У Верховній раді запропонували створити в Україні базу даних ДНК. Законопроєкт у жовтні 2020-го зареєстрували Олександр Бакумов, Денис Монастирський, В’ячеслав Медяник, Галина Михайлюк та Максим Павлюк зі «Слуги народу», а також Сергій Мінько із «За майбутнє». «Слово і діло» розібралося, для чого потрібен такий реєстр, і хто з українців може туди потрапити.
Створити базу даних ДНК депутати пропонують для профілактики кримінальних правопорушень, встановлення осіб, які скоїли кримінальні правопорушення, розшуку зниклих безвісти, ідентифікації невпізнаних тіл, а також для ідентифікації особи людини, яка не може повідомити інформацію про себе.
Власником бази буде Міністерство внутрішніх справ України, адміністратором – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС. Інформація зберігатиметься у базі протягом 75 років. Використовувати її зможуть керівники прокуратур, слідчі і прокурори, співробітники Інтерполу в Україні, уповноважені особи оперативних підрозділів.
Обов’язковій реєстрації у базі підлягатимуть:
Також депутати запропонували встановити механізм відбору біологічних зразків осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу, і військовослужбовців.
Внесення в базу даних ДНК перерахованих категорій громадян буде оплачувати держбюджет. Крім того, можна буде добровільно внести свої дані в базу, це вже буде на платній основі (вартість визначить Кабмін).
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про те, які бази та реєстри пропонують створити народні депутати.