Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Фальсифікація Аваковим справи Шеремета: як “закривали” Яну Дугарь
20 липня, адвокат Віталій Коломієць подав клопотання про закриття кримінального провадження щодо військового медика Яни Дугарь, яку слідство вважає причетною до вбивства Павла Шеремета. Підстав для закриття провадження захист перелічує сім.
Валерія Бурлакова у виданні Цензор.НЕТ розглянула кожну з них, а також ознайомилися з деякими раніше не оприлюдненими матеріалами справи.
«ЗА ДАНИМИ РЕЄСТРУ, МЕТОДИКА ВІДСУТНЯ»
У поданому сьогодні вранці до Офісу генерального прокурора клопотанні захисника Яни Дугарь Віталія Коломійця про закриття кримінального провадження стосовно військового медика перелічується та пояснюється сім підстав для ухвалення такого рішення.
Читайте также: Аваков заменил всем надоевшие «минирования моста» на «террориста в автобусе» — политолог
Перша з них полягає у тому, що «в момент події злочину Яна Дугарь перебувала за сотні кілометрів від місця його вчинення».
Припущення слідчого, що напередодні вбивства Яна Дугарь слідкувала за Павлом Шереметом, його місцем проживання та його транспортним засобом згідно з матеріалами справи ґрунтується на одному-єдиному доказі: це висновок зробленої у листопаді 2019 року «комплексної експертизи» (портретної експертизи і психологічного дослідження).
Водночас про те, що напередодні та під час убивства Яна Дугарь була на режимному об’єкті у зоні бойових дій, заявляють численні свідки. Це щонайменше троє поранених бійців та двоє колег Яни з госпіталю, показання яких слухали у Печерському суді; а також три медсестри, лікар-хірург та тодішній т.в.о. начальника госпіталю — їх допитували ще під час досудового розслідування. Ці ж свідки говорять про те, що фактів самовільного залишення Яною Дугарь місця служби не було, що перевірка особового складу проводилася щоранку. Слова свідків підтверджуються документами — довідкою Яни Дугарь про участь в АТО за відповідний період (традиційно з датами входу та виходу), її військовим квитком, виписками з історій хвороб хворих, книгою обліку хворих і так далі.
Допит т.в.о. начальника госпіталю, під час якого він зазначає: щоранку «по серпень 2016» відбувалася перевірка особового складу (проводилися такі перевірки і в інший час — однак Зайцев говорить про період свого перебування на тимчасовій для нього посаді)
Повертаючись до експертизи, результати якої суперечать показанням свідків, можна одразу переходити до наступного аргументу захисту: «єдиний доказ слідства є неналежним та недопустимим».
Під час проведення експертизи було допущено чимало порушень. На окремих сторінках експерти і самі визнають, що за більшістю маркерів особи, яких порівнюють (Яна Дугарь та дівчина з відео, яку прийнято вважати «розвідницею») не збігаються. На інших сторінках вони збігаються «переважно». А, наприклад, використовуючи таку порівняльну величину, як довжина кроку, експерти так і не визначають його довжину у фізичних величинах.
Ба більше — 10 липня захисник Яни Дугарь отримав відповідь Міністерства юстиції — там офіційно засвідчили, що методика, за якою «комплексна» експертиза офіційно проводилася, у Реєстрі «відсутня». Водночас методики проведення судових експертиз в обов’язковому порядку підлягають атестації та державній реєстрації.
«За даними Реєстру методика відсутня»
Читайте также: Готовился заранее: Стали известны подробности задержания луцкого террориста
Також у Реєстрі немає Методики психологічного аналізу особистості (автор Морозов О.М.) та методики під назвою «Аудіовізуальна діагностика психічних станів з метою здійснення психологічного впливу» (автор Моротова Т.Р.), які використовувалися експертами під час підготовки висновку. Оскільки зазначені методики є неофіційними — використовувати їх у даному випадку було не можна.
На думку ж незалежних експертів, зображення особи на відомому відео взагалі є «непридатним для ідентифікації особи за ознаками елементів зовнішності».
«ПРОТИ ЧОГО МАЛИ Б ВІДБУТИСЯ АКЦІЇ?»
Наступний аргумент захисту — відмінності між Яною Дугарь та дівчиною з відеозапису.
Згідно з матеріалами досудового розслідування, зріст жінки, яка на думку слідства закладала вибухівку (підозрювана у цьому — Юлія Кузьменко) — 165 см. Зріст «розвідниці», як засвідчили зроблені стороною захисту порівняльні аналізи відеозаписів, також у межах 165 см із взуттям. Слідство ж зріст «розвідниці» встановлювало декілька разів (примітивним шляхом накладення кадрів), і результати ніколи не збігалися — виходило від 166 до 171 см у взутті та з урахуванням похибки. Як би там не було, зріст Яни Дугарь — 175 см без взуття.
Також у особи на відео немає татуювань. У Яни Дугарь вони є та на момент, який цікавить слідство, вже були — про це свідчать викладені раніше фотографії у соцмережах. Це татуювання зокрема на нозі та на передпліччі.
Ще однією підставою для закриття провадження захист називає те, що Дугарь «не була членом організованої групи, яка підготувала та вчинила вбивство Шеремета». Версія слідства про зв’язок Яни Дугарь із «невстановленими особами», які організували вбивство журналіста, не знайшла жодних підтверджень. Якби Яна Дугарь дійсно двічі здійснила розвідку місця майбутнього злочину, вона мала б неодноразово виходити на зв’язок з організаторами злочинів, отримувати від них завдання, місця, маршрути, час, передавати їм інформацію — шляхом безпосередніх зустрічей або через засоби зв’язку (мобільний, інтернет зв’язок). Жодної інформації стосовно цього немає.
Також Яна Дугарь мала б виходити на зв’язок з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні — Андрієм Антоненком та Юлією Кузьменко. Але у протоколі зібраних слідчими відомостей щодо телефонних з’єднань, розмов Дугарь з Антоненком або Кузьменко впродовж 2016 року не зафіксовано. Як і спільних переміщень абонентів.
«Підтверджує» слідство свої твердження щодо «організованої групи» лише фотографією з Facebook, зробленою у коридорі Печерського суду у 2019 році (!) — власне, у час, коли Юлія Кузьменко та Яна Дугарь, за їхніми ж словами, познайомилися.
Наступні зауваження адвоката — щодо відсутності мотиву та мети вчинення злочину. За версією слідства, бойовий медик відгукнулася на пропозицію невстановлених осіб щодо «створення в суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту».
Тут захист ставить цілком логічні запитання.
«…Попри теоретичну можливість визначення такої мети особами, які вчинили вбивство Павла Шеремета, незрозумілим є:
проти чого мали б відбуватися спровоковані акції? (і чому вони не відбулися? — Ред.)
яка кінцева мета провокації численних акцій протесту?
яким чином досягнення мети вчинення кримінальних правопорушень задовольнятимуть особу?
яким чином визначена мета корелюється з обраним об’єктом кримінального правопорушення і чи можлива більша міра у разі визначення іншого об’єкту?»
Також слідчі не врахували особисті характеристики Яни Дугарь, не склали її психологічний портрет і не звернули жодної уваги на те, що вона має значну кількість державних нагород. Серед них у тому числі і президентська нагорода «За мужність» 3 ступеня, і «Знак пошани» та нагрудний знак «За зразкову службу» від Міністерства оборони, і медалі «За оборону Авдіївки», «За збережене життя», «За врятоване життя».
«ІМОВІРНІСТЬ ПРАВДИВОСТІ СТАНОВИТЬ 99,6%»
На замовлення сторони захисту експертами зі спеціалізацією «судова психофізіологія -поліграфологія» було проведено комісійну психофізиологічну експертизу із застосуванням комп’ютерного поліграфа. Згідно з висновком експертизи, Яна Дугарь непричетна до злочину, у якому її підозрюють. «Ймовірність правдивості відповідей підекспертної за цими питаннями становить 99,6%», — підкреслюють фахівці.
Крім того, Віталій Коломієць переконаний, що втручання у приватне життя та таємницю спілкування Яни Дугарь шляхом проведення негласних слідчих дій (спостереження, аудіо та відеофіксація, зняття інформації з телекомунікаційних мереж і так далі) було незаконним, кримінальне переслідування було здійснено необґрунтовано.
Підставою для НДСР стали клопотання про надання відповідних дозволів. У таких клопотаннях слідчий завжди має зазначити обставини, які дають підстави підозрювати особу у причетності до злочину. У випадку з Яною Дугарь слідчий у всіх без винятку клопотаннях подавав ті чи інші недостовірні відомості. У тому числі і відомості, перевірку яких можна було здійснити просто за допомогою Google. Наприклад, у клопотаннях є твердження, що Яна Дугарь познайомилася з Владом Грищенком у 2014 році (за словами захисту — у 2019, що підтверджується з’єднаннями абонентських номерів) у 66 мобільному госпіталі, де тоді проходила службу. Однак мобільний госпіталь у Покровську розгорнули у 2015 році. Яна Дугарь почала служити там у 2016.
На підставі усього викладеного та керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 17, 94, 283, 284 КПК України, захисник просить закрити кримінальне провадження № 12020000000000490 від 22.05.2020 стосовно Яни Дугарь у зв’язку зі встановленням відсутності в її діях складу злочинів передбачених ч. 3 ст. 28, п.п. 5, 12, ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
«СТРАНА ОБСУРДОВ, ЖИЗНЬ ОБСУРДОВ. ОБСОЛЮТНО»
З джерела, назвати яке ми на даний момент не можемо, ми отримали матеріали справи Шеремета, які раніше не оприлюднювалися та не зачитувалися у судах.
Відверто кажучи, 38 томів справи — це на 90% «вода», хоча слідчий зі свого боку мав зрештою виділяти лише важливі для підозри документи.
На сотнях сторінок слідчі встановлюють, скажімо, чи існує залізничне сполучення між Покровськом (як відомо, на момент убивства Павла Шеремета Яна Дугарь проходила службу у 66 мобільному госпіталі у Покровську, тодішньому Красноармійську) та столицею України; з’ясовують, якими саме поїздами з Покровська та інших міст Донеччини можна було дістатися до Києва; дізнаються та наводять прізвища провідників в усіх вагонах усіх можливих поїздів. А потім дбайливо допитують усіх без винятку провідників, намагаючись дізнатися, чи не їхала часом у якомусь із вагонів якогось з поїздів Яна Дугарь (яка на той момент, нагадаємо, офіційно перебувала на службі на режимному об’єкті, що підтверджують численні свідки). Однак провідники, згідно з протоколами допитів, не пам’ятають не те, що своїх пасажирів — а у більшості випадків навіть на якому маршруті вони працювали у потрібні дні. Адже йдеться про події літа 2016 року, а допити відбуваються чотири роки по тому.
«На каком маршруте я работала в июле 2016 года я не помню, возможно Мариуполь-Киев. По предъявлении фото девушек (?) — я их не знаю и чтобы они ехали в моем вагоне я не помню. Девушка с фамилией Дугарь мне не знакома. По данному поводу мне добавить нечего», — класичний зразок протоколу допиту провідника
В іншому томі слідчі з не зовсім зрозумілою метою намагаються встановити, чи велися бойові дії «поблизу Курахового». Найімовірніше, таким чином вони перевіряють інформацію про те, що «з Курахового» до шпиталю у Покровську доправляли багато поранених. Будь-яка людина, яка хоча б трохи цікавиться перебігом війни на Донбасі, зрозуміє, що поранені потрапляли у покровський шпиталь зі стабпункту МКЦЗР у Кураховому. Але слідчі тріумфально встановлюють своє — ні, бойових дій «поблизу Курахового» (а це 17 км від Мар’їнки, наприклад) не велося.
Дуже «дотичними» до справи видаються і безкінечні протоколи стеження за Яною Дугарь, розшифровки її розмов — як телефонних, так і під час особистого спілкування з людьми. Хоча б якийсь опосередкований стосунок до питання серед зафіксованого мають лише загальновідомі та оприлюднені ще на брифінгу розмови про обшуки.
Інші ж додані до матеріалів результати роботи правоохоронців мають приблизно такий вигляд: «Ф. (фігурант, тобто Яна Дугарь. — Ред) зайшла в кімнату та запитує Ж., чи буде вона салат, і одразу виходить».
«Мы еще на днях шутили, я как сейчас помню, главное когда вы куда-то едете — не теряйтесь, а то увидим потом вас в новостях криминальной хроники. Реально в жизни у меня не было никаких разборок, разбоев. Никогда нигде не фигурировала вообще. Даже если взять ситуацию с караоке в Ирпене (жінки-військові на відпочинку посварилися з охороною караоке, — Ред.), меня там тоже не было, я как нормальный человек напилась и легла спать…», — каже Дугарь в одній із зафіксованих розмов із подругою.
Окремо вражає у стенограмах розмов абсолютна безграмотність тих, хто вів усі записи НСРД щодо підозрюваних, небажання перечитати та хоча б мінімально відредагувати матеріали — щоб учасники процесу та шановні судді змогли ознайомитися зі стенограмами без сліз.
Розшифрований слідчими фрагмент телефонної розмови ще однієї підозрюваної у справі Шеремета, дитячого хирурга Юлії Кузьменко:
-…Знаешь страна обсурдов, жизнь обсурдов.
-Обсалютно.
-Бордак везде, так что не чего такого.
* * * * *
Адвокати Дугарь заявили про розбіжність висновків експертів, прокурор заперечує
Адвокати підозрюваної у справі Шеремета Яни Дугарь заявили про розбіжність у висновках експертиз щодо їх підзахисної, що свідчить про фальсифікацію слідства та її невинуватість. Про висновок експертного центру при МВС захист уперше дізнався з відкритих їм матеріалів справи.
Захисники повідомили, що подали прокуратурі клопотання з вимогою закрити кримінальне провадження за відсутністю у діях Дугарь складу злочину. Про це нагадує журналістка Катерина Петренко у виданні LB.ua
Фото: LB.ua
«Ідентифікувати неможливо», у чому розбіжність експертиз
За словами адвоката Віталія Коломійця, у матеріалах справи знайшли висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при МВС України, який прокурори в суді приховували. Документ свідчить: зафіксоване зображення «розвідниці», яка нібито фотографувала камери спостереження у 2016 році неподалік місця вбивства Шеремета, неможливо порівняти із зображенням Яни Дугарь, що його отримали з камер відеонагляду магазину в Новомосковську від 7 листопада 2019 року.
«Експерти МВС визначили, що відео непридатне для дослідження, ознаки елементів зовнішності у зображенні «розвідниці» не проглядаються, оскільки неможливо взяти те відео до роботи та зробити ідентифікацію. Ці експерти не спотворили дійсність», – заявив адвокат.
Водночас, у матеріалах справи є експертний висновок КНДІСЕ від 21 листопада того ж року, за яким «розвідниця» і Яна Дугарь – одна і та сама особа, а відео придатні для порівняння. Як повідомили адвокати, експертиза від МВС, яку приховували в суді прокурори, втричі більша за розмірами від іншої експертизи.
Окрім того, у своєму клопотанні про закриття провадження вони вкотре згадали про алібі: коли «розвідниця» фотографувала камери, Яна Дугарь насправді надавала меддопомогу в госпіталі в АТО.
Також лише одна камера зафіксувала «розвідницю», а всього слідство оглядало 221 камеру. Більше того, адвокати припускають, що «розвідницю» побачили у випадковій людині. Варто додати, раніше захист спростував версію слідства, за якою камери відеоспостереження нібито зафіксували Дугарь 11 липня 2019 року, оскільки насправді вона повернулась в Україну з Європи лише 13 липня.
«Експерти, які дали слідству єдиний доказ, не змогли відповісти на питання, а як же людина серед літа та інші люди на відео одягнуті в зимовий одяг? Це експерти, які мають впізнати людину на надскладних нечітких відео, не перейнялися цим питанням. Виявилося, що банально сплутали з відео за 7 листопада 2019 року. Ця деталь свідчить про рівень експертів у справі, які «впізнали» Дугарь», – сказав адвокат Микола Ореховський. Захист через ДБР намагається притягти експертів до кримінальної відповідальності.
Що думає про розбіжність висновків експертів прокуратура
Натомість прокурор Офісу генпрокурора Сергій Зузак, який раніше був у групі прокурорів у цій справі, в ексклюзивному коментарі LB.ua заперечив фальсифікацію.
«Це не фальсифікація. Прокуратура і слідство, коли повідомляло про підозру, враховувало певні докази. Підозра — «це не обвинувачення, вона свідчить, що людина, можливо, вчинила злочин, а не беззаперечно. Ми брали висновок експертів, що можливо встановити за цими відео Яну Дугарь, і цю особу ідентифікували із зображення «розвідниці». Слідство ж не надає всі докази щодо зображення, які йтимуть до суду, коли приймається рішення про складання підозри, себто чи достатньо цих доказів на підтвердження, що людина вчинила злочин», – сказав прокурор.
Сергій Зузак також зазначив, що слідство могло замовити третю експертизу в СБУ, але цього не зробило.
«Навіть якщо припустити, що є суперечності… А кому призначати третю експертизу? Комісійно проводити чи як? Дві вищі експертні інстанції дали свої висновки, вони різні. Хіба що можна було призначити третю експертизу в СБУ, але слідство не вбачало необхідності», – сказав Зузак.
Чому насправді змінили групу прокурорів за дві доби до завершення розслідування: позиції прокурора і захисту
Важливо додати, що 20 травня цього року Сергій Зузак відійшов від справи, бо групу прокурорів у цьому провадженні змінили.
«Зузак став дуже щасливою людиною, коли змінили прокурора, і він вже не мав ходити в засідання та ганьбитися. Стара група прокурорів упевнилася, що немає перспективи справи. А нові прокурори з 200 томів за одну добу вивчають матеріали і 21 травня змінюють підозру, де всі стають виконавцями. Вони виділяють лише 38 томів і 22 травня закінчують слідство. Лише «суперлюди» могли так швидко ознайомитись з доказами і передивитися сотні годин відео. Тепер прокуратура хоче зняти з себе відповідальність і скерувати справу до суду, де вона слухатиметься роками і про неї забуватимуть», – заявив адвокат Денис Ломанов.
Прокурор Сергій Зузак. Фото: Мария Лебедева
У коментарі прокурор не зміг пояснити, чому змінили групу прокурорів, і переадресував це питання до заступника Офісу генпрокурора. Також він повідомив, що не був готовий завершувати досудове розслідування і скеровувати справу до суду. Додав, що це рішення, на його думку, мав приймати старший групи прокурорів.
«Якщо я висловлю свою думку, це буде вплив на суд чи прокурорів. За одну добу вивчити 200 томів досконало неможливо. Але необов’язково вивчати всі докази, можливо, колеги визначили лише ті докази, які доводять вину», – додав прокурор.
Проте адвокати підсумували: основний доказ ймовірної винуватості Дугарь спростували самі слідчі органи. За експертизою ходи Дугарь виявилася на пів голови вищою. До речі, нещодавно на запит адвокатів Міністерство юстиції підтвердило, що методику про можливість порівняння людини за ходою фактично вигадали, бо її немає.
Що ще спростовує версію слідства?
Також підозрювана пояснила, до яких фальсифікацій вдалося слідство, щоб «прив’язати її до справи». З відкритих захисту матеріалів вбачається, що слідство переконане: Дугарь, мовляв, познайомилася з іншим фігурантом справи Шеремета Владом Грищенком 2014-го в зоні АТО, коли працювала в госпіталі. Проте стало відомо, що госпіталь заїхав у зону 2015 року. А отже, ця версія слідства – вигадка, наголошує Дугарь.
Окрім того, адвокати побачили в матеріалах справи, що слідство перевірило телефонні з’єднання і контакти в соціальних мереж Дугарь, однак не підтвердило жодного контакту з Антоненком і Кузьменко аж до 2019 року. На їх переконання, це також промовисто свідчить про невинуватість підозрюваних.
За матеріалами видань Цензор.НЕТ та LB.ua