У Державній податковій службі України розповіли, як працює режим експортного забезпечення сільгосппродукції, запроваджений в грудні 2024 року, та проаналізували, які схеми його обходу вигадують «сірі» експортери.
З грудня 2024 року запроваджено режим експортного забезпечення, який змінив правила експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки: тепер його можуть здійснювати винятково суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ, а всі ланцюги постачання перевіряються до вивезення продукції з території України.
Проте, відзначають в ДПС, є суб’єкти, які і досі намагаються зареєструвати податкові накладні за операціями з експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, нехтуючи правилами роботи цієї системи.
Правила роботи режиму експортного забезпечення регламентуються ст. 19 прим. 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2024 № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення».
Типові спроби обійти режим експортного забезпечення:
реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з імпорту продуктів харчування; реєстрація за рахунок сформованого ліміту в СЕА ПДВ за операціями з придбання на внутрішньому ринку основних засобів, які не мають жодного відношення до операцій з с/г товарами; підміна номенклатури, яка не відповідає коду УКТ ЗЕД в податковій накладній; відсутність будь-якого походження та навіть відкритих рахунків у банках; реєстрація 1 тонни продукції за відсутності її придбання, виробництва та історії операцій з с/г продукцією; 12 СГД, перебуваючи в ризиках ще з 2020–2023 років, також протестували цю систему.
Всі ці спроби були зупинені чинним режимом експортного забезпечення.
Основні правила роботи режиму експортного забезпечення:
експорт такої продукції можуть здійснювати лише суб’єкти, зареєстровані платниками ПДВ; митне оформлення операції з експорту розпочинається після реєстрації в ЄРПН податкової накладної, моніторинг якої триває протягом трьох операційних днів; аналіз походження такої продукції, декларування та сплата податків за ланцюгами постачання здійснюється до фактичного вивезення такої продукції за межі митної території України; нульову ставку ПДВ за такими операціями мають право застосовувати лише ті суб’єкти, у яких повернення валютної виручки за попередні 12 місяців складає щонайменше 80%. Решта суб’єктів таке право матиме лише після повернення валютної виручки за цими операціями; для суб’єктів, які мають позитивну історію за експортними операціями з походженням продукції, зареєстровані платниками ПДВ не менш ніж рік та вчасно подають звітність, мають землю, задекларованих працівників із належною заробітною платнею, не мають боргів зі сплати податків, не перебувають у стадії ліквідації, запроваджено ознаки безумовної реєстрації податкових накладних.
Станом на 17 січня 2025 року роботою цього режиму скористалась вже понад 1 тисяча суб’єктів, які зареєстрували понад 11 тисяч податкових накладних.
У ДПС також зазначають, що на сьогодні у статусі «скасовано реєстрацiю ПН/РК вiдповiдно до пiдпунту 97.2 пункту 97 пiдроздiлу 2 роздiлу XX “Перехiднi положення” ПКУ» перебуває 712 ПН/РК у 218 СГД на загальний обсяг 98,8 млрд гривень. З них скеровано на реєстрацію у період з 02-06.12.2024 – 419 ПН/РК у 150 СГД на загальний обсяг 96,6 млрд гривень.