Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
До 19 вересня включно має бути сформовано остаточний склад Конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Але цього може не статися.
Проблема може виникнути зі списком міжнародних експертів, поданим послами іноземних країн в Україні.
Хронологія подій
За Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (Закон № 1629), мала бути сформована Конкурсна комісія у такому першому складі:
з трьох осіб з числа суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, та трьох осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
Закон прописує процедуру, хто визначає, до яких організацій треба звертатися і у якому порядку.
Зокрема, на запит голови або в.о. голови ВРП список таких міжнародних або іноземних організацій повинно надати Міністерство закордонних справ.
МЗС такий список надало, вказавши у ньому:
ОБСЕ Програму розвитку ООН Раду Європи Європейську комісію Європейську службу зовнішньої діяльності Європейський банк із реконструкції та розвитку США Сполучені штати Америки (у списку МЗС це дві окремі позиції) Канаду Велику Британію Німеччину.
Так, у другій частині переліку вказані саме країни, а не організації чи проєкти по типу «Право-Justice» чи USAID та інших, представників яких юристи звикли бачити на професійних заходах в Україні. І це може мати визначальне значення.
10 вересня спільний список кандидатів — міжнародних експертів був затверджений і 13 вересня надійшов до ВРП.
13 вересня ц.р. Рада суддів України визначила своїх представників у Конкурсній комісії.
Тож, з 14 вересня цей список, очевидно, офіційно надійшов до ВРП, і з наступного дня почався відлік п’яти днів на затвердження остаточного складу Конкурсної комісії.
Відтак до 19 вересня включно таке рішення повинно бути ухвалено. Можливо, воно з’явиться уже цієї п’ятниці, але може статися так, що конкурсна комісія почне працювати «автоматично» уже з понеділка.
Закон вимагає: Голова Вищої ради правосуддя або особа, яка виконує його обов’язки, призначає членів першого складу Конкурсної комісії не пізніше п’яти днів з дня отримання від усіх суб’єктів формування Конкурсної комісії списків рекомендованих кандидатів.
У разі якщо така особа не призначить членів Конкурсної комісії у визначений строк, троє перших кандидатів із списку Ради суддів України і списку міжнародних та іноземних організацій вважаються призначеними.
Що може виявитися не так зі списком міжнародних експертів?
Хоча законодавство України не містить визначення термінів «міжнародна організація» та «іноземна організація» не складно зрозуміти, що ні одне ні інше поняття не є тотожними поняттю «іноземна держава».
Проте фінальний список кандидатів до Конкурсної комісії, окрім представників Європейського Союзу, Програми розвитку ООН, Ради Європи та ЄББР, які дійсно є міжнародними організаціями, підписали поважні посли, зокрема:
Великобританії, Канади Німеччини.
Проте чи можуть вони представляти не свої держави, а якісь міжнародні чи іноземні організації вельми не риторичне питання.
І на нього треба знайти питання до того, як ймовірний клубок порушень Закону про відновлення роботи ВККС буде збільшуватися, тобто до того як розпочне роботу Конкурсна комісія.
Одночасно постають питання:
чи повинні усі 11 організацій, які вказав МЗС, надати спільний список, і якщо так, як бути з тим, що під листами до ВРП всього по дев’ять підписів? (немає підпису від ОБСЕ, лише один підпис від імені програм підтримки США, та підпис посла ЄС замість, мабуть, Європейської комісії та Європейської служби зовнішньої діяльності) чи можуть список підписувати представники організацій, які не вказані у переліку МЗС? (наприклад, Фонд конфліктів, стабільності та безпеки Британського уряду) чи можна такий список вважати спільно погодженим відповідно до приписів Закону? і головне: чи не вбачаються у таких діях посягання на суверенітет судової влади зокрема і України загалом?
