17 марта, 2022 10:41

Україна в Антарктиді: скільки з держбюджету витрачають на станцію «Академік Вернадський»

Україна вже 26 років входить до тісного клубу з близько 30 держав, які володіють цілорічними станціями в Антарктиді. 6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою станцію «Фарадей», яку потім перейменували на «Академік Вернадський». Увесь рік на станції антарктична експедиція проводить геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження. На інфографіці «Слово і діло» – скільки грошей із держбюджету виділяли на «Академік Вернадський» із 2011 року.

Станція «Академік Вернадський» розташована на мисі Марина острова Галіндез, це за сім кілометрів від західного узбережжя Антарктичного півострова.

У 1996 році вона перейшла Україні безкоштовно (за символічний один фунт), але за умови щонайменше десять років продовжувати розпочаті там дослідження.

Щороку, орієнтовно у березні, на «Академік Вернадський» прибуває зимувальний загін антарктичної експедиції, який змінює попередню групу. Таким чином, робота на станції триває безперервно. До складу експедиції зазвичай входить 11-15 осіб – науковці (геофізики, метеорологи, біологи) та команда життєзабезпечення (лікар, кухар, дизеліст, механік, системний адміністратор).

Дослідження в Антарктиді Україна проводить у межах державної науково-технічної програми. Остання програма була затверджена Кабміном наприкінці 2010 року, минулого року її продовжили до 2023-го.

Які дослідження проводять українські вчені в Антарктиді:

У рамках програми на станцію «Академік Вернадський» із держбюджету виділяли:

У торішньому держбюджеті на станцію передбачили 128,5 млн грн, але фактично було витрачено 372,5 млн грн.

Зокрема, торік Кабмін виділив кошти на купівлю у Британії криголама James Clark Ross (перейменований на «Ноосферу»). За допомогою криголама Україна може повернутися до власних досліджень Світового океану, а також забезпечувати логістику станції в Антарктиді. Кілька тижнів тому корабель «Ноосфера» вже вирушив у перший рейс.

Нагадаємо, 13 січня в космос запустили український супутник «Січ-2-30». Пізніше стало відомо, що зв’язок із ним втрачено, але в конструкторському бюро «Південне» запевнили, що це пов’язано з особливостями запуску, і супутник поки що перебуває в енергозберігальному режимі.

Також «Слово і діло» писало, як за роки незалежності України розвивалася космічна галузь та які у неї перспективи.

@media screen and (max-width:557px){.box-telegram{flex-direction:column;padding:20px 10px 10px 10px!important}.box-telegram__img svg{margin-left:0!important}.box-telegram__info{margin-bottom:20px}.box-telegram button{margin-bottom:20px}} найважливіше від «Слово і діло» Підписатися

Проверьте

В Україні запровадили режим НС: як парламент голосував за рішення

У всіх областях України, крім Донецької та Луганської, з 24 лютого запроваджується режим надзвичайного стану …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *