Хто з лідерів фракцій та груп показав найбільшу ефективність за кількістю виконаних обіцянок та відвідуваністю Ради, дивіться на інфографіці «Слово і діло».
Голова президентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія від початку своїх повноважень дав 173 обіцянки, з яких виконав тільки 31, ще 33 ‒ не виконав. За цим показником рівень відповідальності сягнув 18%. Однак ще є надія на 109 обіцянок, котрі досі перебувають у процесі реалізації.
Крім того, Арахамія долучився до розроблення 98 законодавчих ініціатив, з яких 35 були ухвалені. Також глава фракції встиг 61 раз виступити у Раді та 147 разів зареєструвати свою присутність у сесійній залі.
21 раз Арахамія не прийшов у Раду і за час усієї роботи подав тільки два депутатських запити.
Тим часом, співголова фракції «Європейська солідарність» Артур Герасимов може похизуватися 10% виконаних обіцянок. За час перебування на посаді Герасимов дав 63 обіцянки, з яких чотири провалив, а шість виконав ‒ решта на стадії реалізації. Також політик долучився до розроблення 77 законопроєктів, 14 з яких були ухвалені. Крім того, представник «ЄС» 70 разів виступав у Раді і майже не прогулював засідання: 153 рази Герасимов зареєструвався, а 15 разів був відсутній. Однак нардеп встиг подати аж 24 депутатських запити.
А от його колега Ірина Геращенко, яка також є співголовою фракції, з 82 обіцянок виконала тільки 10, ще 11 вже провалено, а 61 досі чекає своєї реалізації. Таким чином, політик набрала 12% у категорії відповідальності. Попри це, депутатка ефективно долучалася до розроблення законопроєктів ‒ із 166 ініціатив 32 уже ухвалила Рада. Геращенко хороша ораторка, бо виступала у стінах парламенту аж 238 разів. На роботу політик ходила досить часто, 160 разів вона зареєструвалася у Раді, а вісім разів її не було у сесійній залі. Можливістю подати депутатський запит вона скористалася 88 разів.
Лідер фракції «Голос» Ярослав Железняк набрав 18% за рівнем відповідальності, бо зі 136 обіцянок встиг виконати тільки 25, іще шість обіцянок вже провалені, але 105 ‒ очікують на виконання. Політик дуже активно працював над законами та подав або став співавтором 177 законодавчих ініціатив. Серед них 37 вже встигли ухвалити. За кількістю виступів у Раді він не зміг обійти Ірину Геращенко, бо брав слово тільки 199 разів. До відвідуваності депутата практично немає запитань, 165 разів він зареєструвався у сесійній залі і тільки тричі був відсутній. Можливістю подання депутатського запиту скористався чотири рази.
Тим часом, лідер депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч з 48 обіцянок виконав тільки чотири, одну вже встиг провалити, і ще 43 ‒ на стадії виконання. Такі показники дають йому тільки 8% у рейтингу відповідальності. Також політик долучився до розроблення 81 законопроєкту, з яких 21 нардепи вже ухвалили. 75 разів Кулініч встиг виступити у Раді. Роботу політик практично не прогулював: 164 рази він зареєструвався у сесійній залі, а чотири рази депутата не було на робочому місці.
Співголова фракції «Опозиційна платформа ‒ За життя» Юрій Бойко зупинився на 10% позначці відповідальності, виконавши 13 обіцянок зі 126 можливих. 21 обіцянка вже провалена, а 92 ‒ у процесі.
Загалом депутат долучився до розроблення 58 законопроєктів і тільки 7 з них були ухвалені. Нечастими були і виступи нардепа в Раді ‒ 27 разів Юрій Бойко брав слово у стінах парламенту. При цьому у нього немає критичних проблем із відвідуваністю, зі 168 можливих засідань він пропустив тільки 16. Тим не менш політик активно подавав депутатські запити ‒ 11 за все скликання.
А от його колега Вадим Рабінович практично не виконує своїх обіцянок, наразі у зоні відповідальності він набирає 2%. З 85 обіцянок депутат виконав тільки дві, ще 14 вже протерміновані за часом виконання, а 69 перебувають у процесі. Однак депутат долучився до розроблення 68 законопроєктів, з яких чотири вже ухвалені. Рабінович всього 19 разів виступав у Раді, але окремі його виступи настільки емоційно забарвлені, що може здатися, наче він виступав частіше. А от з відвідуваністю у депутата є певні проблеми, нардеп пропустив 75 засідань зі 168 можливих. Депутатський запит політик подав тільки раз.
Найбільш відповідальним серед голів фракцій та груп є співголова фракції «За майбутнє» Тарас Батенко. За рахунок того, що він не розкидався обіцянками, рівень його відповідальності сягнув 21%. За час перебування на посаді Батенко дав 29 зобов’язань, з яких шість уже виконав, а чотири провалив. 19 ‒ ще залишаються у процесі виконання. Крім того, депутат подав 115 законодавчих ініціатив, 14 з яких уже ухвалені парламентом.
Батенко став рекордсменом за кількістю виступів у Раді (316 разів). І з відвідуваністю у нього немає суттєвих проблем: вісім прогулів зі 168 можливих. І наостанок за час каденції останнього скликання політик подав 79 депутатських запитів.
Попри такі хороші результати колеги, співголова цієї ж фракції Віктор Бондар виконав обіцянок усього на 5%. На посаді він встиг 42 рази щось пообіцяти виборцям, але виконати вдалось тільки дві з них, ще три вже провалені, а 37 у процесі. 38 разів політик долучався до розроблення законопроєктів, і п’ять з них ухвалила Рада.
Щоб дещо приховати свої прогули, Бондар доволі часто виступає: 50 разів із місця та ще 50 ‒ з трибуни. Відвідуваність нардепа викликає запитання, бо з 168 можливих засідань він пропустив аж 46. Депутатськими запитами політик не зловживає, за час перебування на посаді подав його тільки один раз.
Лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко за рівнем відповідальності набрала 10%. Політик дала 105 обіцянок, але тільки 10 з них виконала, ще 11 уже провалені і 84 перебувають у процесі виконання. Попри це вона долучилася до написання 175 законопроєктів. 15 з них вже ухвалені у двох читаннях.
У Раді Тимошенко виступає частіше з трибуни ‒ 87 разів і майже удвічі менше 49 ‒ з місця. Крім того, депутатка 50 разів пропустила засідання і була присутня у Раді тільки 118 разів. Депутатські запити політик відправляла чотири рази.
Нагадаємо, «Слово і діло» продовжує відстежувати обіцянки Кабінету міністрів Дениса Шмигаля. За рік і місяць роботи Шмигаль і його міністри виконали 481 обіцянку, провалили – 222, іще 794 залишаються в процесі виконання (це не враховуючи зобов’язань із програми дій).