14 червня у Брюсселі відбудеться саміт лідерів країн Північноатлантичного альянсу. Захід, найімовірніше, відбудеться без участі української сторони як країни-партнера, проте на порядку денному буде питання можливого отримання Україною Плану дій щодо членства в НАТО. Принагідно «Слово і діло» проаналізувало, хто з членів Альянсу має неузгоджені територіальні питання, котрі зрештою не стали на заваді вступу країн до НАТО.
Від 1807 року між Португалією та Іспанією триває суперечка щодо приналежності міста Олівенси та прилеглої території. У 1801 році у результаті Бадахоської мирної угоди ці землі перейшли від Португалії до Іспанії, але згодом Лісабон почав вимагати повернення території.
Однак попри цю суперечку стосунки між країнами залишаються настільки теплими, що в 2008 році муніципалітети по обидва боки кордону, зокрема й Олівенса, увійшли до спільного єврорегіону і тісно співпрацюють один з одним. Наразі Португалія не висуває до Іспанії територіальних претензій, однак не визнає іспанського статусу міста.
Між США та Канадою є чотири невирішених територіальних питання. Вони досі сперечаються про приналежність островів Мачайас-Сіл та Норт-Рок, а також не до кінця погодили, де проходить морський кордон у протоках Сан-Хуан-де-Фука та Діксон-Ентранс. Крім того, причиною дискусії став водний кордон у Портлендському каналі та морський кордон у морі Бофорта.
Також конфлікт є між Грецією та Туреччиною. Територіальні води та шельфи Егейського моря спричинили суперечку через розвідку та експлуатацію газових родовищ на шельфах. Конфлікт не розв’язаний та періодично переходить у гостру фазу. Також відкритим залишається питання військово-політичного контролю над островом Кіпр та розвідка і експлуатація газових родовищ на шельфах Середземного моря біля острова.
Ще один конфлікт за приналежність території спалахнув між Великою Британією та Іспанією. У 1704 році Британія захопила невеликий іспанський півострів Гібралтар, а через дев’ять років Іспанія офіційно передала Гібралтар Англії за Утрехтською угодою. Пізніше іспанські сили кілька разів брали в облогу острів, сподіваючись повернути його іспанській короні.
На двох референдумах 99% гібралтарців заявляли, що хочуть залишатися під управлінням Лондона, але й досі періодично та безрезультатно уряди Іспанії, Великої Британії та Гібралтару проводять тристоронні переговори щодо приналежності території.
Безлюдний острів Ганс площею 1,3 кв. км лежить посередині протоки, що розділяє Канаду і Гренландію. Примітно, що обидві сторони заявляють про власний суверенітет над островом та вивішують над ним свої прапори.
Суперечка між Канадою і Данією не призвела до збройних зіткнень, але від кінця 1980-х років на острів регулярно, хоча і не одночасно, прибувають військові кораблі обох країн, ставлять свої прапори і залишають біля підніжжя флагштока пляшку: канадці ‒ віскі, а данці ‒ шнапс, через що конфлікт неформально називають «війна віскі та шнапсу».
Хорватія і Словенія також мають конфлікт через морський кордон у Піранській затоці Адріатичного моря. Сторони вимагали демаркацію кордону між двома країнами. У 2017 році Арбітражний суд Гааги визначив лінію демаркації, але Хорватія відмовилася визнавати рішення суду. Конфлікт не вирішений і досі.
Крім того, країни-члени НАТО мають територіальні конфлікти з державами, які не входять до Альянсу. Наприклад, Велика Британія та Аргентина сперечаються щодо приналежності Фолклендських островів, а США і Гаїті не можуть вирішити, кому належить острів Навасса. А от за приналежність рифу Бахо-Нуево з 1882 року сперечаються США, Колумбія, Нікарагуа та Ямайка.
Велика Британія та Ірландія конфліктують через водний кордон у затоках Лох-Фойл та Карлінгфорд-Лох. Питання демаркації кордону знову постало після брекзиту, спір досі не вирішений.
Франція і Мадагаскар сперечаються через приналежність рифу Банк-дю-Гейзер, островів Бассас-да-Індія та Європа і острова Жуан-ді-Нова у Мозамбіцькій протоці ‒ Мадагаскар заявляє про свої права на острови. А от Іспанія та Марокко не вирішили, кому належать міста Сеута та Мелілья.
Велика Британія та Маврикій від 1968 року і досі сперечаються щодо приналежності архіпелагу Чагос, який має велике геополітичне значення.
До слова, чи стане Україна ближчою до НАТО на тлі можливої російської агресії, читайте в матеріалі політолога Олександра Радчука.