Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Розкажіть, будь ласка, як люди в Криму реагують на події в Україні.
24 лютого, коли все почалося, я виходив у місто на базар. Було дуже помітно, в якому пригніченому стані перебувають через новини місцеві кримські татари. І, навпаки, в якій ейфорії російське населення. Вони збиралися групами по дві-три людини, жваво обговорювали події, як переможці. Мовляв, скоро все в Україні буде як треба.
Але за кілька днів настрій змінився. Наші більше вже випромінювали радість і надії на позитивні зміни. А та сторона, навпаки, засумувала. Стало зрозуміло, що бойові дії затягнулися, що втрати росіян величезні. Бо інформація до нас усе ж надходить.
Багато кримських військових бере участь у воєнній кампанії в Україні?
Переважно через Крим в Україну перекидали транзитні війська. Але є багато і кримчан, які за контрактом служать у російській армії.
Коли почалися бойові дії, дуже багато військової техніки проходило по тій частині Криму, де Красноперекопськ. Вікна дрижали, земля аж хвилями ходила. І коли стріляли з нашої території, то пускові установки ставили в тому числі в людей у дворах. Так люди почали розуміти, що людина в Росії нічого не варта.
З Армянська багато населення виїхало, з Джанкоя, з Красноперекопська. Частина повернулись, але Армянськ напівпорожній. Люди бояться повертатися.
Що говорять у Криму про санкції?
Бізнес намагається вивести свої капітали за межі Росії, тому що розуміють, що буде дефолт.
Спочатку думали, що санкції – це щось таке собі. Зараз вже бачимо, що закриваються магазини й автосалони. Будемо моніторити ситуацію по цінах. Вони піднялися вже приблизно вдвічі порівняно з тим, що було. Люди не те щоб усе змітають з полиць, але роблять запаси. Черг до банкоматів уже нема таких, як у перші дні.
Також днями стало відомо, що всіх керівників у бюджетній сфері – завучів, директорів і т.д. – примушують писати в соцмережах пости на підтримку Кремля. Тим, хто не напише, обіцяють неприємності.
Урізають пенсії, стипендії, соцвиплати без пояснень. Вочевидь формуються якісь фонди на підтримку армії або біженців з Донбасу.
Дехто з росіян уже залишає Крим – родичі співробітників ФСБ і люди бізнесу зі своїми сім’ями. Працівники ФСБ не дурні, вони бачать, що ситуація в Криму може змінитися не на їхню користь. І також ті, в кого розвинене чуття, намагаються знайти собі місце подалі від Криму.
Їдуть у Росію?
Так, наприклад, у Санкт-Петербург. Летять, поки не закрилися всі аеропорти, бо вже близько десяти аеропортів на півдні Росії не працює.
Загалом у населення тривожний стан. Багато хто боїться призову в армію. Ходять такі чутки, що призиватимуть на строкову службу і резервістів. Також ходять чутки, що приходять похоронки. Але поки це не підтвердилося. Перевіряти такі чутки – частина моєї роботи.
Мертвих військових з України до Криму не привозять?
Привозять. Морги на півострові забиті тілами. Але нікого не віддають рідним і нікого не ховають.
Прикордонні і центральні лікарні заповнені пораненими. Медичний персонал відсторонено від роботи, їх туди не пускають. Працюють військові медики. Усе під секретом, усе в таємниці.
Чи не посилилися репресії проти кримських татар? Вас, мабуть, підозрюють у можливих диверсіях.
Росія нам ніколи не довіряла, завжди вважала п’ятою колоною. Зараз нам розносять попередження і викликають на профілактичні бесіди. Мені теж дзвонили з прокуратури.
І що в цих попередженнях?
Застерігають від участі в мітингах, від активності.
Також посилилися арешти, затримання кримських татар. На фоні подій в Україні це, можливо, менш помітно зараз.
Населення Криму ділиться на дві частини: ті, хто дуже любить Росію, і ті, хто її дуже не любить. Ми, звісно, належимо до другої частини. І тому зараз з надією чекаємо, що встановиться статус-кво і Крим знову буде українським. Наші, кримські татари, чомусь на 200% впевнені, що перспективи хороші.
Що буде в Криму, якщо він знову стане українським?
Буде свято. Ми дуже на це чекаємо і будемо святкувати не один день. Чекаємо, що наші люди вийдуть з тюрем. Я особисто чекаю, що повернеться мій син, якого викрали російські спецслужби ще у 2014 році.
