Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Нещодавно в Мелітополі вибухнув скандал: місцевий козачий осередок (Мелітопольський курень КВЗН) оголосив про відкриття своєї приймальні та організацію спільної з правоохоронними органами діяльності з «охорони громадського порядку». Це викликало обурення ЗМІ та громадськості – і недарма, пише Тетяна Деркач спеціально для «Духовного Фронту України».
Козацтво в Україні
Почну з того: чим сьогодні є так зване українське козацтво? Якщо хтось думає, що це шаровари, чуб, куліш, гопак та інші костюмовані рольові ігри під давнину – то нічого подібного. Точніше, спочатку це так і виглядало. Адже козацька культура – унікальна і чисто українська. Але ця культура є частина козацького устрою, який називається військова демократія. Військова. І якщо в одному місці збирається певна кількість чоловіків задля «відновлення та популяризації козацьких традицій», то традиції ці в першу чергу військові. І якщо типове українське козацтво – патріотичне, Росії потрібно було створити свій підконтрольний клон.
На сьогодні в Україні існує кілька великих мереж козацьких формувань та об’єднань. Козацьке Військо Запорозьке Низове (КВЗН) оформлено як юридична особа (код ЄДРПОУ 20508870), незмінним керівником якого з 1994 року є Олександр Панченко. Це дуже відома своїми відверто проросійськими настроями особа. Подвиги Панченка на ниві «популяризації козацьких традицій» в російському дусі описані дуже ретельно. У 2014-му він погрожував запросити підмогу казаків Всевеликого війська Донського, якщо «галицькі сепаратисти та фашиствуючі елементи посилять тиск на Запоріжжя». КВЗН під своїм крилом об’єднує велику кількість козацьких спілок, організацій, паланок, а також охоронних організацій та громадських формувань з охорони порядку. І всі вони повністю підконтрольні УПЦ МП.
Менш відоме Українське реєстрове козацтво (код ЄДРПОУ 26195805, керівник Анатолій Шевченко), яке не настільки зашкварилось проросійською діяльністю.
Відновлення діяльності козацьких парамілітарних формувань під егідою УПЦ МП
Де щось силове, військове, правоохоронне, боксерське – там філія РПЦ в Україні тут як тут. У 2009 році вона швиденько засновує Синодальний відділ у справах пастирської опіки козацтва України та духовно-фізичного виховання молоді, який сьогодні очолює одіозний митрополит Запорізький та Мелітопольський Лука (Коваленко). До 2014-го відділ зумів підгрести під себе практично всі козацькі структури, та ніжно направити їхню діяльність під обслуговування російських інтересів. Українські «козаки» тісно дружили з російськими – але вже казаками, в першу чергу Всевеликого війська Донського, яке мало тут свою філію. І ніхто вже різниці майже не бачив. Крім того, в тісній зв’язці з українськими козацько-казацькими організаціями існували типово російсько-імперські кадетські структури.
З початком російської агресії проти України гоп-компанія з-за порєбріка кинулась на Донбас відновлювати Всевелике війско Донське. Кримські місцеві «реконструктори» з великим ентузіазмом кинулись повертати Россію-матушку. А от українські співбрати трошки притихли – надто багато свідчень про їхні тісні контакти з окупантами залишилось.
Але чомусь це не зацікавило наші правоохоронні органи і через деякий час загроза минула. І обережненько УПЦ МП почала відновлювати діяльність козацьких організацій проросійського напрямку під свою егідою. Вже 2018-го проводяться різні публічні акції. Формально це оголошувалось як знайомства з традиціями козацтва, прибирання дитячих садочків, патрулювання міст та інші рожеві поні в блакитному небі.
Але під час всіх цих акцій проходить посвячення нових членів козачих організацій. А щоб ко(а)заки були правильними, спочатку вони мали прийняти присягу. Де? Правильно – в єдиній «канонічній» церкві. На вірність «отєчєству» та тій самій «канонічній церкві». Це означає, що за будь-яких обставин (хоч приходу антихриста) ці люди мають робити те, що скаже священноначаліє УПЦ (МП), а також «сокрушать врагов Православной веры и Отечества» та «не щадя живота…своего защищать интересы православного казачества». Що це за «отєчество», хто його «вороги» і що це за інтереси казачества, – здається, можна і не пояснювати. Текст присяги російською мовою скомпільовано з різних шаблонів – від кадетської присяги до присяги білогвардійського адмірала Колчака. Тобто, УПЦ МП вимагає від підконтрольних їй козаків боротися за її майно до останньої краплі крові. Зацініть.
Якщо коротко: що зараз відбувається? Фактично формуються охоронні організації навколо храмів УПЦ МП. Йде активна агітація в освітніх заходах та співпраця з правоохоронними органами. Ця співпраця підтримується колишніми працівниками правоохоронних органів та різних офіцерських спілок (вони ж часто-густо і є членами козацьких угруповань). Одночасно відроджуються типово російські кадетські організації.
На офіційному сайті «православних козаків» навіть не приховують зв’язок з кримським казачеством, яке брало участь в анексії Криму.
Кількість «сплячих» осередків «козацької духовності» під крилом УПЦ МП вражає. Ось, наприклад, як виглядає мережа казачих організацій в Харківській єпархії УПЦ МП. Лише 24.09.2019 р. в Харківському педуніверситеті було посвячено в козаки із зачитуванням відповідної присяги захищати УПЦ МП 800 осіб (а за весь час свого існування ця контора при університеті висвятила не менше 40 тисяч осіб). Не менш вражаючим є перелік структур козачків, підконтрольних митрополиту Сумському та Охтирському Євлогію. І таких розгалужених мереж налічується в більш ніж в 11 єпархіях УПЦ МП, які розташовані – сюрприз! – на сході України.
У 2020 році КВЗН проводить офіційні акції та рейди з Нацполіцією. Але промосковським козачкам цього мало: вони планують отримати зброю та право на насильство під час «правоохоронних рейдів», що належить лише державі. Що це, як не формування класичних приватних і військових компаній (рос. ЧВК), які перебирають на себе частину державних функцій? Які вони матимуть повноваження у випадку «непорозумінь» з громадянами? Що робитиме з ними держава, якщо почнеться конкуренція за територію?
Повернімося до Мелітополя. Власне, скандал виник не через відкриття місцевою козачою організацією якоїсь там приймальні, а через неабиякі апетити промосковських козаків отримати силовий контроль над містом. Нацполіція стверджує, що поки такі формування не зареєстровано відповідно до закону, і всі повідомлення медіа не відповідають дійсності. Але це брехня: плани з підготовки формування, яке в якості народної поліції буде здійснювати охорону громадського порядку, озвучував сам голова Мелітопольського куреня Ігор Лисенко:
«Козаки, як і поліція, мають право проводити затримання і складати адмінпротоколи». Такі функції ми виконували і раніше: виїжджали в Крим, Почаїв, Київ, в Мелітополі охороняли громадський порядок на багатьох заходах».
«У місті ми можемо охороняти громадський порядок спільно з співробітниками поліції, а в селах самостійно. І непокора козакам прирівнюється до непокори поліцейському».
Отак. Очманіти можна.
І нехай Нацполіція не лукавить: по факту під егідою УПЦ МП вже зареєстровано багато громадських формувань з охорони правопорядку та державного кордону. І багато правоохоронців є членами козачих структур, які пов’язані з цими формуваннями. І всіма ними опікується УПЦ МП.
Законодавча підтримка
УПЦ МП неодноразово намагалась пропхнути закон про розширення повноважень своїх козачків. Перші спроби провести проросійські парамілітарні формування під егідою УПЦ МП через парламент відповідним законом були ще 2013-го. Не встигли.
На початку 2018 року до Верховної Ради вноситься законопроєкт від 13.03.2018 р. № 8115 «Про козацтво та козацькі організації в Україні». Автор законодавчої ініціативи – народний депутат Сергій Мельничук, засновник батальйону «Айдар» (Радикальна партія Ляшка), який наразі затриманий Інтерполом в Греції за запитом Росії.
Мельничук відзначився дуже контраверсійними заявами на кшталт «по обидві сторони конфлікту воюють брати-слов’яни, а польові командири ополченців — це місцеві мешканці» та «потрібно вести переговори не тільки з Росією, але й залучати польових командирів. Тому що їх досить багато, і якщо їх все-таки переконати, то можна домовитися. Ми ж усі українці. Так, ми воювали, але про все можна домовитися й швидше зупинити цю вбивчу війну. Тому що з обох сторін гинуть наші. І навіть російські солдати, які гинуть, я думаю, повинні жити. Це наші брати-слов’яни».
Автор законопроєкту пов’язаний з УПЦ МП як засновник Свято-Хресто-Воздвиженської парафії Сарненської єпархії УПЦ МП в с.Полиці Володимирецького району (код ЄДРПОУ 36111380). Пов’язаний з козацьким рухом через членство в ГО «Першій козацький полк “Запорізська Січ”» (код ЄДРПО 40087815), де є головою козацької ради. За цією ж адресою зареєстровано ГО «Добровольче формування “Айдар”» (код ЄДРПОУ 40113965).
У законопроєкті прописано дуже багато норм, які можна вважати проросійськими, та які закріплюють проникнення проросійського козацтва в ЗСУ, а також передбачається державне фінансування «відродження і розвитку козацтва». Не забуто і «проходження духовної посвяти», тобто, клятви при храмах УПЦ МП (яка, нагадаю, включає присягу «на вірність канонічній церкві»), «військово-патріотичне виховання допризовної молоді, військовослужбовців, проведення з особовим складом військових частин інформаційно-пропагандистської роботи», проникнення в школи та інші освітні заклади, право на придбання та носіння вогнепальної зброї, допуск до членства та фінансування козацьких організацій громадянами інших держав тощо. Судячи з того, що в проєкті Нацполіцію названо органами внутрішніх справ, він готувався ще до 2015 року. 29.08.2019 р. законопроєкт було відкликано. Але ж ще не вечір.
Маємо що маємо
Це все свідчить, що за підтримки УПЦ МП формуються:
• парамілітарні загони для «охорони громадського порядку та державного кордону України» з правом носіння зброї та правами Нацполіції (тобто, паралельні правоохоронні формування, чиї вимоги до громадян необхідно виконувати);
• недержавні охоронні структури при храмах УПЦ МП, на випадок «захоплення храмів радикалами-націоналістами» (т.зв. «козацькі застави»);
• групи швидкого реагування («казачі спецдружини»), військові навчання яких під прикриттям козацьких змагань під егідою КВЗН проводяться з 2011 року;
• бригади територіальної оборони, які у випадку російської агресії зіграють ту саму роль «консервів», що і проросійські сепаратистські осередки в 2014-му.
Наприклад, отаман вже вищезгаданого Мелітопольського куреня Ігор Лисенко «є співробітником Мелітопольського військкомату, де курує 110-ю бригаду територіальної оборони, батальйони якої формуються з резервістів – жителів Запорізької області і базуються в ряді її районних центрів». Що являє собою Мелітополь в стратегічному плані, не варто розповідати: карта сама говорить за себе. Більшість військових експертів розглядає можливість вторгнення Росії не з Криму, а якраз зі сходу, і Мелітополь тут ніяк не обійти. Тим більше що Лисенко повідомив, що вже ведуться переговори з Бердянською прикордонною заставою. А в Бердянську теж є свій осередок козачків, і явно не проукраїнських.
Ось і маємо. Фактично УПЦ МП повертається до вже обкатаної технології підтримки парамілітарних козачих формувань зразка 2013 року, і – не вважайте мене параноїком – для нападу Росії Україну Росії достатньо активувати всі ці формування, які швидко паралізують як органи влади, так і військові частини (як це було в Криму). Адже залучені до козачих організацій військові будуть обирати між присягою Україні та клятві на Євангелії своєму керівництву.
Нагадаємо, як повідомляла група ІС, Мелітопольській курень Запорізького війська низового становить загрозу для безпеки регіону, так і національної безпеки в цілому.
Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.
