Повномасштабна війна рф проти України, яка почалась 24.02.2022 гостро поставила на порядок денний і питання релігії. На території України діяла і продовжує діяти Українська православна церква, яка є частиною російської православної церкви на території України, чиє керівництво підтримує агресію проти України.
З огляду на це, в українському суспільстві сформувався стійкий запит не лише на притягнення до відповідальності окремих членів цієї релігійної організації, а й перегляду питання щодо функціонування УПЦ в цілому; запит на перехід релігійних громад від афілійованої з руською православною церквою Української православної церкви до Православної церкви України.
У свою чергу незгодна з цими процесами верхівка духовенства УПЦ, яка практично відкрито підтримується ворожими ЗМІ, із зрозумілою всім метою розпалення ворожнечі на релігійному підґрунті, почала апелювати та звинувачувати опонентів у нібито незаконному захопленні культових споруд через недотримання певних процедурних аспектів під час зміни конфесійної приналежності, що напевно може обурювати певну частину населення, але…
Але, не вже ми не пам’ятаємо нашу історію, не вже треба вчергове вмитися лайном, яке в нас вкидує ворог?
Подивимось строки популярних в рф історичних видань, в яких вони відрито хизуються тим, як все красиво облаштовано ними в Україні —
«…москва имела на Украине сильную тайную агентуру в лице украинского православного духовенства, снабжавшего московское правительство ценной информацией о положении в Польше и настроенияхказачьей старшины. Центр русской агентурной разведки на Украине находился в Киеве, в Киево-Печерской лавре. Наиболее деятельными и энергичными русскими агентами были митрополиты…» (И.Б. Линдер, С.А. Чуркин \\ Спецслужбы мира за 500 лет, стр.115)
Дуже примітно, автор згаданих строк, викладених у книзі від 2013 р. – російськомовний письменник, спадковий розвідник, колишній співробітник першого головного управління кдб срср… У когось будуть питання? Самі росіяни не скривають того, що використовують рпц як підрозділ своїх спеціальних служб. Ця їх діяльність до питання віри не має відношення ніякого, тому і твердження про утиски вірян під час вирішення спірного питання використання державної власності Національного Заповідника, який здійснює управління об’єктом державної власності Свято-Успенською Києво-Печерською лаврою.
В Україні не відбуваються «рейдерські захоплення» культових споруд УПЦ. Українська держава, в особі органів влади залишає за собою законне право перегляду укладених із нею договорів, у т.ч. і тих, що стосуються оренди державного майна. А отже, питання «рейдерського захоплення храмів Української православної церкви» є хибним та відповідає наративам російської пропаганди, яка прагне зберегти в Україні свої таємні центри…
У той же час, така «праведна» та «світла» рпц заохочує вбивства та знищення всього для них якоби цінного на території України, які тимчасово окуповані рф. Російська окупаційна влада запровадила на цих територіях жорсткий контроль в релігійній сфері: закриває храми і забороняє проводити в них богослужіння, забирає церковні будівлі і використовує їх для військових потреб, незаконно затримує священнослужителів, погрозами і катуваннями примушує їх до колаборації тощо.
Близько 500 церков і інших релігійних споруд по всій Україні було зруйновано і пошкоджено внаслідок обстрілів російськими військами…