Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Заключна сесія Business & Legal Infrastructure мала на меті обговорення захисту інвестицій. Її модератором виступив Максим Андрєєв, керуючий партнер AO AS Legal. За його словами кожна юридична компанія, адвокат, чи юрист, який працює з інвестиціями, так чи інакше зіштовхується з проблемою їх захисту.
Олексій Бонюк, начальник департаменту кримінально-правової політики захисту інвестицій Офісу генерального прокурора, звернув увагу на діяльність Офісу Генерального прокурора України у сфері захисту прав інвесторів. Наразі існують проблеми тиску на бізнес з боку правоохоронців (шляхом застосування не співмірних цілям провадження кримінально-правових заходів), репутаційних втрат суб’єктів господарської діяльності (факти наявності проваджень щодо фірм, у яких довгий час не приймаються остаточні рішення), а також порушення прав інвесторів (шляхом здійснення шахрайських дій, привласнення майна, рейдерського захоплення тощо). Внаслідок взаємодії з обласними прокуратурами відбулося надання практичної допомоги прокурорам обласного рівня в організації роботи щодо захисту прав інвесторів; перевірка стану організації роботи у сфері захисту інвестицій в прокуратурах областей; узагальнення проблемних питань, розробка шляхів їх вирішення та орієнтування прокурів всіх рівнів.
Сергій Лисенко, керуючий партнер GRACERS, коментував тезу щодо повного реформування судової системи в вигляді новоствореної ВРП і ВККС. Це має створити самостійну незаангажовану судову систему, яка не буде піддаватися під впливи інших гілок влади. Однак з урахуванням того, що реформа постійно оновлюється, досягти цієї мети вкрай важко. Інвестор із цивілізованої держави не може відчувати себе впевнено, поки немає нормально функціонуючої судової системи.
Євген Крук, заступник Голови Вищого антикорупційного суду (ВАКС), вів мову про антикорупційну практику щодо захисту інвестицій. Корупція як явище потребує комплексного підходу. Саме тому в роботі з нею існує декілька інструментів. Наприклад, цивільний позов. Сума найбільшого цивільного позову, що знаходиться на розгляді ВАКС становить 1,425 мільярди гривень. Ще один важливий інструмент – накладення арешту на майно. ВАКС наклав арешт на майно ексдепутата, підозрюваного у незаконних схемах із «Укрзалізницею». Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила клопотання детектива НАБУ про накладення арешту на майно екснардепа, якого підозрюють у схемах на «Укрзалізниці». Підозрюваний – народний депутат України VIII-ого скликання. Зокрема, його підозрюють у заволодінні майном ДП «Укрзалізничпостач» та Філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» в особливо великих розмірах під час здійснення останніми держзакупівель. Пан Крук також детально зупинився на нюансах скасування арешту майна і відсторонення від посади.
Михайло Чайкін, керівник напряму СУІБ АТ «Укрексімбанк», розкрив особливості кібербезпеки об’єктів критичної інфраструктури. Існує проблема, що для 90% людей, які займають посади в портах, кібербезпека залишається на вкрай низькому рівні. У всьому світі інформаційна безпека на рівні ризиків та комплаєнсу віднесена до другоЇ лінії захисту. Формування нового регулятора – Національної Комісії захисту критичної інфраструктури буде покривати 20 галузей народного господарства – серед них транспорт, логістика, банки, ІТ-Телеком. Ця Комісія наділяється правом перевірок, в тому числі Національного банку України. Вона матиме право забирати ліцензію на господарську діяльність.
Галина Діброва, суддя-спікер Південно-Західного апеляційного господарського суду, член Ради суддів України поділилася правовими позиціями Верховного Суду у сфері захисту власності/інвестицій. Зокрема, відзначивши, що захист прав інвесторів, стимулювання підприємницької діяльності та створення привабливого інвестиційного клімату відноситься до пріоритетів державної політики, оскільки є запорукою економічного зростання та добробуту кожного через збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвитку відповідної територіальної громади згідно Постанови ВС від 9.02.2021 у справі №856/9/20-а. Наприкінці доповіді спікер зазначила, що істотні умови інвестиційного договору необхідно визначати ще на початковому етапі чітко задля усунення можливості виникнення спорів у судовому порядку.
Тему судового захисту інвестицій продовжив Юрій Сергєєв, керуючий партнер АО «Юридичне бюро Сергєєвих», який зосередив увагу присутніх на правових позиціях Верховного Суду щодо захисту власності та інвестицій. Він нагадав, що ключовою компетенцією ВС окрім здійснення правосуддя є забезпечення єдності судової практики і цю функцію він здійснює шляхом формування правових висновків (позицій) внаслідок казуального тлумачення норм права при розгляді конкретних справ. Принагідно спікер навів приклади судових справ, які стосувалися захисту інвесторів та інвестицій, в тому числі таких, що стосувалися розбудови інфраструктурних об’єктів. Аналізуючи статистику судових рішень ВС Юрій Сергєєв зазначив, що Велика Палата Верховного Суду здійснила відступ від правових позицій ВСУ – 73 рази, Касаційних судів у складі ВС – 36 разів, і ВП ВС – 18 разів.
Про доступ до авіаційної інфраструктури та її проблеми говорив у своєму виступі Євгеній Дихне, СЕО авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». Він наголосив, що питання інвестицій є найскладнішим з економічних питань причому бізнес, розглядаючи можливість інвестицій, завжди оцінює ризики. В умовах відсутності довіри між державою і бізнесом, які склалися в Україні найбільшим інвестором виступає держава, котра інвестує в інфраструктуру та державні підприємства. Проте він радив не забувати, що все робиться за кошти платників податків і тому якість цих інвестицій має для нас величезне значення. При цьому у випадку інвестицій у стратегічні підприємства питання економічної ефективності відходить на другий план. Що стосується тих державних підприємств, котрі працюють в ринковій економіці, то вони, на думку Євгенія Дихне потребують 100% корпоратизації чи приватизації. Він наголосив, що держава може бути ефективним власником, а державне підприємство ефективним.
Про залучення інвестицій у логістичні центри під державні гарантії розповів Євгеній Бєліков, директор департаменту з правових питань АТ «Укрпошта». Говорячи про перспективні плани свого підприємства він зазначив, що надавати сучасні послуги без сучасних сортувальних центрів неможливо. Для створення таких центрів АТ «Укрпошта» під державні гарантії отримала підтримку міжнародних фінансових організацій – ЕБРР та ЕІБ – обсягом біля 100 млн євро. За ці кошти реалізуються проекти із закупівлі 2700 автомобілів для доставки пошти та побудови сортувальних центрів. Наразі запланована перша черга з чотирьох сучасних сортувальних центрів у Києві, Дніпрі, Львові та Харкові. Це дозволить суттєво пришвидшити рух посилок із-за кордону та всередині країни та мінімізувати їх втрати або пошкодження. Євгеній Бєліков вважає перспективним розвиток інфраструктури під державні гарантії, проте зауважив надмірну зарегульованість самої процедури отримання держаної гарантії.
Про можливості офісу бізнес-омбудсмена як інструменту захисту інвесторів розповів Марчін Свєнчіцький, бізнес-омбудсмен України. Він відзначив світовий тренд на спеціалізацію омбудсменів – якщо раніше в Україні був лише омбудсмен з прав людини, то тепер це і бізнес-омбудсмен, і омбудсмени у справах ветеранів, інвалідів, охороні здоров’я та мови. Через це Рада Європи ухвалила рекомендації, що стосуються усіх омбудсменів у яких запропоновано створювати інститут омбудсмена на міцній законодавчій базі – Конституції чи законі, а не Постанові Кабінету Міністрів України, як це є зараз. Говорячи про відмінність у роботі офісу бізнес-омбудсмена та суду він наголосив, що офіс є «м’якою силою», адже він не може карати чи давати доручення. Марчін Свенчіцький наголосив, що офіс не бере до розгляду скарги, якщо вони вже розглядаються в судах, але може допомогти якщо вже є рішення суду, яке набуло чинності, а державний орган його не виконує. При цьому він відзначив зростання кількості таких скарг.
Захист економічної конкуренції в портовій галузі став темою доповіді Людмили Сизоненко, адвоката АО «ЛІГАЛ ГРАН.ТТ». Вона наголосила що здоровий конкуренційний клімат надзвичайно важливий для інвесторів та відзначила зростання рішень АМКУ пов’язаних з діяльністю портового бізнесу. Передумовою пильного інтересу АМКУ до портової галузі спікер вважає специфічний статус АМПУ, відсутність чи суперечність підзаконних актів Закону про морські порти, а також економічні концентрації у світлі прийдешніх концесій чи приватизації. Людмила Сизоненко проілюструвала ці тези реальними кейсами АМКУ стосовно зловживання монопольним становищем, боротьбою з дискримінацією учасників ринку державними органами та впливу на законотворчу діяльність.
Ольга Піщанська, голова Антимонопольного комітету України наголосила, що АМКУ залучений до процесів державно-приватного партнерства критичної інфраструктури у багатьох напрямках, таких як: оцінка концентрації, публічні закупівлі, визначення дій органів влади як антиконкурентних щодо підготовки конкурсних умов. Говорячи про механізм державної допомоги вона зазначила, що у Європі він використовується вже декілька десятиліть і у критичні часи і задля розвитку бізнесу. В Україні також реалізується багато проектів, які мають відношення до державної допомоги і АМКУ напрацював досвід з цих питань. Зокрема йшлося про підтримку розбудови харківського метро, аеропортів Одеси і Дніпра, а також закупівлі рухомого складу Укрзалізницею. При цьому Ольга Піщанська наголосила, що у законі про концесію є умови, за наявності яких звертатися за дозволом АМКУ не потрібно, що обмежує можливості комітету контролювати діяльність влади.
Анжеліка Коноплянко, державна уповноважена АМКУ наголосила на тому, що пильна увага АМКУ до портової галузі пов’язана з тим, що їх розвиток віднесено до пріоритетних напрямків держави. Вона нагадала приклади успішно реалізованих проектів концесій у портах та зазначила, що однією зі справ, котра наразі розглядається в АМКУ є саме перегляд концесії. Мова йде про те, що одна зі сторін, котра подавала документи на дозвіл на концентрацію подала недостовірні відомості, що не дало можливості Антимонопольному комітету в повній мірі оцінити всі обставини справи. Відтак провадиться розслідування і відбудеться перегляд справи, за результатами якого буде ухвалене одне з двох рішень: залишити рішення в силі або його скасування. Оскільки справа дуже резонансна, Анжеліка Коноплянко запевнила, що розслідування ведеться найретельнішим чином а учасники справи надають у цьому максимальну допомогу.
