7 мая, 2024 1:20
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

Яким був би Київ без небайдужої громади?

Головна — Політика — 1 листопада 2021, 07:00

Яким був би Київ без небайдужої громади?

Громадські організації відіграють важливу роль у житті Києва: активісти захищають столицю від варварської забудови, відстоюють права киян на чисте повітря, безпечні водойми, зелені зони, зберігають культурну спадщину міста та всієї України.

Рух ЧЕСНО, який святкує нині десять років, завжди гуртував зусилля громади в захисті столиці, запустив окремий напрям ЧЕСНО.КИЇВ і вирішив пригадати найбільші здобутки активістів і громадських організацій, без яких Київ сьогодні був би зовсім іншим.

Фото: надано автором Сергій Огородник Facebook Twitter

Зберегти старий Київ

Жителі столиці звикли насолоджуватися прогулянкою Андріївським узвозом, відпочивати на траві біля Історичного музею, милуватися красою міста з Пейзажної алеї. І не всі пам’ятають, що цю алею не так давно збиралися забудувати.

На Пейзажній алеї, на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», планували збудувати 7-9-поверховий будинок з двома підземними поверхами для вищих посадовців Міністерства закордонних справ. Це було у 2007 році.

Тоді на захист алеї виступила низка громадян, які згуртувалися в ініціативу «Збережи старий Київ» (ЗСК) і провели першу акцію.

Протестувальники розібрали паркан і висадили нові дерева замість знесених забудовником. Пізніше забудовник знищив ці дерева. Відбулася бійка з активістами ЗСК. Активісти завалили рештками будівельного паркану головний вхід до МЗС, вимагаючи від посадовців припинити нищення Києва. Узимку наступного року учасники руху з місцевими мешканцями засипали будівельний котлован і навесні висадили дерева знову, а поруч із зеленими насадженнями поставили гіпсовий «пам’ятник Дерибану» — коровай, який намагаються пошматувати загребущі руки з виделками, пише «Український тиждень».

А вже у 2009 році на Пейзажній алеї міський скульптор Костянтин Скритуцький спроєктував сквер зі скульптурами, лавками й величезними котами.

Фото: надано автором

Один з учасників і засновників руху «Збережи старий Київ» Ігор Луценко у 2010 році в інтерв’ю УП.Київ розповідав, що ініціатива залучала до своїх акцій і політичні сили, з якими було по дорозі.

«Ми залучаємо в нашу боротьбу політсили: доки нам по дорозі, доки мова буде йти про боротьбу зі злочинним руйнуванням Києва. Але політики — інструмент з обмеженими можливостями, вони просто не здатні діяти у нашій площині. Ми — люди справи: зібралися на пікет, звалили паркан у самобудівців, залізли на кран. Політики можуть багато говорити, але з реальними справами у них не складається, хоча вони могли б здорово попіаритися на таких акціях», — розповідав про роль політиків в акціях руху Ігор Луценко.

Фото: надано автором Акція громадян проти забудови Десятинного провулка, 2012 рік.

Також ЗСК активно включилася в боротьбу проти забудови в буферній зоні Софії Київської. Активісти руйнували паркани і навіть залізали на будівельні крани, що на той момент в Україні було дуже радикальними акціями прямої дії. Врешті, забудовник на Гончара, 17-23 погодився прибрати зайві поверхи.

Звісно, руху не вдалося досягти всіх цілей у збереженні Києва.

Фото: надано автором

Як визнавали його учасники, не зупинили будівництво над Аскольдовою могилою. Також проґавили знесення старовинної будівлі на Сагайдачного, 1.

«Силою нас просто викинули з Червоноармійської та прилеглих до неї вулиць, де знищили старовинну будівлю з красивою ліпниною, у якій у 1905 році проживав Шолом-Алейхем. Як ми не намагалися, сили були нерівні. Будинок, до речі, перебував під охороною міста, проте дозвіл на його знесення Київрада видала ще у 2007 році — на цьому місці мав бути готель для Євро-2012. Ну і, звичайно, ми недогледіли спорудження будівлі у Кловському, 7, яка перекриває тепер Києво-Печерську лавру. Для всіх було сюрпризом, що ця висотка буде мати такий вигляд. У тому числі й для церковних ієрархів Лаври», — розповідав Ігор Луценко в інтерв’ю у січні 2011 року.

Хоча нині формально ЗСК існує лише у вигляді фейсбук-групи, боротьба за збереження Києва триває в іншій формі. Члени ЗСК у 2012 році заснували ГО «Андріївсько-Пейзажна Ініціатива», яка в юридичній площині силами Марини Соловйової та Ірини Невмержицької продовжила цю боротьбу.

Захист Гостинного двору

2011 року на карті Києва відкрилася нова гаряча точка, яка існує до сьогодні, — Гостинний двір на Контрактовій площі.

У липні 2011 року провели засідання ради Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, на якому обговорювали статус Гостинного двору. Постановою Кабміну України від 15 серпня 2011 року № 1380 за підписом Миколи Азарова Гостинний двір виключили зі списку пам’яток архітектури України, які перебувають під охороною держави.

У квітні 2012 року депутати Київради проголосували за те, щоб надати дозвіл для реконструкції будівлі під торговельно-офісний центр з гостьовою стоянкою. Рух ЧЕСНО таврував тоді це голосування і відстежував політичний шлях депутатів, внісши їх до люстраційного списку.

Фото: надано автором

Активісти ЗСК почали акції протесту на захист ГД. Безстрокова культурна акція на захист пам’ятки тривала майже дев’ять місяців. Закінчилося все побиттям і затриманням захисників пам’ятки.

Забудовник почав роботи, але в листопаді 2013 року в Україні почався Майдан і Революція Гідності, яка не дала завершити заплановане. Змінилася влада, і суди почали приймати рішення на захист пам’ятки.

Станом на сьогодні маємо підготовлений до консервації об’єкт, на якому висять банери програми Зеленського “Велика реконструкція”.

Фото: надано автором

Автомайдан

Під час Революції Гідності виникає організація «Автомайдан» — своєрідна “кіннота” Майдану, об’єднання автовласників, готових виїздити на різні акції на своїх машинах.

Саме для нейтралізації Автомайдану в часи Януковича в пакеті диктаторських законів 16 січня 2014 року приймали і закон про заборону рухатися автомобільними дорогами колонам у складі понад п’ять машин.

За такий рух без узгодження з міліцією, якщо це спричинило створення перешкод для дорожнього руху, запроваджували штраф до 850 гривень або позбавлення права керувати автомобілем на термін від одного до двох років з можливим оплатним вилученням автомобіля.

Після втечі Януковича з країни громадська організація «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» своїми головними завданнями визначила боротьбу з корупцією, громадський контроль роботи влади, ініціалізацію громадянського суспільства в Україні.

Активістка і нинішня очільниця Автомайдану Катерина Бутко включається в боротьбу з будинком-монстром на Подолі. На сьогодні будинок не введений в експлуатацію.

Рух ЧЕСНО також долучився до того, щоб проаналізувати дисгармонійні будинки на мапі Києва.

Захист Поштової площі від забудови ТРЦ

За часів президентства Януковича на місці Поштової площі під виглядом транспортної розв’язки збиралися побудувати ТРЦ.

Переможцем в інвестиційному конкурсі стала компанія, пов’язана з завідувачем справ при адміністрації Януковича Андрієм Кравцем. Але роботи мали проводити в історичній частині міста, тож, на вимогу законодавства, треба було здійснити археологічні розкопки. Уже за кілька метрів вглиб фахівці зрозуміли, що натрапили на унікальні артефакти.

За даними церковників та істориків, на Поштовій площі відбувалися літописні події, пов’язані з дипломатичними візитами до княгині Ольги древлянських і візантійських послів, поваленням язичницьких ідолів і хрещенням киян за часів князя Володимира.

Нині в результаті розкопок археологи вже відкрили культурний шар ХІ-ХІІ століть, а під ними — ще VIII-Х століть. Але останніх ми можемо і не побачити, адже, за проєктом будівництва ТРЦ, на розкопки має лягти бетонна плита підлоги комплексу. Під час археологічних досліджень на цій території виявили унікальні артефакти часів Київської Русі.

Фото: надано автором

Виступаючи проти забудови, активістка Моріна оголошувала голодування. У травні 2019 року Поштова площа набула статусу пам’ятки археології та історії національного значення. Кияни наполягають на збереженні знахідок на місці шляхом створення там музею.

У грудні 2019 року громада домоглася в суді скасування містобудівних умов, наданих забудовнику Поштової площі — ТОВ «Хенсфорд-Україна». Два департаменти КМДА не були на боці містян, а захищали в судових процесах інтереси забудовника.

Громадськість виступила проти зведення на Поштовій площі торговельно-розважального центру замість реконструкції розв’язки.

Рух ЧЕСНО ретельно висвітлював перебіг усіх голосувань за проєкти рішень, які стосувалися долі Поштової площі в Київраді, а також писав про окремі засідання судів, у яких громада відстоювала пам’ятку. І вніс Поштову в перелік гарячих точок Києва, де триває боротьба за збереження пам’яток.

Фото: надано автором

Декомунізація. Як Петрівка стала Почайною

У 2016 році громадська активістка Аннабелла Моріна з депутатом Київради Костянтином Богатовим зареєстрували громадську організацію «Громадський рух Почайна». Здавалося, що неможливо прибрати усталену з радянських часів назву «Петрівка» на честь Григорія Петровського — голови Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, який був одним з організаторів боротьби проти української Центральної ради, прихильником червоного терору і сталінських репресій.

Але 20 вересня 2017 року Комісія з питань найменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування столичної станції метро «Петрівка» на «Почайну», а також Московського мосту — в Північний.

Так зусилля активістів повернули цілій місцевості Києва назву історичної річки, яка стала жити своїм життям у мові мешканців міста. Учасник Руху ЧЕСНО Павло Островський також відстоював у Києві процес декомунізації вулиць.

Велоактивісти змінюють Київ на краще

Фото: facebook.com/ucycle.org.ua

Любов до міста і до велосипеда об’єднала багатьох киян у потужний велорух. У місті проводили велодні, містяни з різних районів формували велоколони і рухалися до центру міста.

На Марші за Київ 2 жовтня 2021 року велоколона «Будуйте велодоріжки», співорганізатором якої є U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), озвучила низку вимог. Наприклад, від Верховної Ради велоактивісти вимагають скасувати так зване «допустиме» перевищення швидкості у 20 км/год. Велоспільнота очікує від Кабміну прийняття всіх змін до ПДР, напрацьованих експертами та велоспільнотою, посилення системи автофіксації, запровадження контролю руху/паркування велосмугами та смугами громадського транспорту, руху на червоне світло, руху узбіччям.

Від КМДА велосипедисти вимагають 200 км зв’язної велоінфраструктури у 2022 році відповідно до велоконцепції Києва та системної роботи із запобігання ДТП у найнебезпечніших місцях на дорогах і вулицях міста. Велосипедисти пропонують знизити швидкість на житлових і нетранзитних вулицях до 30 км/год.

Вимогою велоспільноти до Київради є достатнє фінансування велоінфраструктури в бюджеті Києва 2022, а також скасування рішення Київради про підвищення швидкості до 80 км/год на окремих вулицях.

Фото: facebook.com/nashaepoha

Одна з очільниць велоруху і велоспільноти Києва, голова ГО «Велодень-Київ» Анна Даниленко каже, що інфраструктурою місто стабільно розчаровує.

«Хотілось би пишатися другим веломаршрутом Солом’янка-Центр, але він уже три роки проєктується і немає політичної волі впроваджувати його. Створення хаотичної інфраструктури, яка не розв’язує питання безпеки і зручності, засмучує», — каже Даниленко.

Водночас вона перелічує і здобутки велоруху за останні роки: «Пишатися можна створенням локальних велоком’юніті і спільноти в цілому — можна говорити, що це велика група, яка бореться за свої права і допомагає, якщо щось стається. Ми провели більше десяти протестних акцій. «Велодень» — як низова ініціатива, яка збирає щороку багатьох велосипедистів. Велоконцепція. Байкшеринг. Відстоюванням Труханівської вулиці як пішохідно-велосипедної», — чітко артикулює активістка.

Згадайте, чи могли б ви десять років тому взяти велосипед напрокат? А сьогодні це можливо.

ГО «Захистимо Протасів Яр» від забудови

На сьогодні цілісного руху «Збережи старий Київ» як однієї організації немає. Але ЗСК продовжився в дітях. Наприклад, син активіста ЗСК Тараса Ратушного, Роман Ратушний, успішно захищає від забудови Протасів Яр.

У столичному урочищі Протасів Яр збиралися будувати ЖК «Турбійон». Місцеві мешканці стали на захист зеленої зони. Замість парку тут мають з’явитися три багатоповерхівки. Голові ініціативної групи «Захистимо Протасів Яр» Роману Ратушному погрожували викраденням і фізичним знищенням.

Активісти зуміли заручитися підтримкою Київради і міського голови Віталія Кличка, який подав проєкти відновлення парку в Протасовому Яру, а Київрада в липні 2020 року проголосувала за них.

Окружний адміністративний суд Києва задовольнив вимогу забудовника «Дайтона Груп» і скасував рішення Київської міської ради, якими та повернула столичному Протасовому Яру статус зеленої зони.

Але колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у вересня 2021 року підтвердила рішення Київради.

Фото: acebook.com/save.protas/

Так завдяки зусиллям захисників Київ не втратив зелену зону в історичному місці.

Реаніметро: Три врятовані життя — це багато чи мало?

Фото: надано автором

«Ніколи не питай, по кому подзвін — він щоразу по тобі», — таку цитату англійського поета Джон Донна взяв за назву для свого роману Ернест Гемінґвей.

Кожне врятоване життя — це врятований для когось цілий світ. І завдяки громадській ініціативі «Реаніметро», активісти якої домоглися встановлення на станціях київської підземки дефібриляторів, станом на жовтень цього року врятовано вже три людських життя.

Звісно ж, порятунок був би неможливий без вправних дій поліцейської столичного метро Ірини Атаманчук, але дефібрилятор, встановлений за громадською ініціативою, став у нагоді.

Можемо хіба пригадати, які жваві дискусії точилися щодо того, що коштовні апарати будуть у метро ламати хулігани, якщо їх розмістити безпосередньо на платформі, в місцях, де найімовірніше доведеться надавати допомогу пасажирам.

Але минув час, до зелених скриньок із червоними хрестами всі звикли, і тепер вони рятують життя пасажирів.

ГО «Екопарк Осокорки» — кому не ПОХ

Однією з найактивніших організацій, яка захищає в Києві зелені зони і озера, є ГО «Екопарк Осокорки». Вона виникла як ініціатива захисту Осокорківських озер і лугів навколо озер Мартишів і Небреж.

Фото: надано автором

У 2005 році ТОВ «Контактбудсервіс» (її засновниками є колишні нардепи Олександр Чорноволенко та В’ячеслав Коваль) отримало в довгострокову оренду п’ять земельних ділянок загальною площею 176,5 га. Вони розташовані на південь від вулиці Колекторної.

Фото: надано автором

Коли забудовник ТОВ «Контактбудсервіс» почав будівельні роботи на березі Небрежа, на озері охорона напала на активіста.

Захисники «Екопарку» послідовно відстоюють зелену зону від зазіхань забудовників. Якби не їхня протидія, територія навколо озер уже давно була б забудована.

Також успішно захищають зелені зони інші ініціативи, наприклад «Гірка Крістера», якій вдається відстоювати від забудови зелену територію неподалік площі Шевченка.

Треба сказати, що перелік рухів, організацій та ініціатив не є вичерпний у Києві.

Громадський бюджет

Сьогодні не обов’язково мати свою зареєстровану громадську організацію, щоби відстоювати в Києві інтереси своєї спільноти.

Адже громади отримали чудовий інструмент безпосереднього розподілу коштів на власні проєкти завдяки Громадському бюджету (ГБ).

Громадський бюджет є частиною коштів міського бюджету, але різниця в тому, що саме мешканці столиці обирають, на що їх витрачати, і це не залежить від волі політиків. Хоча іноді й депутати зазіхають на бюджет участі та подають свої проєкти, на яких нерідко ще й піаряться.

А проте, згідно зі статистикою ГБ, на 2022 рік подано 1362 проєкти на загальну суму понад 874 млн грн. З них 331 великий проєкт на суму понад 566 млн грн. Зареєструвалися 816 лідерів проєктів.

Фото: надано автором

Важливою ознакою підвищення громадської свідомості і довіри до активістів є те, що кияни сьогодні готові підтримувати діяльність громадських ініціатив та організацій не лише як волонтери, витрачаючи власний час, беручи участь в акціях прямої дії, але й фінансово, перераховуючи організаціям, яким довіряють, свої кровно зароблені гроші.

Навіть незначна перерахована сума — 10-20 грн — надихає активних громадян відстоювати спільні інтереси, бо показує підтримку. Якщо Ви хочете підтримати діяльність Руху ЧЕСНО, то це можна зробити, перейшовши за посиланням.

Сергій Огородник Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Київ, активісти, незаконна забудова, Поштова площа, декомунізація Facebook Twitter

Проверьте

Пароль – «переозброєння». Як навчитися не пасти задніх?

Головна — Політика — 22 жовтня 2021, 14:15 Пароль – «переозброєння». Як навчитися не пасти …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *