Розпочав роботу другий день Всеукраїнського форуму «Україна 30», присвячений розвиткові правосуддя. Захід організований Офісом Президента України та Кабінетом Міністрів України (КМУ).
Другий день стартував із спеціальної доповіді першого заступника Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука.
Він зауважив, що на сьогодні чинними є понад 1 мільйон нормативних актів. Вони різної юридичної ваги і юридичного значення, та доволі часто є суперечливими між собою.
«Зводити проблему якості правосуддя виключно до проблем судів щонайменше — нечесно. Ми як законотворці, КМУ як суб’єкт владних повноважень повинні розділити цю місію. І великим завданням сьогоднішніх членів парламенту та уряду є, насамперед, спрямувати свою роботу на підвищення якості чинного законодавства»,— акцентував увагу Руслан Стефанчук.
Спікер додав, що цей процес не є швидким. Усі країни, які розпочинали роботу над систематизацією законодавства, проходили складний і тернистий шлях.
І найперше слід позбавити національне правове поле так званого нормативного сміття. Мова йде про акти Української РСР, які досі застосовуються в Україні. В парламенті зареєстрований законопроєкт про дерадянізацію законодавства з метою «вичищення» з законодавчого поля щонайменше 1,5 тисячі застарілих актів, а також зобов’язання КМУ здійснити аналогічну роботу на їхньому рівні. За орієнтовними підрахунками, уряд може позбутися від 7 до 15 тис. нормативно-правових актів.
Інше важливе питання — зарегульованість законодавства.
За словами Руслана Стефанчука, перехід від планової економіки до ринкової, на жаль, не був супроводжений так званою законодавчою гільйотиною.
«Немає єдиного нормативного акту, який би регулював нормотворчу діяльність в Україні», — звернув увагу він.
Наразі підготовлений законопроєкт про засади правотворчої діяльності, і пан Стефанчук сподівається, що документ буде досить швидко зареєстрований у парламенті. Законопроєктом, серед іншого, пропонується запровадити уніфіковані правила гри у правотворчій діяльності.
Також він повідомив про створення двох робочих груп щодо систематизації, рекодифікації двох вкрай важливих документів – Цивільного та Кримінального кодексів України.
Чому саме Цивільне законодавство? Це єдина галузь законодавства, яка дуже тісто пов’язана з людиною та її інтересами.
Зокрема, мова йде про:
Дерадянізацію системи цивільного законодавства; Системне переосмислення багатьох інститутів; Розширення об’єктів і суб’єктів загальних правовідносин, вирішення питання з так званими електронними особами, урегулювання питання строків позовної давності (Книга 1); Приведення до європейського підходу Книги 2. Європа, як відомо, в трансформації цивільного законодавства на місці не стоїть. Зокрема, йдеться про єдині засади контрактного, деліктного права, охорону персональних даних абощо; Перегляд системи речових прав (Книга 3); Переосмислення підходів до об’єктів інтелектуальної власності (Книга 4), оскільки їхня кількість значно збільшилась, ці об’єкти абсолютно по-іншому тлумачаться в світовому, гіперболізованому просторі. Адже ІР – це мабуть єдиний, максимально інтернаціоналізований об’єкт, відтак «правила гри» мають бути гармонізовані зі світом; Суттєвих змін зазнає Книга 5, що стосується зобов’язальних прав. Зокрема, зміни будуть внесені в частині договірних зобов’язань, введені ті договірні конструкції, які активно функціонують в світовому європейському ринку. Введення новацій, апробованих в світі цивілізованих країн, щодо спадкового права (Книга 6).
«Наша загальна ідея — не просто створити єдиний кодекс приватного права. Наша ідея полягає в тому, щоб Цивільний кодекс став супермаркетом правових можливостей. Щоб будь-який громадянин України, фізична або юридична особа могла звернутися до цивільного кодексу і обрати необхідну опцію правових відносин, і ця опція буде максимально захищеною державою»,— резюмував пан Стефанчук.
Читайте також підсумки першого дня форуму:
Офіс Президента України відкритий до діалогу задля результативного реформування судової системи
Комісія з питань правової реформи презентувала основні положення проєкту Стратегії судової реформи
Відновлення роботи ВККС та вдосконалення процедури добору членів ВРП – Зеленський озвучив першочергові пріоритети судової реформи