Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Сьогодні, 20 листопада, відбувається онлайн-конференція «Забезпечення єдності судової практики: правові позиції Великої Палати Верховного Суду та стандарти Ради Європи». Цей захід організовано спільно Верховним Судом, Національною школою суддів України та проектами Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та «Подальша підтримка виконання Україною рішень у контексті статті 6 Європейської конвенції з прав людини».
Фундаментальний принцип
З привітальними словами звернулися Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, Секретар Великої Палати Верховного Суду, к. ю. н., доцент Всеволод Князєв, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, Голова Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер, заступниця Голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.
Пані Данішевська зазначила, що тема щодо забезпечення єдності судової практики є цікавою з огляду на завдання, які покладені перед Верховним Судом законодавством і суспільством.
«Чільне місце серед засад судочинства займає єдність судової практики,— переконаний Микола Оніщук. — Саме Верховний Суд відіграє провідну роль у забезпеченні єдності судової практики, як це визначено Конституцією України та законами України».
За його словами, закони часто можуть бути застарілими, містять прогалини, суперечності, відтак, саме Верховному Суду належить ключова роль в формуванні єдиної правотворчості та визначенні засад і критеріїв, якими мають керуватися суди. Правова визначеність є фундаментальним принципом судової системи, який досягається через діяльність судів.
Складова верховенства права
Ханне Юнкер нагадала, що єдине застосування закону є визначальним задля принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правової визначеності й передбачуваності є невід’ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що до них будуть ставитися, як до всіх інших, та що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином громадяни можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності. Саме про це йдеться у висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №20.
«Єдність судової практики це не тільки завдання для Верховного Суду, а й апеляційних судів, оскільки велика частина судових проваджень завершується на їхньому рівні», — зазначила Ханне Юнкер.
Держави-члени Ради Європи запроваджують різноманітні механізми для забезпечення єдності практики. У деяких країнах, приміром, створені департаменти з практики чи з прав людини при вищих судах, які відповідають за єдність судової практики.
Роль Верховного Суду
Перша сесія заходу була присвячена ролі Верховного Суду в забезпеченні єдності судової практики. Модератором сесії виступила Тетяна Анцупова, суддя Великої Палати Верховного Суду, д. ю. н., професор.
«Практика Великої Палати Верховного Суду: вплив на правову систему»,— з такою темою виступила Валентина Данішевська. Найпотужнішим інструментом для забезпечення єдиної судової практики, за її словами, є прецедент. Рішення Верховного Суду мають силу переконливого прецеденту. Утім, досягнення повної правової визначеності може стати на заваді розвитку права. Відтак, є потреба в розумному ступені правової визначеності. Варто також мати на увазі, що українське суспільство динамічно змінюється, тому змінюється уявлення щодо належного і справедливого. Верховний Суд не повинен стояти осторонь цих змін.
Якщо суддя першої або другої інстанції не погоджується з висновком Верховного Суду, повинен відступити від нього, інакше це буде суперечити його внутрішніми переконанням. Проте такий відступ має бути обґрунтований у судовому рішенні.
Пані Данішевська підкреслила, що Велика Палата Верховного Суду спрямовує розвиток судової практики шляхом застосування принципів справедливості, розумності і добросовісності. У сучасному світі помітно збільшуються стандарти щодо добросовісності.
«Система забезпечення єдності практики і послідовне втілення такої практики абсолютно відповідають європейським стандартам. Прагнення єдності нарівні з забезпеченням незалежності судді та розвитком права слід займатися щодня»,— резюмувала Валентина Данішевська.
Здобутки Великої Палати
«Велика Палата Верховного Суду: здобутки та подальші завдання»,— з такою темою виступив Всеволод Князєв. За майже три роки діяльності до Великої Палати ВС надійшло 5837 справ, з них 3568 у касаційному порядку; 2959 з питань порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції. Протягом 2020 року після ухвалення змін до процесуального законодавства, за словами спікера, надійшло всього 59 справ у касаційному порядку з підстав порушення правил предметної/суб’єктної юрисдикції.
Всеволод Князєв зазначив, що нова редакція процесуальних кодексів містить чимало позитивних моментів, але є також певні недоліки. Приміром, ситуація, коли два або три касаційні суди за відсутності єдиної практики, можуть почати вибудовувати власні практики, вважаючи що справа належить саме їхній юрисдикції.
Він зазначив, що Велика Палата ВС 127 разів відступила від практики: 73 рази від практики Верховного Суду України, 36 разів від практики касаційних судів у складі ВС і 18 разів від практики самої Великої Палати Верховного Суду. Крім того, за час роботи надійшло 219 справ із виключною правовою проблемою. Законодавець не визначив, що таке виключна правова проблема, а наукова практика містить декілька підходів.
