Між Україною та Угорщиною сталося чергове загострення відносин після того, як угорські високопосадовці агітували українців на місцевих виборах голосувати за угорську партію. Це не перший конфлікт між двома країнами. «Слово і діло» пропонує подивитись історію непростих взаємин двох держав за останні шість років.
Україна готова до подальших переговорів з Угорщиною з усіх проблемних питань, але винятково на підставі принципу взаємної поваги. Такою була остання заява очільника МЗС України Дмитра Кулеби.
А почалося все після того, як міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в день місцевих виборів в Україні, 25 жовтня, закликав угорців Закарпаття підтримати політсилу «Партія угорців України».
У відповідь на цей заклик МЗС України звернулося до угорської сторони з проханням поважати законодавство України і не втручатися у внутрішні справи сусідньої країни. Також МЗС викликало угорського посла для пояснень.
Міністр закордонних справ заявив про заборону на в’їзд двом високопосадовцям з Угорщини через агітацію в Закарпатській області. В Угорщині назвали цей крок «недружнім», а сам голова МЗС країни заявив, що рішення України про заборону на в’їзд угорських чиновників є «жалюгідним і безглуздим».
У ЄС заявили, що не втручатимуться, бо все це міждержавні справи.
Труднощі у відносинах двох сусідніх країн у 2014 році сталися через заяву прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана під час виступу у парламенті щодо подвійного громадянства та автономії для угорців Закарпаття. Українська сторона відповіла стримано, але твердо, що українці можуть мати лише одне громадянство.
Однак, ця тема не вщухала, і 27 лютого 2015-го виник так званий «паспортний» конфлікт, коли Держсекретар з питань нацполітики Угорщини Янош Арпад Потапі заявив, що 94 тис. угорців Закарпаття отримали угорське громадянство за спрощеною процедурою.
Жорсткої реакції з української сторони не було. Окремі українські політики висловили занепокоєння.
Нового забарвлення набув конфлікт подвійного громадянства, коли у травні 2016 року в Україні набув чинності закон про державну службу, який забороняє держчиновникам мати подвійне громадянство. Тоді було звільнено начальника управління освіти, молоді та спорту Берегівської РДА, який мав угорський паспорт.
Не відомо, чи говорили про подвійне громадянство у вересні 2016 року прем’єр-міністр України Гройсман та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час зустрічі у Польщі, але офіційно урядовці обговорювали взаємодію країн у рамках Міжурядової комісії з питань торговельно-економічної співпраці та низку інфраструктурних проєктів.
У 2017 році віцепрем’єр-міністр Угорщини Жолт Шем’єн виступив за автономію угорських громад, які мешкають за кордоном, зокрема на Закарпатті. Тоді МЗС України викликало посла Угорщини для пояснення заяв.
У вересні 2017 року Верховна рада ухвалила закон про освіту, яким передбачено, що в школах нацменшин навчання рідною мовою залишається лише у 1-4 класах. Це спричинило так званий «освітній» конфлікт. МЗС Угорщини висловило протест. Будапешт почав блокувати проведення засідань комісії Україна-НАТО на рівні міністрів та лідерів держав, що відбувається й зараз.
«Консульський» конфлікт виник у жовтні 2018 року, коли МЗС України оголосило консула Угорщини в Береговому персоною нон ґрата через те, що він видавав угорські паспорти громадянам України на території українського міста. У відповідь Будапешт заявив, що висилає українського консула.
У квітні 2019 року між країнами розгорівся «мовний» конфлікт, коли наш парламент ухвалив закон про функціонування української мови як державної. Тоді міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це неприйнятним.
У липні 2019 року Сійярто проводив агітацію під час дострокових парламентських виборів в Україні на користь нардепа Брензовича, а у день місцевих виборів 25 жовтня 2020 року – на користь угорської партії.
Раніше «Слово і діло» писало, що на наступний день після місцевих виборів в Україні МЗС заборонило в’їзд двом угорським чиновникам.