Участь у роботі різноманітних кадрових комісій представників, делегованих міжнародними та іноземними організаціями, а також посольствами іноземних країн, дає змогу іноземним агентам втручатися в діяльність державних органів суверенної держави. Це суперечить законам та Конституції України.
Такого висновку дійшов Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 8 жовтня 2021 року у справі № 640/23450/19, щодо оскарження результатів атестації прокурора та поновлення його на роботі.
Суд вказав:
законодавство, а саме базовий Закон України «Про прокуратуру», не надає ГПУ (Офісу ГП) повноважень залучати до складу кадрових комісій ставлеників іноземних держав, міжнародних неурядових організацій, посольств іноземних держав, а вказаним представникам, іноземним агентам (у розумінні провідників інтересів іноземних держав та міжнародних організацій) – таким чином втручатися в діяльність державних органів суверенної держави, у т.ч. – Офісу ГП в особі кадрових комісій (щодо делегування за наслідками проходження атестації певних осіб для роботи в органах прокуратури за результатами оцінки цих осіб представниками іноземних держав, організацій).
Правовий статус осіб, делегованих іноземними організаціями
Суд сприйняв як загальновідомі обставини, що дії іноземних адміністративних органів, органів влади іноземних держав, міжнародних організацій інших держав не підкоряються українському законодавству.
Однак наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій, за яким до складу комісії з шести осіб входить щонайменше три особи, делеговані міжнародними неурядовими організаціями, проєктами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями.
На думку ОАСК, таке рішення ГПУ є свавільними, оскільки такого роду зносини з іноземними організаціями, посольствами та іноземними агентами не передбачені Конституцією та законами України, відповідно та на підставі яких має діяти Офіс ГП.
Сам факт делегування вказаних вище осіб до складу кадрової комісії посольством іноземної держави, яке є провідником політики власної держави, нівелює статус таких осіб як політично нейтральних, оскільки, по суті, вони є провідниками інтересів іноземної держави, іноземних організацій, що є втручанням у суверенне право України на самостійне формування органів влади.
Докази відповідності вимогам
ОАСК зосередився, зокрема, на тому, чи відповідають такі делеговані особи критеріям, які висуваються до членів комісії.
Під час розгляду справи відповідачем не надано навіть відомостей щодо набуття делегованими особами повноліття.
Тож суд констатував, що відповідачем не надано жодних доказів:
відповідності членів кадрової комісії вимогам щодо політичної нейтральності; наявності бездоганної ділової репутації, відповідності вимогам щодо високих професійних та моральних якостей, суспільного авторитету; наявності стажу роботи в галузі права.
На підставі цього ОАСК зробив висновок, що:
не доведено перед судом відповідності вказаних осіб встановленим вимогам; це свідчить про нелегітимність створення кадрової комісії у складі вищезгаданих членів, делегованих іноземними державами та міжнародними організаціями, у т.ч. самоназваних громадським сектором осіб; відповідно, це вказує на нелегітимність прийнятого рішення відносно, зокрема, позивача.
Порядок міжнародних зносин
Принагідно ОАСК додав, що рекомендації щодо персоналій до складу кадрової комісії від Посольства США надано заступником директора відділу, директором відділу Посольства США.
У зв`язку з цим судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 41 Віденської конвенції про дипломатичні зносини
всі офіційні справи з державою перебування, ввірені представництву державою, яка акредитує, ведуться з міністерством закордонних справ держави перебування, або через це міністерство, або з іншим міністерством, щодо якого є домовленість, або через це інше міністерство.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 цієї Конвенції без шкоди для їх привілеїв та імунітетів усі особи зобов`язані поважати закони і постанови держави перебування.
Вони також зобов`язані не втручатися у внутрішні справи цієї держави.
Відповідно, суд вказав, що:
Офіс ГП не уповноважений вступати у міжнародні відносини з питань атестації прокурорів шляхом безпосередніх зносин між Офісом ГП та Посольством США; ГПУ (Офіс ГП), самостійно визначивши для себе такі привілеї щодо звернення до Посольства США відносно залучення американських фахівців до реорганізації прокуратури, отримавши від директора відділу Посольства США списки іноземних агентів та призначивши таких осіб до складу кадрової комісії, діяла вочевидь протиправно, перевищуючи свої повноваження у сфері міжнародних зносин.
Це зумовило створення кадрової комісії під впливом іноземної держави, що, по суті, означає втрату в цій частині суверенних прав України на формування органів державної влади.
ОАСК підкреслив, що, включивши рекомендованих Посольством США осіб до складу кадрової комісії, ГПУ (Офіс ГП):
не пересвідчилась у тому, що вказані організації взагалі делегували цих осіб до складу кадрових комісій; сформувала нелегітимний склад органу, який вирішував долю прокурорів під час атестації, з осіб, що не були представлені організаціями, до яких вони належать.
Суд додатково підкреслив, що участь у роботі кадрової комісії осіб, делегованих посольствами іноземних держав та міжнародними організаціями, вочевидь суперечить Декларації про державний суверенітет України та, відповідно, Конституції України.