У Верховній раді зареєстрували обіцяний президентом Володимиром Зеленським проєкт закону про народовладдя через всеукраїнський референдум. «Слово і діло» вже розбиралось, у чому особливості цієї законодавчої ініціативи. Сьогодні пропонуємо подивитись, як на темі народовладдя піарилися інші політики.
Величезний пласт обіцянок політиків стосується залучення українців у політичне життя держави. Ми проаналізували, як нардепи, президенти, урядовці виконували обіцянки щодо впорядкування законодавства для проведення референдуму, впровадження так званого народного вето та народної законотворчості. Також ми подивились, які обіцянки давали політики щодо надання українцям права на відкликання депутата чи мера, проведення громадських слухань та новації щодо виборів в Україні.
Наші аналітики перевірили як передвиборчі, так і програмні обіцянки можновладців, нардепів різних скликань і президентів України. Більшість обіцянок стосується законодавчого регулювання давно обіцяних українцям політичних вигод та свобод. Є обіцянки відверто маніпулятивні або нездійсненні, деякі – зрештою були реалізовані.
Проведення референдуму та громадських слухань
Обіцянки надати народові право на плебісцит лунали від політиків щоразу, коли треба було знайти компроміс із проблемних питань або легітимізувати певні рішення.
Петро Порошенко, балотуючись у президенти у 2014 році, пообіцяв, що «Закон про референдум буде внесений до Верховної ради одним з перших». Але протягом двох останніх сесій VII скликання парламенту та всіх сесій VIIІ скликання Порошенко не вносив до Ради обіцяний законопроект.
Із новою гостротою питання про референдуми постало під час підготовки та голосування законопроекту щодо ринку с/г землі в Україні. У листопаді 2019 року президент Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що найближчим часом Верховна рада ухвалить закон щодо референдуму і тоді питання продажу української землі іноземцям буде ухвалювати народ.
Перед цим, влітку 2019 року, народний депутат України Юрій Бойко запевнив, що «Опозиційна платформа – За життя» проголосує за закон про референдум.
«Безумовно, як форма демократії, як форма того, щоб чули людей, референдум потрібен. До того ж ми підтримаємо, якщо буде внесений закон про те, що референдум матиме пряму дію», – запевнив Бойко.
Наприкінці лютого 2020 року профільна робоча група Верховної ради схвалила кінцевий варіант законопроекту «Про всеукраїнський референдум». Водночас позафракційний нардеп Стефанчук пообіцяв внести до парламенту свій варіант законопроекту про референдум на початку 3-ї сесії.
До речі, обіцянка надати людям змогу впливати на рішення влади через референдуми й опитування була в передвиборчій програмі «Слуги народу».
Щодо участі українців у контролі над владою та можливості безпосередньо впливати на політичне життя країни, то ще на початку 2008 року Юлія Тимошенко, яка тоді очолювала Кабмін, обіцяла в рамках урядової програми «Український прорив: для людей, а не політиків» розробити два законопроекти – про громадський контроль за діяльністю органів державної влади і органів місцевого самоврядування та про відкритість і прозорість органів влади. Обидві обіцянки провалені.
У 2014 році під час парламентських виборів у програмі «Батьківщини» була обіцянка про створення при кожному відомстві незалежних громадських рад з правом блокувального голосу. Але жодної законодавчої ініціативи, зокрема, щодо надання права вето, на цю тему так і не було подано.
Можливість долучатися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет, зокрема і до голосування на виборах і референдумах, пообіцяв українському народові Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі.
Народне вето та народовладдя
Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі пообіцяв, що його першою законодавчою ініціативою стане проєкт закону «Про народовладдя». У ньому буде закріплено механізм, за яким тільки народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії.
Щоправда, перший законопроект президента Зеленського, поданий 22 травня 2019 року до Ради, стосувався публічних закупівель під час виборчого процесу, тому програму обіцянку шостий президент провалив.
Добиватися впровадження механізму реального народовладдя та прямої демократії у своїх програмах обіцяли мажоритарники від «Слуги народу», зокрема Олег Дунда. Наразі обіцянка перебуває в процесі виконання.
Обіцянка про створення механізму народного вето на щойно ухвалені закони є в програмі «Слуги народу» і поки очікує на реалізацію.
Тяжів до народовладдя свого часу й Віктор Янукович, коли йшов у президенти у 2009 році. У своїй програмі він обіцяв, що суддів будуть обирати громадяни. Цей намір так і залишився на папері.
На позачергових виборах 2014 року Юлія Тимошенко пообіцяла, що судді місцевих судів будуть обиратися народом. У червні 2016 року Верховна рада ухвалила зміни до Конституції щодо правосуддя, які передбачали масштабну реорганізацію судової системи, зокрема й стосовно виборності суддів. Із 19 нардепів від фракції «Батьківщина» 13 голосували за цю ініціативу, але Тимошенко утрималася під час голосування.
Зворотній зв’язок між владою та українцями
Створити онлайн-платформу для взаємодії виконавчої влади з громадянським суспільством обіцяв на початку 2018 року міністр Кабміну Олександр Саєнко, але ініціатива забуксувала на етапі підготовки технічного завдання.
Систему електронних кабінетів для спілкування українців із чиновниками всіх рівнів обіцяла у передвиборчій програмі Оксана Савчук на позачергових парламентських виборах у 2019 році. Наразі обіцянка перебуває в процесі реалізації.
Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук провалив обіцянку запровадити систему маршрутизації та інтелектуального опрацювання звернень громадян, щоб зменшити кількість «формальних відписок» та формувати необхідну для роботи аналітику.
Прозорість призначення на посади
У грудні 2015 року мер тоді ще Дніпропетровська Борис Філатов пообіцяв, що серед його першочергових кроків на посаді буде проведення відкритих конкурсів на заміщення вакантних посад. Нагадаємо, раніше він заявив, що оновлення складу співробітників міськради буде проходити із залученням рекрутингових компаній та консультацій із громадськістю.
Але низка керівників управлінь та департаментів міської ради була призначена особисто мером без проведення відкритих конкурсів та консультацій із громадськістю. 18 лютого рішенням Бабушкінського суду було призупинено розпорядження про призначення в.о. заступників мера Дмитра Погребова, Олександра Санжари й Олени Молошної. 29 лютого депутати міської ради своїм рішенням скоротили посаду керуючого справами Дніпропетровської міськради і затвердили на посаді заступників мера 6 осіб без обіцяного Філатовим кадрового конкурсу.
При цьому того ж року меру Миколаєва Сєнкевичу вдалося виконати аналогічну обіцянку.
Вибори
У 2014 році Гройсман ще на посаді віцепрем’єр-міністра з питань регіональної політики обіцяв, що виконавча влада в регіонах в результаті реформування буде створена за рахунок виборчого процесу. Мовляв, облради формуватимуть свої виконавчі комітети, і така ж система буде запроваджена в районах і територіальних громадах. Обіцянка провалена, оскільки голови ОДА призначаються на посаду президентом України за поданням уряду.
П’ятий президент України Петро Порошенко провалив обіцянку, що внутрішньо переміщені особи отримають можливість голосувати на місцевих виборах. На час виборів 25 жовтня 2015 року, законопроект про внесення змін до Закону України «Про місцеві вибори» (щодо забезпечення права голосу внутрішньо переміщеним особам) так і не було ухвалено. Відповідно до звіту ENEMO близько 1,5 млн переселенців не змогли проголосувати на виборах за адресою поточного місця перебування.
У квітні 2020 року президент Володимир Зеленський пообіцяв забезпечити проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Сходу України.
«Чесно і без пафосу: для нас кожен із цих кроків – це перемога. Маленька. Але ми хочемо бачити результат, великий результат. Великий результат – повернемо наші території, виведення буде військ незаконних збройних формувань, обов’язково будемо контролювати наш кордон із РФ і обов’язково там пройдуть вибори», – сказав він.
Зеленський у своєму першому великому інтерв’ю після заяви про намір іти на президентські вибори пообіцяв, що наступні вибори глави держави «будуть у мобільних телефонах».
«Я взагалі за е-вибори. Я вам кажу, що наступного разу, на наступних виборах, я вас запевняю, ми дамо цей онлайн-рух. Наступні вибори будуть у мобільних телефонах. Ніякої агітації в містах, нічого не буде», – заявив Зеленський.
Схожа обіцянка є в програмі партії «Голос» – гарантувати можливість кожному громадянину зі свого смартфона голосувати на виборах.
Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Федоров обіцяв, що у 2020 році буде запроваджено проєкт «e-vote» у певному регіоні та дільниці під час проведення місцевих виборів.
Децентралізація
У 2014 році Петро Порошенко у передвиборчій програмі обіцяв провести децентралізацію влади, але не завершив цей тривалий процес.
«Місцеві громади отримають більше прав і коштів на реалізацію своїх повноважень. Виконавча влада в областях належатиме не призначеним згори «губернаторам», а виконкомам, що сформовані облрадами, обраними людьми», – запевняв він, але так і не зміг завершити всі процеси децентралізації.
Голів ОДА за ініціативи самого Порошенка так і призначає «згори» президент. Парламент не розглянув низку важливих законопроектів, зокрема щодо управління земельними ресурсами в межах території ОТГ.
Відзначимо, до початку 2019 року завершено перший етап децентралізації, сформовано майже 900 ОТГ. Згідно із затвердженим планом Кабміну щодо реалізації другого етапу реформи децентралізації ключовими стануть місцеві вибори у 2020 році на новій територіальній основі.
Передбачається, що реалізація другого етапу дозволить передати повноваження органам місцевого самоврядування, створити ресурсну базу для реалізації повноважень об’єднаними громадами, впорядкувати систему контролю за роботою органів місцевого самоврядування.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль обіцяв розробити зміни до Конституції в частині децентралізації влади з урахуванням позицій лідерів місцевого самоврядування.
Право відкликати депутата або мера
Запровадити механізм відкликання депутатів усіх рівнів, які втратили довіру виборців, обіцяли у своїх передвиборчих програмах майже три десятки представників «Слуги народу». Наразі обіцянка перебуває в процесі виконання.
У свою чергу, ОПЗЖ обіцяла надати народу право висловлювати недовіру інститутам влади та ухвалювати рішення про відставку керівників місцевих органів влади на референдумах.
Раніше «Слово і діло» склало топ-10 найочікуваніших змін у 2020 році.