Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Глядач не є належним позивачем у питаннях накладення санкцій на телевізійні канали. Такий позов не підлягає розгляду судами.
На це вказує позиція Великої Палати Верховного Суду, яка закрила ухвалою від 6 жовтня ц.р. провадження у справі № 9901/26/21.
ВП ВС, зокрема скасувала постанову Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 19 березня ц.р. у справі за позовом громадянина до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання незаконним та скасування Указу Президента України від 2 лютого 2021 року №43/2021.
Суть спору
Позивач вказував:
він є користувачем телеканалів « 112 Україна», «NewsOne», «Zik» та інших, які перелічені у додатках до рішення РНБО; доступ до цих телеканалів для нього є дуже важливим, адже впродовж тривалого часу він є постійним глядачем інформаційних програм, інформаційно-аналітичних програм, що виходять на цих каналах; передачі містять розповсюдження інформації про права людини та підтримання суспільної дискусії з різноманітних соціальних питань важливих для громади та особисто для нього; у зв`язку з прийняттям оскаржуваного Указу він не може вільно отримувати інформацію від вказаних інформаційних програм, що транслюють ці телеканали, оскільки його доступ до них заблоковано.
КАС ВС відмовляючи в позові зазначив, що дія спірного Указу безпосередньо поширюється на осіб, які зазначені у додатках 1 та 2 до відповідного рішення РНБО, затвердженого Указом. Позивач відсутній в переліку осіб, на яких поширюється Указ.
Отже, предметом судового розгляду є визнання незаконним та скасування Указу №43/2021, обґрунтування якого зводиться до порушення, гарантованого Конституцією України та Конвенцією права позивача на отримання інформації.
Рішення суду першої інстанції
КАС ВС перевірив, чи має блокування інформаційного ресурсу на вказаних позивачем телеканалах негативний вплив на відповідного користувача, тобто, чи може він отримувати аналогічну інформацію з інших джерел, чи має місце інформація, доступ до якої обмежено, особливий для користувача характер, чи призвело блокування ресурсу до позбавлення користувача основного джерела комунікації чи поширення власної інформації.
Відтак суд у задоволення позову відмовив, вказавши на таке:
позивач не був позбавлений можливості використовувати, одержувати та передавати ту особливу інформацію, яку він отримував з телеканалів, які були заблоковані, з інших телеканалів чи за допомогою інтернет ресурсу та телеканалів аналогічного характеру; на час подання позовної заяви, окремі телеканали, про які йдеться, здійснюють мовлення через інтернет ресурс зокрема YouTube-канал; позивач не вказав, чому доступ через інтернет ресурс до вказаних телеканалів, є неприйнятним або надмірно обтяжливим; позивач не позбавлений можливості використовувати для одержання інформації інші інформаційні ресурси, аналогічні до тих, на доступ до яких були встановлені обмеження оскаржуваним Указом.
Отже, позивач не обґрунтував порушення прав запровадженими державою обмежень на доступ до вказаних в указаному Указі ресурсів, що свідчить про відсутність порушень прав та свобод позивача.
Позиція Великої палати
У свою чергу ВП ВС закрила провадження у цій справі. Наразі мотиви ВП ВС невідомі, оскільки доступна лише резолютивна частина рішення.
Разом з тим нагадаємо, що однією із підстав для закриття провадження у адміністративній справі є встановлення факту, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Наприклад, адміністративною не вважається справа, у якій стороною є суб’єкт владних повноважень, проте спір виник не із безпосередніх взаємин між позивачем та відповідачем щодо реалізації таких повноважень.
Раніше Верховний Суд закрив провадження у санкційній справі через внесення змін до оспореного указу Президента України.
