Росія продовжує перевіряти реакцію країн НАТО та «межі дозволеного», коли під час її атак на Україну дрони чи ракети залітають на територію країн Альянсу. Вночі 24 березня повітряний простір Польщі вже вкотре порушила російська ракета. Сьогодні стало відомо, що у Румунії, теж не вперше, знайшли уламки безпілотника. Щоразу такі інциденти закінчуються викликом російського посла та висловлюванням «занепокоєння». Докладніше – на інфографіці «Слово і діло».
Вночі 24 березня під час обстрілу України одна з російських ракет увійшла до повітряного простору Польщі в районі села Осердув у Люблінському воєводстві та пробула там 39 секунд. Як і всі інші рази, ракету не стали збивати, оскільки, як заявили в Міноборони, не було ознак її націленості на об’єкти на польській території.
Польща викликала російського посла, щоб вручити йому ноту протесту та вимагати пояснень. Оскільки цей інцидент далеко не перший, а реакція НАТО завжди була млявою, посол просто проігнорував виклик у МЗС та виїхав із країни. У Польщі це назвали «політичним дезертирством».
Нагадаємо, що під час масованих обстрілів восени 2022 року Польща вже постраждала від російських ракет. 15 листопада в селі Пшеводув впали фрагменти ракети, внаслідок чого загинули двоє людей. Польське розслідування дійшло висновку, що це була ракета української ППО. Україна з таким висновком не погоджувалась.
Інцидент із падінням ракети Х-55 у Бидгощі поляки намагалися замовчати. Ракета впала у лісі у грудні 2022 року і лише навесні її випадково виявив місцевий житель. При цьому розслідування з’ясувало, що військові знали про порушення повітряного простору країни та падіння об’єкта, але не організували нормальну пошукову операцію та не повідомили прокуратуру.
Після цього влада Польщі не відразу визнала, що ракета російська.
Ще один інцидент із порушенням повітряного простору Польщі стався 29 грудня під час масованого обстрілу України – влетіла ракета Х-22 чи Х-101. Поляки одразу відреагували, скликавши термінову нараду з військовими. У МЗС викликали посла, якому вручили ноту протесту.
До речі, тепер під час масованих ракетних атак рф Польща піднімає в небо винищувачі F-16 для забезпечення безпеки повітряного простору. Збиватимуть ракети, як заявили в Міноборони, за ознак, що вони прямують до цілі на польській території.
У Румунії вчора, 28 березня, знайшли «уламки фрагмента, схожого на безпілотник», повідомили у Міноборони країни. Поки що влада не коментувала цей інцидент.
З вересня минулого року, коли росія почала активно атакувати порти України на Дунаї, Румунія вже кілька разів знаходила на прикордонній території уламки дронів.
Вперше це сталося 4 вересня: «шахед» упав неподалік кордону і здетонував. Спочатку про це повідомила Державна прикордонна служба України та МЗС, а Бухарест кілька днів заперечував.
6 вересня президент Клаус Йоганніс визнав, що було знайдено частини російського безпілотника, в країні було розпочато розслідування. Втім, пізніше прем’єр Румунії Марчел Чолаку закликав мешканців прикордонних районів заспокоїтись, оскільки на країну «ніхто не нападає і ніщо не вийшло з-під контролю».
29 вересня дрон знову порушив повітряний простір країни.
У лютому 2023-го росія порушила своїми ракетами «Калібр» повітряний простір одразу двох країн – Румунії та Молдови. Першим про це повідомив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Молдова підтвердила факт порушення повітряного простору, викликала посла рф та заявила йому про неприпустимість таких дій. Румунія інформацію про проліт ракети не підтвердила.
Молдова неодноразово стикалася з порушенням повітряного простору ракетами. Зокрема, двічі таке було восени 2022-го: після порушення повітряного простору Кишинів викликав посла рф, а після падіння фрагментів ракети вислав одного дипломата з країни.
5 грудня 2022 року в Молдові також впали фрагменти ракети С-300. Все обійшлося засудженням атак росії на Україну.
@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} найважливіше від «Слово і діло» Підписатися