Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Коли на Донбасі настане мир, треба буде вирішувати надскладне питання – як та кого покарати за злочини, що були скоєні під час війни. У таких випадках має працювати правосуддя перехідного періоду – судові процеси щодо осіб, які винні у масових порушення прав людини під час військових конфліктів. «Слово і діло» розбиралось, як відбувалась амністія в різних країнах світу після завершення військового конфлікту.
Надзвичайно складно досягти справедливого правосуддя щодо тих, хто брав участь у воєнних діях, тому сторони конфлікту обговорюють умови амністії.
Амністія означає відсутність кримінального переслідування проти особи чи групи осіб за певні злочини, скоєні у минулому, а також анулювання раніше встановленої юридичної відповідальності.
Про амністію йдеться й у міжнародному законодавстві. Стаття 6(5) Додаткового протоколу ІІ до Женевських конвенцій встановлює: «Після завершення воєнних дій органи, що перебувають у владі, прагнуть надати якомога ширшу амністію особам, які брали участь у збройному конфлікті, та особам, позбавленим волі з причин, пов’язаних зі збройним конфліктом».
У міжнародному праві є перелік злочинів, які не мають строків давності та не підпадають під амністію – проти людяності (ст. 7 Римського статуту) та воєнні злочини (ст. 8 Римського статуту).
До злочинів проти людяності відносяться вбивство, винищення, поневолення, депортація або насильницьке переміщення населення, ув’язнення або інше жорстоке позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права, тортури.
Також до цієї категорії злочинів належать зґвалтування, сексуальне рабство, примус до проституції, примусова вагітність, примусова стерилізація або будь-які інші форми сексуального насильства такої ж тяжкості; переслідування будь-якої конкретної групи або спільноти за політичними, расовими, національними, етнічними, культурними, релігійними, гендерними або іншими мотивами.
Злочинами проти людяності також є злочини апартеїду, інші нелюдські діяння аналогічного характеру, які полягають в умисному заподіянні сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень чи серйозного збитку психічному або фізичному здоров’ю особи.
До воєнних злочинів належать умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти, умисне завдання сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень, незаконне, безглузде та широкомасштабне винищення та присвоєння майна, не викликане військовою необхідністю.
Військовими злочинами є примушення військовополоненого або особи, яку охороняють до служби у ЗС неприятельської держави; примусове позбавлення військовополоненого на справедливе судочинство; незаконна депортація або переміщення або незаконне позбавлення волі; взяття заручників та інші серйозні порушення законів і звичаїв війни.
У Хорватії після війни 1991-1995 років сторони зрештою домовились, щоб амністія поширювалася на злочини, які були вчинені під час бойових дій. Уряд Хорватії склав список осіб, які не підлягали амністії. Щоправда ці люди отримали можливість покинути територію Хорватії.
Трохи інакше побачили можливість повоєнного правосуддя у Північній Македонії, де амністія не поширювалася на воєнні злочини. Під кримінальне переслідування підпадали особи, які ухвалювали рішення та віддавали злочинні військові накази.
У Боснії та Герцеговині військовий конфлікт 1992-1995 років завершився тим, що амністія не поширювалася на злочини, які порушували норми міжнародного гуманітарного права. Звинувачення не висувалося за злочини, що були скоєні з політичних мотивів.
Якщо поглянути на практику вирішення повоєнного судочинства щодо більш давніх конфліктів, то у Північній Ірландії (1968-1998 роки) практикували дострокове звільнення засуджених за участь у бойових діях. Засуджені відбували частину терміну ув’язнення, в залежності від тяжкості злочину.
Після війни в Зімбабве у 1965-1979 роках амністія не поширювалася на осіб, які вчинили злочини щодо цивільного населення. Підсудними були ті, хто вбивав, грабував, ґвалтував, застосовував зброю проти мирних людей.
Нагадаємо, «Слово і діло» писало про десятку найбільших збройних конфліктів у світі в 2020 році.
Також ми розбиралися, які воєнні конфлікти на території колишнього СРСР відбувалися за участю чі втручання РФ.
