25 января, 2021 9:30

Найбільш «нестабільні» державні посади під час каденції Зеленського

Президент Володимир Зеленський та прем’єр Денис Шмигаль не раз скаржилися на кадровий «голод» в країні – професіоналів і чесних людей немає, призначати на ключові посади нікого. Очевидно, що через це на деяких державних постах змінилося по 5-6 керівників за півтора року. «Слово і діло» з’ясувало найбільш нестабільні посади за час каденції Зеленського.

Перші місця в цьому рейтингу мінливості посідає пост керівника обласної адміністрації. В Івано-Франківській області зараз 7-й за рахунком керівник. У Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Черкаській, Миколаївській та Сумській ОДА вже змінилося 6 голів. У Запорізькій, Одеській, Хмельницькій, Львівській ОДА вже 5-й керівник від початку каденції Зеленського.

У Чернігівській, Тернопільській, Дніпропетровській і Херсонській обладміністраціях зараз 4-й за рахунком керівник, в Харківській, Вінницькій, Волинській, Житомирській, Луганській, Полтавській та Рівненській ОДА – вже 3-й. В усіх обласних адміністраціях першими «на вихід» були керівники, призначені ще президентом Петром Порошенком.

Також президент за згодою Верховної ради призначає генерального прокурора. Зараз в Україні працює уже третій генпрокурор за час каденції Зеленського (не рахуючи Юрія Луценка, який «дістався» від Порошенка). Півроку протримався Руслан Рябошапка. Зеленський хоч і називав Рябошапку «100% своєю людиною», але потрібного результату від нього не дочекався. 11 днів виконувачем обов’язків був Віктор Чумак, потім його змінила Ірина Венедіктова.

На інші посади, про які зараз піде мова, призначає не особисто президент, але постійні кадрові перестановки на них ілюструють загальну ситуацію в держапараті часів Зеленського.

Юрій Вітренко вже 5-й керівник Міністерства енергетики. В уряді Олексія Гончарука цю посаду займав Олексій Оржель. Після його відставки місяць виконувачем обов’язків був Віталій Шубін, потім сім місяців теж в.о. працювала Ольга Буславець. В кінці листопада на місяць в.о. міністра став Юрій Бойко. У грудні Вітренка намагалися призначити постійним міністром, але Верховна рада не підтримала цю пропозицію. Тому Кабмін також призначив його виконувачем обов’язків.

Немає стабільності у Фіскальній та Митній службах. Вадима Мельника кілька тижнів тому призначили очільником ДФС, вже 4-м за півтора року. До цього всі керівники були з приставкою «в.о.». На чолі ДМС найдовше був Максим Нефьодов, після його звільнення було три виконувачі обов’язків. У середині листопада постійним головою призначили Павла Рябікіна. Вже були чутки, що він подав заяву про відставку, але інформація не підтвердилася.

Міністр освіти зараз 4-й за півтора року. У Кабміні Гончарука цей пост займала Ганна Новосад, потім в.о. міністра були Юрій Полюхович, Любомира Мандзій і Сергій Шкарлет. 17 грудня Шкарлета вдалося призначити повноцінним главою відомства.

Крім того, в уряді 3-й за час каденції Зеленського міністр розвитку громад і територій, міністр економіки, міністр фінансів і міністр у справах ветеранів.

У Кабміні Гончарука на посаді глави Мінфіну залишилася Оксана Маркарова, яка працювала ще з Володимиром Гройсманом. У Кабміні Шмигаля її змінив Ігор Уманський, який пропрацював лише 26 днів. Зараз на цій посаді Сергій Марченко.

Міністерство охорони здоров’я очолювала Зоряна Скалецька, потім трохи більше трьох тижнів Ілля Ємець, з кінця березня – Максим Степанов.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» з’ясувало, яка доля людей, яких Володимир Зеленський перед виборами представляв своєю командою.

Проверьте

Держбюджет-2021: які дотації отримають регіони

Місцеві бюджети щороку отримують додаткові кошти з державного бюджету на розвиток регіону, будівництво, освітні та …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *