Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Іпотекодавець у разі ліквідації банківської установи без визначення її правонаступника може звернутися в суд із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку.
Це слідує з висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зробленого у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21.
За обставинами справи
Громадянин уклав із банком кредитний договір і договір іпотеки, предметом якого є квартира. Він достроково погасив кредит, проте пізніше йому було відмовлено в проведенні реєстрації дочки та онуки в цій квартирі оскільки в Єдиному реєстрі для реєстрації заборон відчуження об’єктів нерухомого майна міститься запис про заборону відчуження нерухомого майна.
Позивач вважав, що оскільки зобов’язання за кредитним договором припинено внаслідок належного виконання, то іпотека є припиненою, і просив суд скасувати заборону відчуження квартири. Відповідачем він зазначив НБУ, оскільки банк припинив свою діяльність без правонаступників за рішенням НБУ.
Районний суд, з рішенням якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив.
Позиція ВС
КЦС ВС змінив рішення судів в частині стягнення з НБУ на користь позивача витрат на судовий збір, в іншій частині залишив їх без змін, зробивши такі правові висновки.
НБУ не є стороною кредитного договору, у нього немає зобов’язань перед позивачем, тому в цій справі він не є належним відповідачем. Належним відповідачем за вимогою про скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна є саме банк, проте його діяльність припинена без правонаступника. Водночас наявність запису про реєстрацію обтяження порушує право власника предмета іпотеки. У ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який би визначав правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації без правонаступника). Подібною нормою є абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, відповідно до якої, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.
Тому коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону (див.: постанову КЦС ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 295/7291/20).
Колегія суддів наголосила, що у справі за заявою про встановлення факту припинення іпотеки, поданою на загальних підставах у порядку позовного провадження, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто належний відповідач, на підставі аналогії закону також підлягає застосуванню ч. 7 ст. 294 ЦПК України, згідно з якою при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
