Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Притягнення до відповідальності колишніх Президентів України стало національною ідеєю. І якщо в одних випадках це є справою честі, то в інших — ідеєю фікс. Зазвичай, коли говорять про відповідальність глави держави, мають на увазі кримінальну. А як щодо адміністративної?
Розвиток правовідносин, пандемія і карантин підкинути суспільству нові виклики. А горнятко кави в одній із кав’ярень Хмельницького, випите Президентом України Володимиром Зеленським, перетворилося на справжню теоретичну дилему для судової гілки влади: чи можна його притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень?
Як відомо, 19 червня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області під час розгляду справи про порушення правил карантину Зеленським засумнівався в можливості притягнення чинного глави держави до юридичної відповідальність через його недоторканність. Суд постановив звернутися до Голови Верховного Суду щодо скликання Пленуму Верховного Суду для прийняття рішення про звернення до Конституційного Суду України (КСУ) щодо офіційного тлумачення частини 1 статі 105 Конституції України (Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень) в аспекті можливості притягнення Президента до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.
Поки Верховний Суд вирішує долю звернення суду першої інстанції, НАЗК вручило панові Зеленському адмінпротоколи, складені за фактом іншого правопорушення — недотримання вимог фінансового контролю.
Тож ми поцікавилися думкою правників щодо можливості притягнути Президента України до адміністративної чи цивільно-правової відповідальності.
Непросте завдання
В коментарі «ЮП» Олександр Шкелебей, керуючий партнер ЮК ESQUIRES, адвокат, нагадав, що рішення щодо інших посадовців, які супроводжували Зеленського в кав’ярні, судом ухвалено: суд визнав їх винними у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
«З питанням щодо Президента не все так однозначно, — коментує Олександр. — Річ у тім, що положення частини 1 статті 105 Конституції України передбачає право недоторканності Президента України на час виконання повноважень. Саме тому перед суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області постало непросте завдання».
Щоб спрогнозувати можливу позицію КСУ у разі прийняття Пленумом Верховного Суду відповідного рішення, Олександр Шкелебей пропонує звернутися до подібного питання, яке досліджував КСУ ще у 2003 році. Так, у рішенні від 10 грудня 2003 року у справі № 1-17/2003 КСУ дійшов висновку, що положення частини 1 статті 105 Конституції України треба розуміти таким чином: Президент України на час виконання повноважень не несе кримінальної відповідальності, проти нього не може бути порушено кримінальну справу.
Він звертає увагу на те, що проста аналогія на кшталт: якщо не несе кримінальної відповідальності, то і адміністративної теж, може виявитися помилковою без ґрунтовного розуміння суті інституту недоторканності.
«Не варто сприймати недоторканність, як окремий привілей Президента. Інститут недоторканності — це гарантія для належного рівня правового захисту на час здійснення повноважень», — коментує Олександр.
За його словами, право недоторканності Президента України треба розуміти як органічну складову частину його конституційного статусу, що має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень (пункт 3 рішення КСУ № 1-17/2003). Увесь процес досудового розслідування, судового розгляду справи тощо об’єктивно перешкоджав би можливості належним чином виконувати такі повноваження.
«На перший погляд, притягнення до адміністративної відповідальності не чинить перешкод для діяльності Президента. Народні депутати як колишні носії права недоторканності (хоча й відмінного) нерідко потрапляли в новини через порушення правил дорожнього руху, сплачували штрафи, судилися з поліцією», — нагадує керуючий партнер ЮК ESQUIRES. Однак, як він додає, якщо сплата штрафу не чинить особливих перешкод діяльності голови держави, то накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських чи виправних робіт або адміністративного арешту однозначно на певний час зв’яже руки Президенту.
«Вважаю, що кожен випадок потрібно розглядати через призму санкції статті КУпАП: чи перешкоджає вона меті інституту недоторканності», — резюмує Олександр.
Рівність перед законом
Те саме рішення КСУ виділяє й адвокат АО Barristers Ірина Кузіна: «КСУ вже звертав увагу на наявність окремого інституту недоторканності Президента України, який має ознаки посадово-функціонального імунітету, що зумовлено публічно-правовим статусом, встановленим виключно Конституцією України. Тобто, з одного боку, наголошується на виключно конституційному регулюванні. З іншого — зазначається зумовленість імунітету посадовими функціональними обов’язками».
«Оскільки ані в Конституції України, ані в КУпАП не зазначено, що Президент України не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, то з урахуванням рівності всіх перед законом і судом Президент України залишається суб’єктом адміністративних правопорушень», — переконана Ірина.
Водночас під час здійснення захисту в провадженні про адміністративне правопорушення може постати питання про звільнення Президента України від адміністративної відповідальності у зв’язку з, наприклад, крайньою необхідністю (стаття 18 КУпАП) або через малозначність діяння (стаття 22 КУпАП). Чи є малозначним порушення карантинних правил у конкретному випадку, про який ідеться, вирішуватиме суд на підставі наявних доказів та внутрішнього переконання.
Проте, як неодноразово наголошував КСУ, звертає увагу Ірина, недоторканність народних депутатів України не є особистим привілеєм, індивідуальним правом народного депутата України, а має публічно-правовий характер; вона спрямована на убезпечення народного депутата України від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій та належного функціонування парламенту. «Чи є наявне нормативно-правове регулювання задовільним із точки зору убезпечення від свавільного втручання в посадові обов’язки Президента? Вважаю, що ні», — коментує адвокат.
Ірина Кузіна підкреслює, що Конституція України та КУпАП не містять прямої заборони здійснення адміністративного затримання Президента або ж застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді арешту. І тільки здоровий глузд судді та наявність державної охорони здатні запобігти такому розвитку подій.
«Щодо цивільно-правової відповідальності Президента України, то є застосовними загальні правила відшкодування шкоди відповідно до статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України, згідно з якими шкоду буде відшкодовано державою Україна (тобто за рахунок державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку). При цьому право регресу — стягнення державою Україна особисто з Президента раніше відшкодованої шкоди — обмежено положеннями частин 2, 4 статті 1191 Цивільного кодексу України (не відшкодовується шкода з трудових відносин, моральна шкода, а шкода внаслідок злочину відшкодовується в межах витрат на лікування потерпілого)», — резюмує Ірина.
Форми імунітету
«Щоразу, коли в нас виникає питання про скасування чи звуження депутатської та/чи президентської недоторканності, виявляється, що правники розходяться в думках не тільки стосовно того, чи потрібно її скасовувати або звужувати, але й банально щодо того, яка недоторканність існує нині. Стара редакція статті 80 Конституції України (про депутатську недоторканність) фактично розбивала, наприклад, цей привілей на імунітет політичний та імунітет юридичний; після «скасування депутатської недоторканності» в Основному Законі залишився імунітет від політичної відповідальності за результати голосування і висловлювання в парламенті. Завжди хотів дізнатися: а що то за відповідальність могла б бути взагалі?» — цікавиться Андрій Трембіч, адвокат АФ «Грамацький та Партнери».
«Президент наразі зберігає величезний обсяг імунітету, і враховуючи, що в 2010 році депутати вже намагалися замінити загальний президентський імунітет забороною лише затримання чи арешту глави держави, напрошується контекстуальний висновок, що принаймні законодавець (щоправда вже ні «історичний», ні «актуальний») колись давно розрізняв ці дві форми імунітету за обсягом, а отже досі діє не скасований широченний імунітет, який поширюється зокрема і на адміністративну відповідальність», — розмірковує Андрій.
На його думку, Закон «Про Президента України» міг би встановити особливий порядок притягнення Президента до адміністративної відповідальності, але за відсутності цього саме притягнення неможливе. Спеціальне законодавство не містить, на жаль, навіть відповіді на запитання, що повинно вважатися притягненням до адмінвідповідальності, оскільки існує думка, що протокол стосовно глави держави не міг навіть бути переданим до суду.
«Від себе додам, що подібна форма «імунітету» є блюзнірським посяганням на ідею юридичної рівності всіх перед законом, не кажучи вже про те, що її важко уявити істотною гарантією президентського статусу (що стає важливим, наприклад, для суддів). Крім того, вважаю, що право недоторканності не поширюється на цивільну відповідальність: це було б зовсім абсурдним (хоч і не дивним)», — підсумовує адвокат.
