У серпні помер багаторічний керівник Національної академії наук України Борис Патон. Він обіймав цю посаду з 1962 року, тобто майже 60 років. 7 жовтня обрали нового голову НАНУ – ним став вчений-фізик Анатолій Загородній, який останні дев’ять років був віцепрезидентом організації. Його кандидатуру схвалили 426 виборців з 634, крім того, сам Патон бачив Загороднього своїм наступником. «Слово і діло» зібрало, що відомо про нового керівника української науки.
Анатолію Загородньому 69 років (Борис Патон очолив Національну академію наук в 43 роки), він закінчив харківський університет імені Каразіна (радіофізичний факультет). Загородній спеціалізується на теоретичній фізиці і фізиці плазмових процесів. Патон, в свою чергу, був випускником електротехнічного факультету КПІ і займався технологією і обладнанням для електрозварювальних процесів.
Загородній є професором, доктором фізико-математичних наук, заслуженим діячем науки і техніки України. Він автор понад 200 робіт. Вчений розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем, послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми і сформулював строгі мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми.
Відзначимо, що наукова спадщина Патона, з урахуванням його поважного віку, було набагато солідніше – більше тисячі робіт. Йому належить понад 400 винаходів з різних проблем зварювання.
У Загороднього є два ордена «За заслуги», премія України в галузі науки і техніки. Крім того, вчений є почесним професором Цзілінського університету в Китаї, почесним доктором Інституту фізики конденсованих систем, Харківського національного університету імені Каразіна, Одеського національного університету імені Мечникова, Київського університету імені Шевченка. Також він іноземний член Російської академії наук, член-кореспондент Австрійської академії наук і Міжнародної академії наук, мистецтв і гуманітаристики у Франції.
Нагадаємо, Борис Патон помер 19 серпня 2020 року. У вченого було захворювання серцево-судинної системи.