Він пояснив, чому процес не можна налагодити швидко: для біологічного виробництва потрібні окремі будівлі, його за стандартами не можна розміщувати поруч із хімічним.
«Коли я чую заявки деяких фармвиробників, що можна почати виробництво вакцини ледь не завтра, вони викликають у мене сумніви. Неможливо почати виробництво вакцини «завтра», оскільки це біологічне виробництво. Це робота з вірусами. Вакцину неможливо розробляти і виробляти в тій самій будівлі, що і виробництво ліків. Стандарти GMP (Good Manufacturing Practice – сертифікація на відповідність належній виробничій практиці. – «ГОРДОН») забороняють це робити через ризик контамінації – перехресного зараження сировини і готової продукції під час виробництва», – повідомив Шимків.
За його словами, «Дарниця» розглядала варіант розпочати виробництво різних вакцин ще до пандемії, але для цього потрібні законодавчі гарантії держави щодо викупу, а не пропозиція брати участь у тендерах на загальних підставах зі світовими гігантами.
«У розвинених країнах першим покупцем вакцин є держава. Держава дає гарантії на викуп – інвестори створюють виробництво, – пояснив він. – Ми говорили з урядом – чи можемо ми побудувати завод? Можемо, це приблизно $10–15 млн інвестицій», – зауважив голова ради директорів Darnitsa Group.
Він розповів, що пропонував ухвалити закон про гарантії виробникам для залучення інвестицій у виробництво вакцин, але цю пропозицію поки не було почуто.
«Бізнес вакцин відрізняється від бізнесу ліків. Якщо таблетку пацієнт вживає багато разів, то вакцина – це часто один укол. Тому питання збуту є ключовим. В усіх розвинених країнах першим і головним покупцем вакцин у вітчизняних підприємств є держава. Держава дає гарантії на викуп, відповідно, інвестори заходять і інвестують. Якщо подивитися на Францію, Німеччину, Великобританію, США – ці країни володіють власним виробництвом вакцин, а держава є їхнім головним замовником», – заявив Шимків.
Контекст:В Україні зареєстровано вакцини проти коронавірусу Oxford/AstraZeneca (Covishield і AstraZeneca-SKBio), Pfizer/BioNTech (Comirnaty) і Sinovac Biotech (CoronaVac). З 24 лютого українцям роблять щеплення вакциною Covishield від Oxford/AstraZeneca (у першій партії було 500 тис. доз). 13 квітня розпочали вакцинацію препаратом CoronaVac, який прибув у березні (215 тис. доз). 18 квітня у країні розпочали робити щеплення вакциною Pfizer/BioNTech (117 тис. доз). 27 квітня стартувала вакцинація виготовленим у Південній Кореї препаратом AstraZeneca-SKBio. Станом на 30 квітня в Україні зробили 702 440 щеплень проти коронавірусу, повністю вакциновані (дістали другу дозу) 130 осіб. Згідно з календарним планом на 2021 рік, першим безкоштовні щеплення роблять медикам, які працюють із хворими на COVID-19, і військовослужбовцям зі складу операції Об’єднаних сил. До листопада хочуть вакцинувати інших медиків, працівників сфер держбезпеки й освіти, а також людей віком від 60 років. Протягом 2021–2022 років 50% населення України (20 млн) планують охопити вакцинацією.