Особливості професії арбітражних керуючих стала темою дискусії, модератором якої в онлайн-режимі виступив Сергій Боярчуков, керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери». Він, зокрема відзначив тренд, відповідно до якого арбітражні керуючі вкрай неохоче займаються банкрутством державних підприємств. На думку Сергія Боярчукова це пояснюється тим, що арбітражний керуючий, який успішно виконав свою місію у справі про банкрутство держпідприємства, може наразитися на переслідування з боку правоохоронних органів і цьому вже є реальні кейси-підтвердження. Таким чином держпідприємства стають табу для арбітражних керуючих. Він вважає, що мораторій на стягнення боргів з держпідприємств лише відтерміновує проблему і може призвести або до валу їх банкрутств після відміни мораторію, або до того, що приватний бізнес перестане з ними співпрацювати.
Перемоги, поразки та план дій на 2021 рік асоціації арбітражних керуючих стали темою виступу Олександра Бондарука, в.о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України. Він розповів про історію створення асоціації та її участь у зміні існуючого профільного законодавства. Було презентовано нові законопроекти, розроблені за участі асоціації, котрі суттєво покращать якість роботи арбітражних керуючих. За словами Олександра Бондарука завершено формування науково-консультативної ради при асоціації арбітражних керуючих, що на його думку має підвищити потенціал роботи організації в цілому, та підвищить наукове обґрунтування тих ініціатив, що їх готує асоціація для покращення чинного законодавства. Ще одним перспективним напрямком роботи асоціації стане, за словами спікера, підвищення обізнаності суспільства зі специфікою роботи арбітражних керуючих, підвищення репутації їх професії та налагодження співпраці з профільними організаціями галузі.
Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України розповів про специфіку перевірок арбітражних керуючих, які здійснює міністерство. Він наголосив, що його відомство проводить постійну роботу з підвищення кваліфікації своїх співробітників, котрі здійснюють перевірки та якості документів (актів), які готуються за результатами таких перевірок. Коментуючи випадки переслідування арбітражних керуючих за їх професійну діяльність він наголосив, що крім іншого, в особі Національної асоціації арбітражних керуючих України представники цієї професії отримали оборонця їх інтересів, який має право і обов’язок виступити на їх захист. Однією з проблем, котру потрібно долати разом він назвав слабку обізнаність суспільства з сутністю роботи арбітражного керуючого через що довкола професії побутують всілякі міфи. Також він розповів про спільні проекти, що їх реалізує міністерство спільно з асоціацією з метою розвитку професії арбітражних керуючих, підвищення кваліфікації та передача повноважень з проведення стажування арбітражних керуючих.
Один з фігурантів кейсів про переслідування за виконання професійних обов’язків Руслан Бандуристий, арбітражний керуючий розповів про види відповідальності арбітражних керуючих. Зокрема він зазначив, що перевірка, яка може стати передумовою дисциплінарної відповідальності є не стільки обтяженням як можливістю довести правоту своєї позиції, оскільки процедура банкрутства конфліктна за своєю природою і завжди будуть незадоволені діями арбітражного керуючого. При цьому він відзначив професійний підхід дисциплінарної комісії міністерства юстиції, яка детально і вдумливо здійснює розгляд справ та виносить об’єктивні і продумані рішення. Говорячи про кримінальну відповідальність арбітражного керуючого він зазначив що спробує використати кримінальне провадження не лише для доведення власної невинуватості, але й руйнування корупційних стереотипів довкола професії. Що стосується цивільної відповідальності, то спікер зазначив, що діяльність арбітражного керуючого застрахована і у випадку нанесення збитків внаслідок некомпетентних дій арбітражного керуючого, такі збитки будуть компенсовані.
Вадим Кізленко, член Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих переконаний, що роботу цієї комісії варто зробити більш публічною. За його словами перш кроки в цьому напрямку вже робляться, зокрема на сайті міністерства юстиції публікуються результати її засідань. Складнощі з розширенням публічності, за його словами пов’язані із захистом персональних даних, який не дозволяє публікувати результати в повному обсязі. Для виправлення цієї ситуації він запропонував доповнити положення КУзПБ нормою, яка передбачає публічне висвітлення результатів засідань на сайті міністерства. Говорячи про дисциплінарну практику спікер зазначив, що потрібно забезпечити її єдність та напрацювати критерії для застосування стягнень. Принагідно Вадим Кізленко навів статистику застосування стягнень за результатами роботи дисциплінарної комісії відмітивши, що лише 6% тих, до кого ці стягнення були застосовані, оскаржили їх до суду.
Про етичні норми арбітражних керуючих йшла мова у виступі Арне Енгельса, радника GÖRG Partnerschaft von Rechtsanwälten mbB. Він познайомив присутніх з нормами німецького законодавства, котрі обумовлюють дотримання професійної етики адвоката, зазначивши, що профільного закону для арбітражних керуючих у Німеччині наразі не існує, проте арбітражні керуючі як правило одночасно є і адвокатами. Він детально розповів про норми федерального закону про адвокатуру та професійного кодексу адвоката, а також про підстави для відкликання допуску до адвокатської діяльності. Зокрема такими підставами можуть стати порушення проти адвоката справи про банкрутство, а також якщо адвокат за станом здоров’я не може належним чином займатися адвокатською практикою. Стосовно кримінального переслідування адвокатів, то перепоною для подальшої професійної діяльності може стати лише вчинення злочину, котрий передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком на понад один рік. Решта вважається проступком або правопорушенням і не несе відповідних наслідків.