Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Питання ефективної системи захисту персональних даних набуває все більшої актуальності. У зв’язку з прогресом розвитку нових технологій, все значні обсяги наших особистих даних потребують захисту. Зокрема, правового. Для врегулювання прогалин у цій сфері у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти:
«Про захист персональних даних» №5628 від 2 червня 2021 року «Про національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» №6177 від 11 жовтня 2021 року
Чи буде передбачене нове регулювання ефективним – прокоментував Максим Трикур, юрист Mamunya IP.
“Персональні дані в Україні захищаються законом 2010 року, розробленим на основі Директиви ЄС 1995 року. Марку Цукерберґу тоді було 11 років, до появи iPhone лишалося 12 років, не існувало Google, а найпопулярнішими комп’ютерами були IBM та Compaq. Тобто у 2021 році Україна захищає персональні дані за підходами кам’яної доби Інтернету” – зауважує пан Трикур.
І саме це, за словами юриста, створює проблеми як для громадян, так і для бізнесу.
Персональні дані легко продаються
Те, що в Україні персональні дані продаються може підтвердити кожен, кому:
дзвонили колектори з вимогою сплатити борг однокласника, ледь не щодня телефонують із пропозицією змінити провайдера або чий Viber перетворився на скриньку для спаму.
Український бізнес у свою чергу втрачає можливості співпраці з європейськими та американськими партнерами, адже:
Україна не вважається країною з адекватним рівнем захисту персональних даних, західні корпорації неохоче відкривають в Україні R&D-центри, українські ІТ-компанії скуті в роботі з західними даними, вітчизняні провайдери хмарних послуг тільки мріють, щоб у них “розмістилась” компанія із ЄС.
Нове регулювання системи захисту персональних даних
Максим Трикур вважає, що розроблений Мінцифри законопроєкт “Про захист персональних даних”:
в цілому відповідає на сучасні виклики та виводить захист персональних даних в Україні на один рівень із розвиненими юрисдикціями – ЄС, Японією, Ізраїлем, Каліфорнією та Китаєм.
Реформа системи захисту персональних даних супроводжуватиметься також і створенням нового регулятора – Національної комісії з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації, як це передбачає законопроєкт № 6177.
Загалом створення профільного регулятора цілком у дусі часу, проте його ефективність та потенційний вплив на бізнес будуть визначені остаточною редакцією законопроєкту № 6177 – застерігає максим Трикур.
Юрист звертає увагу на такі потенційні проблеми проєкту №6177:
неврегульованість питання виклику свідка у провадженні Національної комісії, передбачені для бізнесу штрафи в 1% річного обороту за недопуск до перевірки чи невиконання інших вимог Національної комісії, ризики створенню мега-регулятора з репресивними повноваженнями.
Також читайте думки інших експертів щодо оновлення системи захисту персональних даних у матеріалі “Інформаційне забезпечення” Анастасії Волинець.
