14 марта, 2024 23:19
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

Альтернативи судовому захисту IP-прав розглянули експерти IPF 2021

Друга сесія VIII Міжнародного форуму з інтелектуальної власності (IPF 2021), модератором якої став Ярослав Огнев’юк, партнер Sayenko Kharenko, стосувалася IP-правосуддя.

Про “суд у смартфоні” на прикладі IP-суду говорив під час своєї онлайн-доповіді Сергій Іонушас, народний депутат України, голова Комісії з питань правової реформи, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Він нагадав присутнім, що 14 червня указом Президента України було затверджено Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки. Однією із загроз, які заважають сталому розвитку правосуддя, в Стратегії названо саме недостатній рівень використання цифрових технологій під час здійснення правосуддя. «Цифровізація судочинства – це не тільки можливість проведення відеоконференцій та подання позовів в електронному вигляді, але і процес автоматизації, спрощення та прискорення процедур, прозора і зрозуміла для сторін послідовність дій, аналітика та звітність, максимальне усунення з правосуддя людського фактора», – наголосив Сергій Іонушас. Він розповів про цілі та завдання створення ІР-суду і зазначив, що Стратегією передбачено як пілотний проєкт запуск “ІР-суду в смартфоні”. «Цей проєкт може стати ідеальною тестовим майданчиком для впровадження повноцінного електронного судочинства на базі ЕСІТС. Упевнений, що загальний високий рівень цифрової грамотності учасників сфери інтелектуальної власності дасть змогу безболісно впровадити ці новітні технологічні інструменти», – зазначив Сергій Іонушас. Тісна взаємодія невеликої, але високопрофесійної ІР-спільноти дасть можливість отримувати об’єктивний зворотній зв’язок стосовно зручності та функціональності “суду в смартфоні” саме з точки зору користувачів, зазначив він і розповів про алгоритм дії та переваги “суду в смартфоні”.

Говорячи про перспективи ІР-суду, Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду, зазначив: практика формування Верховного Суду свідчить, що не обов’язково всі вакантні посади заповнити, щоб суд розпочав свою діяльність. «Якщо достатньої кількості гідних для призначення кандидатів не буде, нічого страшного не відбудеться. Вага помилки під час призначення більш висока, ніж наявність незаповненої вакансії», – наголосив Богдан Львов. Водночас він висловив побоювання стосовно створення “суду в смартфоні” саме на базі ІР-суду, оскільки справи з інтелектуальної власності належать до категорії найскладніших.

Про те, як діють процесуальні фільтри касаційного оскарження судових рішень в ІP-спорах, учасникам форуму під час онлайн-включення розповів Ігор Бенедисюк, суддя судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Аналізуючи статистику, він зазначив, що за 2020 рік надійшло 104 скарги у справах щодо захисту права на об’єкти інтелектуальної власності, з яких було відмовлено в прийнятті всього 21 скарги. Причиною цього Ігор Бенедисюк назвав те, що з лютого 2020 року було поглиблено процесуальні фільтри, які діяли у Верховному Суді, що спричинило повернення касаційних скарг. Воно переважно відбувалося на підставі пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України. За 6 місяців 2021 року надійшло 84 касаційні скарги, у 16 випадках було відмовлено в прийнятті скарг: 7 – на підставі пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, 4 – на підставі пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України. Переважно поверталися справи, пов’язані з авторськими та суміжними правами, сума яких становить 200–300 тис. грн. Говорячи про усталену судову практику, Ігор Бенедисюк звернув увагу на позицію Верховного Суду стосовно строків позовної давності та дострокового припинення дії торговельних марок.

Суперечлива практика забезпечення позовів в IP-спорах стала темою доповіді Оксани Марченко, заступника голови Ради суддів України, судді Господарського суду м. Києва. За її словами, усталена практика формувалася з огляду на те, що для забезпечення позову потрібно заборонити передання прав на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності, крім того, заборонити вносити зміни до даних реєстраційного досьє стосовно власника на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності. Нині, наголосила доповідач, існують абсолютно протилежні позиції не лише Господарського суду м. Києва, але й загальних судів та апеляційних інстанцій. «Деякі судді вважають вказані заходи необхідними для забезпечення позову, проте багато суддів, мотивуючи свої ухвали про відмову в забезпечення позову, говорять про те, що заявник фактично не довів, яким чином невжиття таких заходів може спричинити невиконання рішення в майбутньому, а також що невжиття цих заходів жодним чином не впливає на фактичне порушення або можливості захисту в майбутньому порушеного права», – підкреслила Оксана Марченко. Водночас вона зазначила, що в апеляційних інстанціях ця практика не виправляється. Причиною такого стану справ пані Марченко вважає суттєве оновлення суддівського корпусу і зростання відсотка суддів, які ніколи не розглядали спори у відповідній категорії, що, на її думку, зайвий раз доводить необхідність спеціалізації суддів.

Про зміну ролі судової експертизи в ІР-спорах говорила у своєму виступі Наталія Дрюк, радниця AEQUO. Вона нагадала про основні зміни в цій сфері, які відбулися з 2017 року, та, навівши статистичні дані, наголосила, що завдяки цим змінам зросла загальна кількість висновків експертів у справах, більша частина яких виготовляється на замовлення учасників справи, а майже в половині справ наявні висновки експертів, протилежні за змістом. Говорячи про оцінку експертного висновку, Наталія Дрюк наголосила на недопустимості виходу за межі спеціальних знань експерта, на потребі уникати питань права та на зв’язаності експерта обраною ним методикою дослідження. Щодо обов’язковості доказування певних обставин за допомогою висновків експертів вона послалася на постанову КЦС ВС від 20 травня 2019 року у справі № 753/2287/16-ц, відповідно до якої наявність чи відсутність схожості або тотожності знаків для товарів і послуг, а також те, чи є оманливими або такими, що можуть ввести в оману стосовно товару, позначення, може бути визначено виключно за результатами проведених досліджень кваліфікованим експертом, яким суд не є.

П’ять кроків для покращення ефективності правосуддя в спорах в ІР-сфері запропонував учасникам форуму Антон Полікарпов, радник ЮФ AVELLUM. Він зазначив, що висновки експерта у справах про порушення права інтелектуальної власності, як правило, підтверджують позицію сторони, яка замовила експертизу, що викликає сумнів у її об’єктивності та змушує суд призначати повторну експертизу. Аналізуючи власну практику в галузі інтелектуальної власності, він запропонував узагальнення найбільш типових питань. Що стосується питання експертиз, спікер вважає недоцільним призначення повторної експертизи судом, якщо у справі є висновки експерта кожної зі сторін, потрібно вирішувати питання по суті. Для відшкодування збитків від порушених прав у сфері інтелектуальної власності він вважає за доцільне запровадити компенсацію за порушення авторського права, яка б надала сторонам більше можливостей для компенсації витрат. У в питанні забезпечення позову Антон Полікарпов дотримується позиції щодо можливості виникнення ситуації, коли заходи забезпечення позову дублюють позовні вимоги, оскільки така практика існує в багатьох країнах. Компенсація витрат на правову допомогу у спорах про порушення права інтелектуальної власності ускладнюється наявністю недобросовісних відповідачів. Можливість стягнення серйозної суми, на думку Антона Полікарпова, слугувала б певним запобіжником від порушень прав ІВ, тому через суб’єктивне визначення такої компенсації за співмірністю витрат і складністю справи суттєво занижується сума, яка не компенсує здійснені витрати.

Про новели доменних спорів ішлося у виступі Ганни Прохорової, радниці Mamunya IP, арбітра із розгляду доменних спорів за процедурами UDRP та UА-DRP при ВОІВ (Женева, Швейцарія) та URS при MSFD (Мілан, Італія). Вона нагадала про можливість розгляду доменних спорів не лише судом, але й Центром арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності та провела порівняльний аналіз цих двох способів. Перевагою останнього методу вона назвала скорочення термінів розгляду та навела приклад, коли справа розглядалася судом упродовж 4,5 року, а в альтернативний спосіб вирішувалася впродовж 2,5 місяця. Іншими перевагами розгляду доменних спорів Центром арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності вона назвала спрощення доведення, процедури припинення делегування доменного імені та розширення мов провадження справи. Також перевагою розгляду справ Центром арбітражу є можливість боротьби з пасивним утриманням доменного імені, тимчасом як у суді цю проблему вирішити неможливо.

Практика визнання недійсним свідоцтва на ТМ стала темою доповіді Наталії Дикої, керівника департаменту із захисту інтелектуальної власності ТОВ «Глобал Спірітс Європа». Прикладом став реальний кейс бренду алкогольних напоїв, який розповсюджувався через офіційного дистриб’ютора в Казахстані. Коли компанія вирішила змінити дистриб’ютора, виявилося, що цей дистриб’ютор отримав права на ТМ алкогольного напою кирилицею в Казахстані та намагався запобігти заходу на тамтешній ринок іншого дистриб’ютора – конкурента. Це було ще більш неочікувано через те, що ТМ мала міжнародну реєстрацію латиницею. На думку Наталії Дикої, наявність ідентичного написання ТМ латиницею і кирилицею є прогалиною експертизи казахського патентного відомства, що стало ускладнювальною обставиною справи. Вона розповіла про перипетії боротьби з казахським патентним тролем і наголосила, що і український, і казахський підхід, і підхід ЄС полягають у тому, що поняття «агент» і «представник» мають трактуватися широко: будь-яка особа, що постачає товар виробника, пов’язана з ним договірними відносинами, може розглядатися як агент чи представник.

Проверьте

Разлюбить олигарха: в «Слуге народа» считают голоса за президентскую инициативу

Головна — Політика — 14 червня 2021, 11:40 Разлюбить олигарха: в «Слуге народа» считают голоса …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *