Комплексна комісійна експертиза Служби безпеки України у справі «Роттердам плюс» встановила, що дія формули не завдала жодної шкоди державі. Про це на своїй сторінці у Facebook із посиланням на власні джерела повідомив головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов.
«18 серпня Служба безпеки України передала в Національне антикорупційне бюро результати комплексної комісійної експертизи у справі «Роттердам плюс». Згідно з висновком, жодних збитків держава не зазнала, а коливання цін під час постачання вугілля спричинила виключно різниця в тарифах», – написав він.
Бутусов підкреслив, що збитки державі – це головне питання, оскільки без визначення експертами факту заподіяння шкоди та розмірів збитків справа розвалиться в суді.
«Тепер навіть питання – а чи дійде справа до суду, адже якщо в господарській справі, яку будують тільки на документах і договорах комерційних структур, немає шкоди, то немає і складу злочину», – зазначив головний редактор «Цензор.НЕТ».
Навіть якщо справу передадуть до суду, вона не матиме жодних перспектив, вважає він.
«Адвокатам у цій справі просто нічого буде робити – СБУ виконала всю роботу й визначила результати розслідування, із такою експертизою справа розвалиться в судах», – підсумував Бутусов.
https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/4465960943444167
Про те, що фінальна експертиза у справі «Роттердам плюс» не підтвердила завдання збитків, із посиланням на свої джерела повідомило сьогодні і видання «Українська правда».
За інформацією сторони захисту, чотири українські державні і міжнародні інститути підтвердили обґрунтованість застосування формули та відсутність будь-яких збитків від її дії. Підтвердити збитки від формули «Роттердам плюс» за зверненням НАБУ державні науково-дослідні інститути відмовилися.
8 серпня закінчувався термін проведення розслідування, яке триває 3,5 року, з березня 2017-го. Згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов’язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити у зв’язку з відсутністю складу злочину. Прокуратура пояснила рішення зупинити розслідування потребою одержати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу. У постанові прокурора йдеться про запити, датовані, зокрема, 2018 і 2019 роками, писало «РБК-Україна».
Адвокатка сторони захисту у справі «Роттердам плюс» Наталія Дригваль 10 серпня заявила, що НАБУ і САП, зупинивши розслідування, «взяли час», щоб отримати експертизу, яка доводила б тези сторони обвинувачення. Адвокатка наполягає на тому, це експертиза незаконна. НАБУ і САП можуть чинити тиск на експертів, щоб ті підтвердили збитковість формули «Роттердам плюс», припустила вона.
12 серпня НАБУ підтвердило, що розслідування зупинили «на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів». Експертне підтвердження правильності визначення розміру збитків за весь період дії формули триває, визнали в антикорупційному бюро.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе заявляв, що у справі «Роттердам плюс» немає складу злочину, через що вона може розвалитися в суді.
У розслідуванні справи «Роттердам плюс» брали участь 15 детективів НАБУ і сім прокурорів САП. Загальні витрати держбюджету на їхню роботу становили 96 млн грн, за оцінками ексголови НКРЕКП Дмитра Вовка, зазначав «Цензор.НЕТ».
Формула «Роттердам плюс» діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії виключно для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала включення вартості доставки вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу було скасовано 1 липня 2019 року із запровадженням ринку електроенергії.