Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
В рамках сесії «Innovation market. Світ інтелектуальних рішень» спікери Business & Legal IT Forum поділилися думками з приводу основних трендів фінтеху з точки зору державного регулювання та практичного впровадження безпосередньо у бізнесі, процесів айтізації юридичного бізнесу, щодо розвитку ринку електронної комерції.
Модерував сесію Тарас Утіралов, партнер, керівник українського офісу PETERKA & PARTNERS.
Айтізація юристів
Про інновації в юридичній професії розповів Михайло Лукашенко, партнер ЮФ Aequo. Зокрема він підкреслив що стара популярна теза, про те що юристи це дуже несприятлива для інновацій сукупність людей, які чинять опір будь-яким технологія і інноваціям, не відповідає дійсності.
«Юридична професія, як і будь яка інша група людей намагаються уникнути змін. Тому інновації працюють з юристами, як і з іншими людьми — вони з’являються і впливають незалежно від того хочеш ти цього, чи ні» — підкреслив Михайло Лукашенко.
Спікер навів приклади як юристи впроваджували в свою роботу іноваційними в свій час продуктами, як то факс, комп’ютери, публічні онлайн реєстри, тощо.
«Технології та інновації дістануть тебе незалежно готовий ти до них чи ні» — зауважив пан Лукашенко.
Також спікер назвав нові тренди в юридичній професії та вказав як вони будуть впливати в подальшому на юристів. Зокрема це:
автоматизація в документах (це основний тренд. Є бажання щоб документи складались максимально швидко і просто, з мінімальним втручанням людей. Основні дії: це введення реквізитів; проставляння прапорців напроти потрібних умов договору; створення документу). управління документообігом ( не потрібно в ручну збирати підписи, це необхідно робити онлайн) юридичний аналіз (аналіз нормативних актів, законів, підзаконних нормативно-правових , повинна робити не людина).
«Необхідно розуміти, що автоматизація це в першу чергу здешевлення послуги. Тому штучний інтелект буде в першу чергу бити по не лише простих речах ,але і по складних та дорогих процесах, які в принципі можна автоматизувати» — впевнений Михайло Лукашенко.
Також серед трендів він назвав диджиталізаціяю (електронний документообіг та смарт контракти, електронний суд, відкриті дані) та хмарні рішення (всі процеси які ще не перенесені в хмару рано чи пізно будуть туди перенесені, оскільки ніхто не хоче ризикувати втрати будь-якої інформації).
Самий останнім трендом, який набуває все більшої популярності в Україні, за словами пана Лукашенка це юридичний дизайн — створення документів та систем з думкою про людину.
Мета юридичного дизайну:
спростити життя користувачу юридичного документу підвищити розуміння його змісту зменшення кількості помилок.
Fintech в дії
Партнер Dentons Наталія Селякова зосередила свій виступ на питаннях регуляторного характеру що пов’язані з інноваціями на ринку фінансових послуг.
Спікер підкреслила що сьогодні на українському ринку працюють більше 100 фінтех компаній, а більшість з них також працюють в інших юрисдикціях.
За її словами основна регуляторна платформа на якій базується бачення НБУ це Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року — план створення в Україні фінтех-екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами та доступними цифровими послугами.
Зокрема такий план передбачає:
перехід на стандарти відкритого банкінгу (Open banking) інструменти віддаленої ідентифікації та верифікації запуск Регуляторної пісочниці (тестування 16–20 інноваційних продуктів на рік) викориaстання інноваційних технологій у наглядових та регуляторних процесах підвищення цифрової та фінансової грамотності населення, підготовка професійних кадрів впровадження миттєвих платежів із рахунку на рахунок у СЕП у форматі 24/7 посилення регуляторного периметру у сфері кібербезпеки.
За словами Наталії Селякової ідентифікація (система BankID) це один з важливих кроків на шляху розвитку фінтех. На сьогодні 37 банків підключені до цього сервісу, а також 80 різних опонентів надавачів послуг.
Також спікер звернула увагу що з 19 листопада ц.р. стартувала Українська інформаційна кампанія з популяризації безготівкових розрахунків. Перехід до безготівкових розрахунків є основною метою збоку НБУ так і Мінцифри.
«Що стосується платіжних послуг, то це основна сфера де ми бачимо активний розвиток фінтех-рішень. Значний ріст, в порівнянні з минулим роком, на рівні 30%, а іноді і 40% використання платіжних карток, безконтактних карток, платіжних сервісів для операцій на ринку України» — підкреслила спікерка.
Окрім того Наталія Селякова проаналізувала положення Закон України «Про платіжні послуги», який прийнятий у червні 2021 року, а основні його положення вводиться в дію з 1 серпня 2022 року.
Зокрема законом:
розширюється перелік надавачів платіжних послуг. надавачі платіжних послуг отримають можливість відкриття платіжних рахунків, надавати послуги без участі в платіжній системі. небанківські надавачі платіжних послуг зможуть випускати платіжні картки та електронні гроші (що наразі дозволено виключно банкам).
Безконтактні платежі стали нормою
У свою чергу генеральний директор NovaPay (ГК «Нова Пошта») Андрій Кривошапко, розповів як Fintech впроваджується безпосередньо бізнесом.
За словами спікера сьогодні все більше користувачі надають перевагу безконтактним платежам і цей тренд продовжиться в майбутньому .
«Ми з нетерпінням очікуємо запровадження овпенбенкінг і вважаємо що це викличне здорову конкуренцію на ринку України, як відбувається в Європі США. Особисто вважаю що користувачі від цього тільки виграють» — підкреслив Андрій.
Серед цілей NovaPay спікер виокремив стремління зробити щоб всі платіжні сервіси були умовно непомітними для користувачів.
«Щоб зайшовши до відділення «Нова пошта» користувачі не приділили уваги оплаті за послуги» — поділився цілями пан Кривошапко.
Також за словами спікера ініціатива видати кожному оператору ЕЦП принесла прискорення в обслуговуванні, та значну економію.
Електронна комерція
За словами керуючого партнера Stron Олега Дерлюка зараз відбувається зміна технологічного регулювання економіки, провадиться її диджиталізація.
І Е-сommerce & high risk це найбільша з областей нової цифрової економіки.
«Цифрова економіка є продовженням традиційної економіки. Е-сommerce є продовженням своєї індустрії в традиційній економіці. В першу чергу це FMCG та рітей. Це нова форма надання послуг. І медіум це інтернет» — підкреслив Олег Дерлюк.
За словами спікера, юристу який працює з Е-сommerce необхідно зрозуміти що знанням законів тут не можна обмежитися.
Він назвав характерні відмінні риси Е-сommerce, зокрема:
має своє регулювання окрема та нова форма оподаткування (наприклад сервіси гугл, який є аналогом традиційного оподаткування) платформа для комунікації (Facebook, Instagram).
«Є певні правила які працюють в Facebook чи Instagram. Ви отримаєте там тіневий бан і бізнес не буде працювати. Це рівнозначно ліквідації юридичної особи. Це нові речі і це те з чим юристи будуть працювати в майбутньому» — пояснив Олег Дерлюк.
Також читайте, про що говорили під час першої та другої сесії форуму, та дивіться фотозвіт.
