21 травня в Україні стартувала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання ‒ першим проводять тестування із хімії. Уже з 14 липня для вступників відкриється можливість подавати документи до вишу, а 9 серпня абітурієнтів, котрі набрали відповідну кількість балів повинні зарахувати до лав студентів. На інфографіці «Слово і діло» можна побачити, як з роками змінювалася кількість вступників та обсяг державного замовлення у закладах вищої освіти, а зараз ми більш детально розглянемо, яким за останні три роки був попит на магістратуру в Україні.
У 2018 році кількість поданих заяв від абітурієнтів на вступ до магістратури загалом становила 377,3 тис. осіб, з них понад 244 тис. претендували на бюджетні місця. Варто зазначити, що загальна кількість місць держзамовлення на підготовку фахівців і наукових кадрів у закладах вищої освіти в той рік становила 191,1 тис., де 68,1 тис. місць була розрахована для забезпечення магістрів державними місцями.
У результаті, на магістратуру вступили 169,4 тис. абітурієнтів, з яких 66,4 тис. отримали можливість навчатися державним коштом.
У 2019 році ситуація поступово почала змінюватись ‒ усе менше бакалаврів вважали за потрібне вступати до магістратури. З 327,3 тис. охочих виші зарахували на навчання тільки 141,9 тис. осіб ‒ 57,6 тис. це бюджетники.
Минулий рік ознаменувався початком пандемії і, ймовірно, вона також зіграла свою роль у зменшенні попиту на магістратуру. у 2020 році тільки 285,9 тис. осіб подали заяви на здобуття рівня магістра, з них зараховано тільки 126,9 тис. Варто зазначити, що у відсотковому співвідношенні за два останні роки в університет зарахували ідентичну кількість магістрів ‒ 31,8% від поданих заяв.
Зі зменшенням попиту на магістратуру держава скорочує й кількість бюджетних місць:
2018 рік ‒ 68,1 тис. 2019 рік ‒ 61,7 тис. 2020 рік ‒ 51,1 тис.
Нагадаємо, «Слово і діло» підготувало детальну статтю про те, як у цьому році відбуватиметься вступна кампанія і кому можна не складати ЗНО.
Також ми досліджували історію проведення ЗНО в Україні.