінальною справою. 1982 року суд Московського військового округу визнав його винним в умисному вбивстві і дав 15 років колонії суворого режиму з позбавленням військового звання та нагород. За даними слідства, Вєтров під час побутової сварки завдав кількох ножових ударів своїй коханці та колезі по Першому головному управлінню КДБ. Жінці вдалося вибратися з авто, у якому вона їхала з коханцем, і покликати на допомогу. Випадковий перехожий спробував їй допомогти, але дістав смертельні ножові поранення від Вєтрова.
Скандал №6: Нищівний удар по радянській агентурній мережі у Великобританії
Коли стався: 1971 року
Звідки вислали: із Великобританії
Скільки вислали: 105 дипломатів
Одне з найбільших висилань радянських дипломатів епохи «холодної війни» відбулося 1971 року, коли з Великобританії вислали 105 дипломатичних співробітників радянського посольства. Цьому передував скандал із затриманням за п’яне водіння співробітника торговельної місії СРСР у Лондоні Олега Ляліна.
Лялін потрапив на перші шпальти британських газет після того, як у п’яному стані кричав англійському поліцейському: «Ти не маєш права зі мною так розмовляти! Ти не маєш права мене чіпати! Я офіцер КДБ!».
Лялін дійсно виявився радянським шпигуном, капітаном КДБ. Він здав британській стороні імена майже всіх радянських агентів в Англії, які працювали «під дахом» посольства і торговельного представництва. Серед засвічених радянських агентів були співробітники посольства США в Лондоні, нафтової компанії SHELL, міжнародних організацій та торговельних представництв. Окрім того, він здав агентів розвідки КДБ, які працювали на території США, Канади та Колумбії.
Висилання 105 співробітників стала нищівним ударом по радянській агентурній мережі у Британії. Після цього випадку СРСР так і не вдалося ні відновити свою шпигунську мережу в Англії, ні закликати Ляліна до відповіді (він зник перед засіданням суду, де представники радянського посольства планували внести за нього заставу).
Єдине, що 1971-го у відповідь на висилання своїх людей вдалося зробити офіційній Москві – вислати з Радянського Союзу 18 британських дипломатичних працівників.
Колишній начальник радянської контррозвідки, ексгенерал-майор КДБ (позбавлений звання 2002-го) Олег Калугін у своїх мемуарах писав, що тодішній голова Комітету держбезпеки Юрій Андропов особисто віддавав наказ про ліквідацію Ляліна. Але радянській спецслужбі так і не вдалося знайти «зрадника»: Ляліну змінили зовнішність і видали нові документи. Набагато пізніше з’ясували, що він довгі роки жив на півночі Англії й помер 1995 року у віці 57 років після тяжкої хвороби.
