Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Рекордное падение стоимости газа все глубже погружает добывающую отрасль в системный кризис — при текущей цене инвестировать в такой бизнес становится просто невыгодно.(укр)
Відмова від інвестицій зараз автоматично призведе до падіння видобутку протягом наступних декількох років, допоки ціна на блакитне паливо не відновиться.
Наслідки кризи на собі вже добре відчули представники приватного сектору: компанії закривають проекти з розвідки та буріння нових свердловин, відмовляються від ремонту на існуючих та переглядають кошториси. Крім видобутку, постраждають і бюджети різних рівнів, які можуть не дорахуватися мільярдів гривень надходжень.
Щоб виправити ситуацію, газовидобувні компанії вимагають від держави стимулювати видобуток відповідною рентою. Але поки ці пропозиції обговорюються в кулуарах парламентських комітетів, галузі якось треба жити.
Яку ціну газовики заплатять за кризу та чи зупиниться ситуація на скороченні інвестиційних програм та звільненні співробітників, в матерііалі OilPoint.
Що буде з цінами на газ
З початку року ціна на блакитне паливо на європейських хабах впала вдвічі. Тиск на неї, з одного боку, спричинив профіцит: майже всі країни Європи завершили зиму з переповненими сховищами через теплу погоду в опалювальний період.
А вже навесні ринок почали добивати карантинні заходи, через які прискорилось падіння споживання. Ще трохи і газ не буде де зберігати.
Це одразу відобразилося і на українському ринку газу, адже ми безпосередньо залежимо від цін у Європі. В Україні половина газу, яка споживається є імпортною. Нещодавно на українській біржі оптові ціни теж досягли дна. В кінці травня газ торгувався за ціною 2,4-2,5 тисяч гривень за тисячу кубометрів, а червневий ресурс — нижче 2 тисяч. Це вдвічі нижче того, що було на початку року.
Чи досягла ціна на газ свого дна? Голова Експертної ради з питань розвитку газової промисловості та ринку природного газу Леонід Уніговський не виключає, що ситуація з мінусовою ціною на нафту може повторитися і з природним газом.
В консалтинговій компанії «Нафтогазбудінформатика» Уніговського проаналізували прогнози цін на газ на оптовому ринку агентств Energy Information Administration міненерго США, «Газпрому», Equinor та ф’ючерси на основних європейських біржах. В компанії дійшли висновку, що на ринок чекає подальше здешевлення газу.
В четвертому кварталі очікується невелике зростання ціни, в той час як в першому і другому кварталі 2021 року ціни зафіксуються на певному рівні. А після цього навіть можуть зрости. Однак в цьому прогнозі є один непередбачуваний фактор — друга хвиля пандемії коронавірусу. Якщо вона відбудеться, споживання знову зменшиться, що потягне ціни вниз.
Такої ж думки дотримується і колишній голова газового дивізіону «Нафтогазу» Андрій Фаворов. До непередбачуваних факторів він також відносить питання, яким чином споживання енергоресурсів зміниться після карантину. «Через 1,5-2 роки ціна на хабі TTF буде 150-180 доларів. Але можуть бути непередбачені короткострокові стрибки вгору-вниз», — такий прогноз він дав в інтерв’ю NV.
Наразі ж європейський газ стрімко дешевшає і має всі передумови не зупинятись на цьому шляху. А це свідчить про тривалу кризу в газовидобувному секторі.
«При такій ціні на газ компанії не будуть бурити. Вони пробурили те, що запланували в 2018 — першій половині 2019 року, коли ціни ще були високими. Ми вже зараз бачимо падіння видобутку, але до кінця року це буде ще відчутніше. Зупиняються всі інвестиції і видобуток почне падати», — кажуть учасники ринку.
Чи втримає державна компанія падіння видобутку?
Державне «Укргазвидобування» неодноразово наголошувало на своїх перевагах перед приватними компаніями.
«Як вертикально інтегрована компанія з повним циклом розвідки, розробки та експлуатації родовищ, ми маємо значні переваги над приватними операторами з точки зору оперативності та вартості виконання робіт», — аргументувала компанія свою участь в конкурсі на УРП в 2016 році.
Чи відповідає цей старий лозунг реаліям? Багато місцевих приватників з ним би посперечались. Але це не головне. УГВ дійсно має фору в період кризи. І полягає ця перевага не в економіці, а в політиці.
В тому сенсі, що «Укргазвидобування» може керуватися в своїй роботі не завжди цифрими, а так званою «доцільністю». Як показала практика першого десятиліття незалежності України, компанія здатна роками видобувати газ собі у збиток.
Чинний уряд не справляє враження команди, яка готова повернути УГВ в старі часи. Але ж нічого не виключено. І парадокс ситуації в тому, що якщо б уряд обрав стратегію «нарощування енергетичної незалежності», то в сьогоднішніх реаліях це мало б збентежило когось з прогресивних менеджерів «Нафтогазу. Адже, в такому випадку відповідальність за неминучі збитки компанії була би на чиновниках, а не на підпорядкованих їм менеджерах.
Якщо повернутись до того, що маємо наразі, то навіть при поточній ціні на газ «Укргазвидобування» має ресурс для підтримки видобутку на минулорічних рівнях. Принаймні, так вважають профільні експерти, опитані OilPoint.
Офіційної собівартості видобутого газу ви не знайдете. Однак, час від часу представники топ-менеджменту розкривали то одну, то іншу цифру.
Колишній керівник «Укргазвидобування» Ілля Рибчич в недавньому інтерв’ю поділився розрахунками, що собівартість на старих родовищах залишається невисокою і оцінив її в 32-35 доларів за тисячу кубометрів газу з урахуванням виснаженості родовищ.
«Якщо включити рентну плату в собівартість, то вона сягне близько 80-90 доларів», — розповідає екскерівник УГВ.
Серед газовидобувників Рибчич має авторитет, тому певною мірою його слова варті уваги. Але газовий ринок завжди йшов пліч о пліч з політикою. І ця ситуація не виняток: активна присутність екскерівників державного монополіста в інформаційному просторі в час, коли в «Нафтогазі» «немає спеціалістів з газовидобутку», натякає на бажання цих самих керівників звернути на себе увагу, кінцевою метою якої є повернення в крісло.
В 2015 році «Нафтогаз» і «Укргазвидобування» надавали економічно обґрунтовану собівартість видобутого газу. Тоді вона становила 5430 гривень за тисячу кубометрів, або 319,4 доларів за курсом 17 грн/дол.
В розрахунках вказано, що експлуатаційні витрати обходяться компанії в 12,2 долара за тисячу кубометрів, а з урахуванням амортизації та ренти — 50 доларів.
Ще один ексголова «Укргазвидобування» Олег Прохоренко оцінив собівартість з урахуванням повного циклу — від початку буріння і видобутку до закриття свердловини — від 180 до 250 доларів за тисячу кубометрів.
В компанії на запитання Oilpoint про мінімальну прибуткову ціну за видобутий газ відповіли абстрактно: «при поточній ціні на газ на українському ринку видобувні компанії вимушені скорочувати виробничі програми та інвестиції у проекти з утримання та нарощування видобутку».
Наразі державний газовидобувник корегує виробничі та інвестиційні плани на 2020 рік з метою перекрити обсяги так званого «природного падіння». За інформацією Oilpoint, на кінець року цей показник може досягти 1,5 млрд кубометрів.
Однак, з урахуванням нарощування видобутку до кінця року на 1 млрд кубів до минулорічних показників, частина падіння перекривається. В кінцевому рахунку «Нафтогаз» очікує на падіння видобутку газу на 500 млн кубів газу на кінець 2020 року.
За минулий рік «Укргазвидобування» освоїло понад 14 млрд гривень капітальних інвестицій в одне лише буріння. В 2020 році було заплановано не більше 10,5 млрд гривень всіх капітальних інвестицій у видобуток. 60% капітальних інвестицій за минулим планом мало піти на пошуково-розвідувальне буріння та внутрішньо свердловинні операцiї.
Однак, криза внесла свої корективи. У «Нафтогазі» кажуть, що зменшення внутрішніх інвестицій будуть мінімізовувати залученням міжнародних. До прикладу, компанія підписала сервісний контракт з румунською компанією Expert Petroleum на залучення зовнішніх 1 млрд гривень впродовж наступних 5 років.
Це 200 млн гривень в рік, або 2% від запланованих інвестицій на 2020 рік за попереднім планом. В межах контракту передбачається збільшення видобутку на 13 виснажених родовищах у Західному регіоні на 300 млн кубометрів впродовж 5 років. Краще, ніж нічого, але не вражає.
Також НАК покладає надії на міжнародні інвестиції від укладених угод за результатами конкурсів УРП на 2 ділянках разом з канадською Vermillion. Однак, з укладанням цих угод не все так гладко. В липні закінчується термін укладання угод по розподілу продукції, до цього часу порозуміння між інвесторами та Міжвідомчою комісією не було.
Однак, нещодавно Міненерго заявило, що підпише 10 із 12 угод до початку липня. Один із інвесторів — «Укрнафтобуріння» — відмовився від укладення УРП. Попри заяви інших інвесторів про неможливість укладення ними УРП на запропонованих Міжвідомчою комісією умовах, все ж таки ці умови ймовірно прийняли. Принаймні, в «Нафтогазі» запевнили, що пішли на всі умови комісії, щоб не втратити міжнародного партнера.
В кризовий період від капітальних інвестицій компанії відмовляються. Від операційних витрат відмовляються в наступну чергу — амортизація, оплата праці. Або ж призупиняють взагалі видобуток.
Так, в буровому управлінні «Укрбургаз», що належить УГВ, скорочення персоналу йде повним ходом. Працівники повідомляють про дві хвилі скорочень на підприємстві та очікують на третю.
Тобто, справа не тільки в скороченні капітальних інвестицій, державний видобувник скорочує й операційні витрати. Але з цього приводу у «Нафтогазу» є своя версія подій: наразі в системі НАК створюється «Нафтогаз Дріллінг», яке має на меті замінити собою «Укрбургаз». І сенс цих перестановок ніби пов’язаний із тим, що «стара» компанія, на відміну від «нової», через свою юридичну форму власності «бурове управління» не може приймати участь в тендерах на відповідні послуги у сторонніх компаній.
Наповнювати статутний фонд ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» є чим. В 2018 та 2019 роках «Укргазвидобування» закупила обладнання для буріння на 4 млрд гривень. Але навряд найближчим часом таке оновлення себе окупить. Найбільша газовидобувна компанія поки не декларує, що змінить в своїй стратегії. Вже друга за рахунком програма по видобутку газу за два останніх роки знаходиться під загрозою отримати третю версію.
Леонід Уніговський бачить ресурс для підтримки поточного видобутку «Укргазвидобування» в добудові компресорних станцій та інтенсифікації існуючих свердловин. Ці інвестиції не є надто затратними і дають швидкий результат.
Інша компанія — «Укрнафта» — залишається проблемним активом для держави. «Собівартість газу там копійчана і навіть при сьогоднішній ціні видобуток був би рентабельним»,- вважає один з співрозмовників Oilpoint. Однак, незважаючи на більш ніж 200 газових родовищ, про збільшення видобутку там не йдеться вже близько 15 років. З 2008 року видобуток газу зменшився більш ніж вдвічі — до 1,2 млрд кубометрів газу на рік. З таким газовидобувником до енергетичної незалежності країни скоро не наблизишся.
Інвестиції в газ не на часі і для бізнесу
Стакан наполовину пустий і в приватного бізнесу. Саме вони забезпечують близько третини видобутого газу. В 2019 році приватники збільшили видобуток на 5%, — до 4,6 млрд кубометрів. В цьому році картина зміниться.
Коли ціна на газ була на рівні 10-12 тисяч гривень, приватні компанії мали доходи, з яких інвестували в буріння нових свердловин. Поточна ціна на газ, близько 2 тисяч, не покриває вартість його видобутку.
Експерт з питань енергетики Геннадій Кобаль називає ціну в 150 доларів або 4 тисячі гривень за тисячу кубометрів беззбитковою для більшості родовищ в Україні. За його оцінками, для видобувників реалізація газу за нижчою ціною означає відсутність інвестиції.
«Зараз відбувається класична криза в газовидобувному секторі: компанії звільняють людей, скорочують зарплати, мова навіть не йде про мінімальні інвестиції. Давно такого не було. Навіть в 2014-15 роках, коли ціни на газ впали і значно підняли ренту, ситуація була краща», — каже експерт.
Профільні експерти вважають, що у приватних компаній більш «дорогий» газ, ніж в державного видобувника, оскільки в них капітальні інвестиції свіжі і умови буріння, як правило, гірші.
Про це говорить і той факт, що поки «Укргазвидобування» переглядає плани по інвестиціям і готує нову програму по видобутку, приватний бізнес вже встиг закрити свої проекти з буріння нових свердловин та розвідки.
Починаючи з квітня «Полтавська газонафтова компанія» припинила повністю інвестиційну програму. Компанія відмовилася від буріння 5 нових свердловин та запланованих капітальних ремонтів.
Компанії прийшлось оптимізувати не тільки капітальні інвестиції, а й операційні: 15% працівників звільнили через кризу в галузі. ПГНК відмовилася і від розвідки.
«На даний момент ми не залучаємо кошти у дослідження нових ліцензій», — відповіли в компанії. ПГНК назвала ціну в 200-250 доларів за тисячу кубометрів такою, за якою видубок для компанії залишатиметься прибутковим. Ринкова ціна зараз в декілька разів менша.
Група Smart Energy Вадима Новинського також повідомляє про скорочення адміністративних витрат. В компанії запевняють, що уникнуть скорочення видобутку та штату працівників в короткостроковій перспективі. Однак, без підтримки з боку держави в подальшому будуть скорочення. Зменшення вартості сплачених податків на 42% за перший квартал 2020 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчить про погіршення фінансового стану групи.
«Нафтогазвидобування», що входить в «ДТЕК Нафтогаз» – друга найбільша газовидобувна компанія в Україні. В минулому році компанія видобула 8% від всього обсягу газу в Україні. У«ДТЕК Нафтогаз» свердловини глибокі, переважно більше 5 км. Відповідно, у них собівартість значно вища середньоринкової.
«ДТЕК хороший маркер видобутку в галузі як такої. Вони працюють на складному родовищі і при цьому рентабельно до недавнього часу», — пояснює один з учасників ринку специфіку роботи компанії. На час публікації в ДТЕК не надали відповіді, як на компанію вплинула енергетична криза.
Згортання інвестицій відбувається і серед компаній, які зараз знаходяться на етапі розвідки та не отримують видобутку в промислових масштабах.
«Ми підготували дві свердловини під ремонт, але коли ринок обвалився, ми ці інвестиції вирішили перенести у видобуток на інших родовищах», — розповів учасник ринку, група компаній якого володіє 4 дозволами на розвідку на нафтогазових родовищах.
Експерти звертають увагу на те, що газовидобувні компанії можуть нарощувати активи у видобутку суміжних вуглеводнів: газового конденсату, нафти. Це може бути резервом для підтримки галузі.«Наразі трохи вирівнялась ціна на газовий конденсат та пропан-бутан, але в цілому економічна ситуація залишається несприятливою», — відмічають в Smart Energy.
Такої розкоші не мають сервісні компанії. Профільні експерти вказують, що вони в першу чергу зараз знаходяться під ударом.
Газовидобувний бізнес — це гра на довгій дистанції: закриття інвестицій зараз свідчить про продовження падіння видобутку протягом наступних двох- трьох років. Призупинення інвестицій в буріння означає відсутність значної частини коштів у місцевих бюджетах та податкових надходжень в державний бюджет, скорочення робочих місць в галузі.
Однак, якщо на ситуацію на світовому ринку газу Україна, як нетто-імпортер, не може вплинути, то податкове навантаження для газовидобувників може скорегувати. І складається враження, що якраз ця тема стане головною в прикладних зусиллях гравців ринку.
Принаймні, в Асоціації газовидобувних компаній, що створена фаворитами сфери, вже закликають ввести стимулюючі ренти для видобутку вуглеводнів з нових або розконсервованих свердловин, важковидобувних та нетрадиційних покладів.
Виглядає так, ніби газовидобувників почули. Наразі Кабмін вніс в програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19 пункт про встановлення низької ренти на видобуток вуглеводнів протягом перших п’яти років з початку буріння свердловини.