3 февраля, 2024 8:26
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

План «Денонсація». Чи потрібно скасовувати Харківські угоди

Головна — Політика — 5 квітня 2021, 08:00

План «Денонсація». Чи потрібно скасовувати Харківські угоди

Рада нацбезпеки і оборони дала доручення СБУ перевірити всіх народних депутатів VI скликання, які голосували за ратифікацію так званих Харківських угод у 2010 році. Нагадаємо, що документ був підписаний тодішніми президентами Росії Дмитром Медведєвим та України Віктором Януковичем. Після засідання РНБОУ відразу заговорили про денонсацію угод, а вже наступної доби у Верховній Раді зареєстрували відповідний законопроєкт.

Харківські угоди не відповідали національним інтересам України. Очікувана знижка на газ не дала бажаного економічного ефекту, а продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Криму у підсумку створило плацдарм для окупації Криму 2014 року.

2014 року Росія розірвала угоди в односторонньому порядку.

Чи мала б і Україна денонсувати їх? Однозначної відповіді на це запитання немає. З одного боку, Москва розірвала домовленості не за процедурою, тому для Києва це може стати ще одним інструментом міжнародного тиску на Кремль. З іншого, присутність в Україні іноземної військової бази не відповідає ні Конституції, ні національним інтересам. А Росія, яка окупувала Крим і поставила на рівні Конституції примат міжнародного права нижче за внутрішнє, може банально не визнати потенційно невигідне для неї арбітражне рішення.

Тож LB.ua намагався зрозуміти, чи допоможе повернути окупований Крим денонсація Харківських угод.

Андрій Оленін Александр Демченко Facebook Twitter

Фото: EPA/UPG Спікер парламенту України Володимир Литвин під час голосування щодо ратифікації Харківських угод у парламенті, Київ, 27 квітня 2010 року

Про що Харківські угоди

У квітні 2010 року були підписані Харківські угоди. Тоді в обмін на знижку на газ продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року. По суті, це була пролонгація договору від 1997 року, який спливав у 2017 році. Прикметно, що оновлення домовленостей між Росією та Україною відбулося за сім років до завершення дії документа.

За цими угодами, Україна мала отримати 100-доларову знижку на газ, якщо його ціна не перевищує 333 долари за тисячу кубометрів, або 30 відсотків, якщо ціна впаде нижче від цієї суми. До того ж за оренду землі, морських портів та акваторії Чорного моря росіяни мали б щорічно виплачувати Україні по 97 мільйонів доларів до 2017 року і 100 мільйонів доларів з 2017 року. Також домовленості регулювали чисельність російських військ, броньованої техніки, артилерії та без’ядерний статус Криму.

Денонсувати Харківські угоди Україна намагалася ще 2013 року. Тоді “за” проголосували лише 152 народні обранці.

Після анексії Криму Росія 31 березня в односторонньому порядку розірвала угоди, однак зробила це не за процедурою. Щоб припинити дію угоди, необхідно не раніше ніж за рік про це повідомити іншу сторону. Водночас у домовленостях від 1997 року окремо було прописано, що після такого повідомлення має бути створена спеціальна змішана група з представників Росії та України, яка вже вирішує питання денонсації. Якщо групі не вдасться прийти до консенсусного рішення, до роботи беруться дипломати обох держав.

Також у тексті угоди від 1997 року (яка фактично була пролонгована у 2010-му – LB.ua) зазначено, що вона “діє до повного виконання Сторонами зобов’язань”. Росія їх так і не виконала.

Фото: EPA/UPG Парламентська опозиція під час голосування щодо ратифікації Харківських угод, Київ, 27 квітня 2010 року

«Проти» денонсації

Ще у 2014 році, коли Росія денонсувала Харківські угоди в односторонньому порядку, тодішній міністр юстиції Павло Петренко заявив, що з цих домовленостей Україна не виходитиме. Тоді позиція Мінюстубула однозначною: у міжнародних судах можна буде отримати компенсацію від РФ за матеріальні збитки, пеню за знижку на газ та за оренду об’єктів.

Приблизно така сама позиція у чинного голови профільного комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка. Він має сумніви, що цей документ треба розривати.

«Два депутати зареєстрували відповідний законопроєкт, однак вони не радилися ані з профільним комітетом, ані з МЗС. Є певні сумніви щодо денонсації цих договорів. Пам’ятаю, МЗС мало сумніви щодо доцільності денонсації. Свого часу нам ці угоди дійсно були невигідні. Але це не означає, що зараз нам вигідно їх розірвати. Цей документ фіксує умови перебування Чорноморського флоту, знижку на газ, те що Росія не повинна втручатися у внутрішні справи України. Є цілий перелік питань, за якими ці угоди можуть бути використані зараз», – переконаний нардеп.

Водночас він наголосив, що Харківські угоди є одним з доказів порушення Росією міжнародного права та факту її агресії. Це можна використати в міжнародних судових інстанціях. Нардеп не виключає: остаточно денонсація цих домовленостей вигідна насамперед РФ.

Фото: Макс Требухов

«Саме Росія зацікавлена у денонсації Харківських угод і може просувати це у такій яскравій псевдопатріотичній обгортці. Так, перебування Чорноморського флоту до 2042 нам абсолютно не вигідно, але ми можемо денонсувати цей документ у будь-який момент”, – каже Мережко.

Міністерство закордонних справ було проти денонсації Харківських угод з початку російської агресії та окупації Криму. Нині МЗС продовжує стояти на цих же позиціях. В ексклюзивному коментарі LB.ua речник відомства Олег Ніколенко запевнив: підписаний у 2010 році Януковичем документ фіксує порушення Росією своїх юридичних зобов’язань на фоні тимчасової окупації Кримського півострову.

«Наші аргументи такі: угода фіксує тимчасовий характер базування ЧФ, залишає чинним зобов’язання Росії не мати в його складі ядерної зброї, встановлює загальну чисельність особового складу, кораблів, озброєнь і визначає місця тимчасової дислокації, зобов’язує військові формування флоту поважати суверенітет та законодавство України. Порушення положень угоди надає нам додаткові аргументи при можливому розгляді в міжнародних судах питань притягнення Росії до відповідальності та компенсації збитків за окупацію Криму», – вказує він.

Ніколенко зауважує: за розміщення у Криму Чорноморського флоту Росія перед Україною несе й фінансові зобов’язання. А ігнорування взаємних розрахунків створює підстави для боргових позовів.

«Українська сторона проводить системну роботу для відновлення порушених прав України. Повернемося також й до питань реституції, зокрема за договором про ЧФ РФ», – заявив речник МЗС.

Теоретично по факту порушення умов договору Україна може вимагати від РФ сотні мільйонів доларів (за оренду портів, землі, приміщень, акваторії Чорного моря) та гроші за знижку на газ, яку Україна не отримує з 2014 року. У договорі також записано, що Росія не має права збільшувати військовий контингент.

Нині ж Росія має відшкодувати збитки, які понесли громадяни України від дій російських військ.

Фото: EPA/UPG Моряки ВМФ РФ навпроти ракетного катера Чорноморського флоту РФ у Севастополі, 01 квітня 2014 року

«За» денонсацію

Віце-прем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков вважає, що денонсація Харківських угод – це один із кроків деокупації Криму. Він впевнений: вихід із домовленостей із РФ стане послідовним політичним рішенням.

«Україні важливо демонструвати свою послідовну позицію щодо деокупації Криму та Севастополя. Денонсація Харківських угод – це символічний політичний сигнал. Він допоможе привести ситуацію у відповідність зі здоровим глуздом. Бо є нонсенс: Севастополь і Крим окуповані Росією, а якщо відкрити базу законодавства, то побачимо, що Харківські угоди донині відображаються як чинні. Водночас в Конституції України вже кілька років записано, що не може бути на нашій території іноземних військових баз. До того ж, ми скасували договір “Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією”, укладений у 1997 році», – пояснив Резніков.

Хоча угода і суперечить Конституції України, визнати її не конституційною може лише Конституційний суд. Так вважає кандидат юридичних наук, викладач Українського католицького університету та експерт з міжнародного та конституційного права Іван Городинський.

«Без рішення про конституційність договору будь-які перспективи в органах міжнародного правосуддя є достатньо примарними. Водночас жодного звернення від президента, Уряду чи депутатів Верховної Ради з цього питання до Конституційного суду не було. По факту після окупації Криму Україна не може виконувати свої зобов’язання за цими угодами, тому може їх денонсувати», – каже Городинський.

Заразом Резніков наголошує: важливо, щоби нині розпочалася робота з дослідження усіх обставин підписання домовленостей. Адже, як згадує віце-прем’єр, цими угодами Росія знищувала воєнно-морський потенціал України.

Фото: Макс Левин

«Зараз важливо, що почалась робота щодо аналізу обставин підписання угод. Адже за великим рахунком Чорноморському флоту РФ було делеговано охорону морських рубежів України. Тобто було ухвалене стратегічне рішення – зупинити розвиток ВМС України. Якщо за це притягнуть винних до відповідальності, ми покажемо, що як країна ми налаштовані дуже серйозно», – каже міністр.

Разом з тим є чимало експертів, які наполягають: денонсація угод вкрай потрібна, адже Росія в будь-якому разі не виконуватиме рішення будь-яких арбітражів. Багато хто згадує нещодавні правки до Конституції РФ, які наголошують на приматі внутрішнього права над міжнародним. Так, голова ГО “Центру міжнародної безпеки” Андрій Каракуц вважає, що РФ просто не виконуватиме рішення міжнародних судів.

«Цей договір вже денонсувала Росія. Звичайно можна звернутися у Стокгольмський арбітраж, проте рішення суду не змусить агресора вивезти кораблі з Криму… Для нас це буде ще один судовий процес Росії проти України, а щось отримати навряд вийде. Росія просто відмовиться це виплачувати», – пояснює він.

***

Денонсація Харківських угод не змусить Росію наступного дня повернути Крим та передислокувати ЧФ РФ в умовний Новоросійськ. Але і збереження цього документу не дасть миттєвої перемоги у міжнародних судах та мільйони доларів компенсації.

Для того щоб повернути Крим, потрібна чітка стратегія. Віднедавна така стратегія в України офіційно є. І вже в рамках стратегії повернення Криму слід вирішувати, що і як робити із Харківськими угодами.

Фото: Mil.ru Андрій Оленін Александр Демченко, редактор відділу «Світ» Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Росія, Чорноморський флот, харківські угоди, Олексій Резніков, Мережко Олександр Facebook Twitter

Проверьте

Сергей Полумысный рассказал о достижениях компании “НОВАКОРМ”

Генеральный директор группы компаний “НОВААГРО” Сергей Валерьевич Полумысный рассказал об одном из подразделений организации – …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *