Червоні лінії поведінки адвокатів, прокурорів та суддів у розрізі забезпечення права на захист окреслили учасники круглого столу «Актуальні виклики у діяльності Вищого антикорупційного суду».
Зокрема, голова Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер АО «Клочков і партнери» Володимир Клочков на основі адвокатських звернень проаналізував порушення суддями Вищого антикорупційного суду професійних прав адвокатів.
У свою чергу начальник відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василь Кричун вказав на основні зловживання захисників своїми правами.
Одним із гостро обговорюваних серед учасників стало питання про те, чи може вважатися повідомленим про судове засідання підозрюваний через свого захисника.
Як підкреслив заступник голови ВАКС Євген Крук, у системі загального права адвокат визнається як співробітник суду. І це свідчить про високий статус не тільки в суспільстві, але й у системі правосуддя.
За його словами ВАКС вже напрацював відповідну практику, і вона викликає критику зі сторони захисту. Зокрема, суд стоїть на позиції, що Кримінальний процесуальний кодекс України не тільки не забороняє здійснювати судовий виклик через захисника, а і передбачає таку можливість.
«За досвідом ВАКС, більшість захисників діють сумлінно і своєчасно повідомляють підзахисних про дату судового засідання. Разом з цим, якщо обвинувачений не з’являється, то суд не просто має право запитати у захисника, чи повідомлений обвинувачений, а й зобов’язаний це зробити» — наголосив Євген Крук.
Також за словами пана Крука суд зобов’язаний дослідити, чому відсутня комунікація захисника з його клієнтом, а саме:
Чи є для цього об’єктивна причина? Чи є наслідком свідомої поведінки обвинуваченого? Чи це свідома поведінка самого захисника?
Також заступник голови ВАКС висловився щодо посилання адвокатів на адвокатську таємницю в спілкуванні з своїм клієнтом.
«Дата судового засідання – це публічна інформація, і факт її обговорення не може вважатися конференційним спілкуванням. Єдина мета, яка переслідується, коли захисник не каже чи відомо його підзахисному про дату розгляду справи, — відкладення розгляду справи» — зауважив пан Крук.