30 марта, 2022 21:18

Найжахливіші неядерні вибухи в історії: як це було

Трагедія в порту Бейрута, яка забрала життя понад 140 осіб і залишила без даху над головою сотні тисяч, вразила світ своїм масштабом і навіть викликала необґрунтовані чутки про ядерний вибух. Вибухи з сотнями загиблих, зруйнованими кварталами чи навіть цілими містами відбувалися не лише через війни та геополітику, а й внаслідок помилок і порушення правил безпеки. «ВВС-Україна» згадує п’ять масштабних неядерних катастроф, пов’язаних з вибуховими речовинами. Всі вони сталися через фатальний збіг обставин — від кинутого недопалка до помилки лоцмана.

Зіткнення під Галіфаксом (1917)

6 грудня 1917 біля входу в порт міста Галіфакс у канадській провінції Нова Шотландія зустрілися дві іноземні судна: французький військовий «Монблан» з вибухівкою на борту, який прямував з Нью-Йорка в Бордо, і норвезький пароплав «Імо», що віз продовольство в Бельгію.

«Монблан» заходив у порт, а «Імо» виходив з нього, перевищуючи швидкість.

Команди обох суден вважали, що саме їм повинні дати дорогу, й у підсумку зійшлися занадто близько. Спочатку зіткнення вдалося уникнути, але потім «Імо» все ж врізався у французів, що призвело до витоку бензолу.

Виник сніп іскор, пари бензолу спалахнули. Подальша пожежа призвела до вибуху небаченої сили.

Загинули майже 2 тис. людей, в тому числі сотні дітей і підлітків у знищених вибухом школах.

Всього ж постраждали до 10 тис. людей. Скло від вибитих шибок поранило близько 600 людей — багато хто саме спостерігав з вікна за пожежею і втратив зір.

Канадський історик Джек Уайт вважає, що трагедія в Галіфаксі була найпотужнішим в історії вибухом до появи ядерної зброї за п’ятьма параметрами: кількість жертв, сила вибуху, радіус руйнувань, обсяг вибухівки та загальна вартість зруйнованого майна.

«Ми пробиралися по вулицях і шляхах, заваленими уламками. Тут і там виднілися мертві тіла на чорній речовині. Все навколо стало темним через дим або було охоплено вогнем палаючих уламків», — згадував лікар, який прибув у місто в день трагедії.

Відразу після вибуху Галіфакс наповнили чутки про німецьке бомбардування та німецьких шпигунів. Рульовий норвезького пароплава, який перебував у лікарні, був заарештований, у нього було вилучили «лист німецькою», який потім виявився норвезьким.

Довгі судові розгляди постановили, що команди обох кораблів винні у зіткненні.

Вибух на заводі в Оппау (1921)

Хімічний завод концерну компанії BASF в німецькому Оппау в 1921 році був центром виробництва вибухівки, отруйних газів і добрив — суміші сульфату і нітрату амонію (останній також називається аміачною селітрою — це та сама речовина, яка вибухнула в Бейруті).

Запаси добрив складали в глиняному кар’єрі, де вони неминуче ставали твердими. Відправляти робітників у кар’єр було занадто небезпечно — їх могло завалити. Тому селітру діставали з кар’єра за допомогою невеликих вибухів, попри те, що вже знали її вибухонебезпечність.

21 вересня 1921 року така операція призвела до детонації запасу добрив у сховищі — 4,5 тис. тонн сульфату і нітрату амонію. Однак деякі експерти вважають, що вибухнути могла лише невелика частина цих запасів — близько 10%.

В результаті вибуху загинули, за різними даними, від 500 до 600 людей, майже 2 тис. були поранені, а три чверті робочого міста було стерто з лиця землі. Руйнувань зазнали населені пункти за десятки кілометрів від місця вибуху.

«Тридцять шість годин по тому зі схожої на лійку роззявленої діри на місці заводу «Бадіше» продовжують лунати стогони і плач поранених», — писала New York Times після катастрофи.

Але ж невеликі вибухи проводилися в Оппау майже 20 тис. разів, й тому існують різні версії того, що пішло не так у вересні 1921 року.

Серед причин називають незвично спекотне літо, помилки у зберіганні та обробці добрива, а також недооцінка здатності аміачної селітри до детонації.

Вибух у Порт-Чикаго (1944)

Увечері 17 липня 1944 року, в розпал Другої світової війни, матроси вантажили 10 кілотонн боєприпасів, вибухівки та бомб, на два транспортних корабля ВМС США у каліфорнійському Порт-Чикаго.

У якийсь момент на одному з кораблів стався вибух неймовірної сили — потужніший, ніж у бейрутському порту. Він убив всіх 320 моряків на обох кораблях.

Вибух також практично знищив містечко Порт-Чикаго, 390 людей було поранено. Тіла загиблих матросів знаходили за милю від місця вибуху.

«Всі будинки понівечені до невпізнання. Вибиті всі шибки. Я намагаюся набрати цю історію на єдиній вцілілій у місті друкарській машинці на складі, що перетворився на купу уламків», — писала кореспондентка San-Francisco Chronicle з місця подій.

Коли порт відновив роботу на початку серпня, 258 чорношкірих матросів відмовилися вантажити боєприпаси, побоюючись нового вибуху — та подія увійшла в історію як «Бунт в Порт-Чикаго». Вони вказували на те, що не пройшли ніякої підготовки перед відправкою на завантаження вибухових речовин.

Коли командування повідомило, що розглядає їхні дії як непокору наказу, 208 матросів повернулися до роботи. Згодом вони їх звільнили з флоту.

Решта 50 відмовилися й постали перед військовим судом. Їх засудили до термінів від 8 до 15 років каторжних робіт. Через два роки термін скоротили й більшість вийшли на свободу. У 1999 році президент Білл Клінтон формально помилував єдиного з 50 засуджених моряків, який ще був живий.

Розслідування так і не змогло встановити конкретної причини вибуху.

Вибух у Тексас-Сіті (1947)

Трагедія у порту Тексас-Сіті — один з найстрашніших вибухів добрив — поряд з катастрофами в Оппау та Бейруті. За кількістю жертв він залишається найбільш смертоносною техногенною катастрофою в історії США.

Вибух стався 16 квітня 1947 року в результаті загоряння на французькому кораблі «Гранкан» під час завантаження на нього добрив. Коли пожежа почалася, на судні вже було більше 2 тис. тонн аміачної селітри.

Вибух на «Гранкані» викликав детонацію на сусідніх кораблях і пожежу на нафтопереробних заводах на березі. Якір французького судна вагою 1,5 тонни знайшли за понад три кілометри від місця вибуху.

В результаті катастрофи загинули більше 580 людей, в тому числі 27 професійних пожежників та троє добровольців, а постраждали ще більше 3,5 тис. Деякі очевидці трагедії згадували, що через «гриб» від вибуху вони сприйняли його за ядерний напад СРСР.

Розслідування показало, що причиною загоряння могла бути сигарета. Додатковими факторами стали порушення правил безпеки при зберіганні добрив і помилки при гасінні пожежі на «Гранкані».

Постраждалі в результаті вибуху подали перший в історії США колективний позов проти федерального уряду. Суд відхилив позов, але Конгрес прийняв закон про виплату компенсацій.

Вибух у Тяньцзіні (2015)

За кількістю жертв вибух у порту китайського Тяньцзіня входить в число найбільш смертоносних катастроф за участю промислових хімікатів, хоча за потужністю він значно поступається іншим у цьому списку.

Два вибухи з різницею у пів хвилини прогриміли 12 серпня 2015 року. Все почалося з пожежі перегрітих на сонці контейнерів у місцевому порту. А пожежа призвела до вибуху аміачної селітри та інших хімікатів на складах.

В результаті загинули 173 людини, в тому числі 104 пожежників та 11 поліцейських. Також постраждали 798 осіб — в основному жителі багатоквартирних будинків біля складів. Вибухами та пожежею знищено більше 12 тис. автомобілів.

У 2016 році суд в Тяньцзіні засудив голову логістичної компанії, якій належали склади, до смертної кари з відстрочкою на два роки. Його визнали винним у дачі хабарів за незаконне розміщення токсичних і вибухонебезпечних хімікатів.

Ще 48 місцевих чиновників і співробітників приватних компаній були засуджені за хабарництво, зловживання службовим становищем і перевищення повноважень.

Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.

Проверьте

Добровольцы в России отказываются ехать на войну с Украиной

Не секрет, что Москва активно использует «добровольцев», чтобы решать свои военные проблемы. Например, их были …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *