1 марта, 2024 16:23
ОСТРАЯ НОВОСТЬ

Відносини бізнесу та правоохоронних органів нагадують гру в одні ворота, вважають експерти III Міжнародного кримінально-правового форуму

Проблематиці відносин держави і бізнесу в кримінально-правовій площині було присвячено другу сесію III Міжнародного кримінально-правового форуму, модератором якої став Тарас Пошиванюк, партнер EQUITY. Він зазначив, що ми живемо в перманентному стані реформ – судової, правоохоронної систем.

Характеризуючи відносини правоохоронців і бізнесу, Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS, наголосив, що кожна нова влада в Україні обіцяє ліквідувати економічні підрозділи СБУ та податкову міліцію. Певними зрушенням у цьому напрямі він назвав ухвалення закону про Бюро економічної безпеки та внесення до парламенту законопроєкту про реформування СБУ. Ухвалені минулим скликанням ВРУ закони «Маски-шоу стоп» покращили стан справ, проте правоохоронці підлаштувалися під цей формат і продовжують використовувати свої повноваження з метою тиску на бізнес. «Наявність кримінально-правових ризиків для бізнесу в Україні – це як коливання курсу валюти. Ми не можемо на нього вплинути, і потрібно будувати свою бізнес-модель з урахуванням того, що такий ризик може виникнути», – зазначив спікер. Також він сформулював п’ять ключових порад для зниження таких ризиків: зробити аналіз бізнес-моделі на предмет наявності кримінальних ризиків; не займатися самолікуванням, а звернутися по професійну допомогу адвоката; у випадку отримання запиту чи ухвали про розслідування не чекати «гостей», а почати власне розслідування; не недооцінювати професійний рівень правоохоронців – він зростає; враховувати, що сучасні кримінальні розслідування не мають кордонів, а банківської таємниці не існує.

Говорячи про реформу органів прокуратури, Олексій Бонюк, начальник департаменту кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, вказав, що поява в прокуратурі такого напряму, як захист інвестицій, свідчить про зміну філософії в діяльності правоохоронних органів. Він окреслив коло проблем бізнесу, зумовлених діями правоохоронців, як-от, наприклад, тиск на бізнес, що призводить зокрема й до репутаційних втрат, а також бездіяльності правоохоронців, що веде до порушення прав інвесторів. Метою реформування правоохоронної системи він вважає повернення довіри бізнесу до правових механізмів захисту від злочинних посягань та створення умов, за яких правоохоронна система не буде інструментом тиску на бізнес. При цьому він зазначив, що самотужки правоохоронцям цієї мети не досягти, і тому потрібно діяти разом із бізнес-спільнотою. З цією метою департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора постійно співпрацює з представниками ключових бізнес-асоціацій щодо визначення пріоритетів своєї діяльності. «Прокуратура визначила захист інвестицій пріоритетом своєї діяльності на 2021 рік», – наголосив Олексій Бонюк.

Ділячись практичним досвідом залучення інвестицій, Андрій Васильєв, заступник генерального директора ТОВ «СП «НІБУЛОН», наголосив, що досягнення інвестиційної привабливості України неможливе без верховенства права. Він зазначив, що ЄСПЛ вважає право на справедливий суд ілюзорним у випадку, коли судове рішення неможливо виконати, та розповів про реальний приклад примусового виконання судового рішення майнового характеру, яке пройшло всі інстанції, зокрема й Верховний Суд. Проте під час виконання цього рішення довелося ініціювати кримінальне провадження за ознаками доведення боржника до банкрутства. Провадження тяглося три роки, і спікер констатував неспроможність держави забезпечити виконання судових рішень, в тому числі засобами кримінальної юстиції. При цьому він зазначив, що потерпілий є найменш захищеною стороною кримінального провадження, а першою проблемою, з якою вони стикнулися, стало доволі дивне розуміння представниками органів досудового розслідування положень статті 55 КПК України, оскільки вони не вважають, що внаслідок невиконання судового рішення може бути заподіяно майнову шкоду. Андрій Васильєв наголосив, що за невиконання посадовими особами приписів слідчого судді не настає відповідальність. «Великою прогалиною КПК України є відсутність дієвих механізмів судового контролю за виконанням ухвал слідчого судді, винесених під час досудового розслідування», – підкреслив він.

Розмову про відносини держави та бізнесу в кримінально-правовій площині потрібно розпочинати з визначення загальних принципів, вважає Марина Антонюк, суддя Шевченківського районного суду м. Києва. На її погляд, держава має право і може впливати на бізнес-процеси, так само як і створювати необхідні умови для нормального функціонування бізнесу. Водночас вплив держави не має бути настільки значним, щоб перешкоджати нормальній підприємницькій діяльності. Вона окреслила коло заходів, які може застосовувати держава до юридичної особи у випадку, коли є підстави вважати, що вона веде незаконну діяльність, та негативних наслідків, які несуть ці заходи для бізнесу підприємства. При цьому Марина Антонюк наголосила, що застосування таких заходів має бути співмірним із тяжкістю злочину. Говорячи про реформування Служби безпеки України, вона вказала, що разом із виконанням специфічних обов’язків СБУ веде діяльність із розслідування кримінальних та економічних злочинів, таких як несплата податків, що обґрунтовується необхідністю виявлення можливостей для фінансування тероризму. У разі передання таких повноважень іншому органу виникають питання взаємодії та можливості витоку інформації.

Говорячи про скарги до Ради омбудсмена на неправомірну діяльність СБУ стосовно бізнесу, Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена в Україні, навів статистичні дані, з яких випливає, що станом на 15 березня 2021 року було подано 144 скарги, з них взято в роботу 58%, успішно закрито 76% скарг. При цьому СБУ виконала 98% виданих Радою бізнес-омбудсмена рекомендацій. Спікер наголосив, що Рада бізнес-омбудсмена має бути одним із органів у стратегії юридичного захисту конкретного платника податків, що постраждав від тиску правоохоронців. Ярослав Грегірчак розповів про принципи співпраці Ради з правоохоронними органами та вказав на межі впливу, який може чинити Рада на розслідування кримінальних проваджень. Він навів аналіз тематики скарг до Ради бізнес-омбудсмена та вказав на зростання скарг на Національну поліцію щодо процесуальних зловживань та суттєве зменшення скарг на органи прокуратури.

Про аспекти створення Бюро економічної безпеки розповіла Злата Симоненко, радник Sayenko Kharenko. Вона зробила екскурс в історію створення БЕБ та перипетії розгляду відповідного законопроєкту у Верховній Раді України. Було висвітлено структуру новоствореного органу, його чисельний склад, повноваження, процедуру та строки створення. При цьому спікер зазначила, що 6 місяців для створення нового органу буде явно замало, і послалася при цьому на практику створення Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, яке тривало понад півтора року. Злата Симоненко висловила сумнів у можливості позбавити СБУ права розслідувати економічні злочини, оскільки такі злочини можуть бути частиною загрози національній безпеці.

Про налагодження діалогу між бізнесом та правоохоронною системою йшлося у виступі Тетяни Павлюковець, керівника практики кримінального права та процесу EVERLEGAL. Вона наголосила, що діалог передбачає рівність сторін, а говорити про рівність сторін у випадку правоохоронних органів і бізнесу не доводиться, бо в кожного з них своя мета. У бізнесу це отримання прибутку, а в правоохоронців – відновлення порушених прав і захист інтересів. Вона вважає перепоною на шляху налагодження діалогу постійне реформування правоохоронної системи. Коли не працює закон, юристи знаходять інші способи захисту своїх клієнтів. У ситуації безправності юридичних осіб вона вважає ефективними стратегії захисту по лінії GR – залучення третьої незалежної сторони, яка має репутаційний вплив і може бути медіатором між правоохоронними органами та бізнесом. «У такій ситуації бізнес принаймні може бути почутим», – наголосила вона.

Про перманентність реформування говорив і Юрій Сухов, бізнес-партнер практики кримінального права Juscutum. За його словами, дивно, коли головним індикатором успішності роботи Вищого антикорупційного суду проголошується повернення коштів у бюджет, тоді як, на його думку, головною метою суду є справедливість. Юрій Сухов з обережністю ставиться до перспектив створення і роботи Бюро економічної безпеки, оскільки гадає, що цей орган може чинити значний не лише економічний, але й політичний вплив. Він наголосив, що держава існує виключно за рахунок бізнесу, а тому має працювати на бізнес. Говорячи про боротьбу з корупцією, спікер підкреслив, що її рівень напряму залежить від рівня культури й освіти, а отже, збільшення покарання за корупційні злочини майже не впливає на їх кількість. «Значно важливіше не величина покарання, а його невідворотність», – переконаний Юрій Сухов.

Проверьте

Вадим Столар использует псевдопатриотов из «Нацкорпуса», чтобы вернуться к схематозу в Киеве

Народный депутат от пророссийской партии ОПЗЖ Вадим Столар пытается восстановить контроль над Киевом и для …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *